«Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» після нетривалої перерви, пов’язаної з війною, відновили механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти. На сайтах «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугує для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ. У випадку, якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики та Незалежну медійну раду.

І. Дані щодо скарги та оскарженого матеріалу

1. 18 жовтня 2021 року до Ініціативи «МедіаЧек» надійшла скарга від громадянина, який вважає матеріал незбалансованим, упередженим і бачить у ньому оцінки, подані під виглядом фактів.

2. Оскаржений матеріал був опублікований 5 жовтня в рубриках «новини» та «суди», автором зазначений Клим Соколов. На початку матеріал містить фото чоловіка в поліцейському кашкеті. В кінці матеріалу є лінки на ще два матеріали того ж медіа про патрульну поліцію Кременчука.

3. Матеріал розповідає про судовий процес за позовом Миколи Акіменка, який оскаржує своє звільнення з поліції. Більша частина тексту є цитуванням судових рішень, також текст містить гіперпосилання на судові рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень та на декларацію Акіменка на сайті Національного агентства запобігання корупції тощо.

ІІ. Стандарти журналістської етики, які регулюють цю сферу суспільних відносин

Кодекс етики українського журналіста (в редакції 2013 року):

«Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста...» (п. 6);

«Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення.» (п. 9);

«Точки зору опонентів, в тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів.» (п. 10).

ІІІ. Оцінка розглядуваного матеріалу

1. Ініціатива вкотре звертає увагу на неприпустимість оцінок журналіста/редакції в новинних матеріалах.
2. Ініціатива «МедіаЧек» не оцінює стиль написання розглядуваного матеріалу, оскільки це питання перебуває в межах розсуду редакції (хоча читачам, напевно, важжко сприймати чимало абзаців юридичного тексту в новинному матеріалі). Але в самій новині варто було позначити, яку саме частину тексту взяли з судового рішення.
3. Межі розгляду. Ініціатива в силу власної компетенції розглядає лише конкретний матеріал медіа, тому цей висновок не є підтвердженням правоти якоїсь зі сторін описаного в матеріалі судового спору.
4. Відокремлення фактів від коментарів. Матеріал буквально починається з припущення (зі слова «схоже»), й навіть кількох — у самому заголовку. Автор припускає, яка мрія є в Борзенка та що його знання є гіршими, ніж у звільненого поліцейського. Ті ж самі припущення в матеріалі повторені в кінці (речення починається зі слова «виходить»). Далі автор новини дає характеристику звільненому поліцейському Миколі Акіменку: «…взяв на себе всі тяготи роботи…», «…величезний багаж знань…», «…не боявся розборонять…», «…впав у немилість новому керівнику патрульної поліції…». У самому кінці надано ще й оцінкову характеристику його керівнику, який «…не знає, як цеглинка до цеглинки будувалася патрульна служба».

Звертаємо увагу, що розглядуваний матеріал розміщений у рубриці «новини». По суті в матеріалі читачам нав’язується ставлення автора до двох згаданих персонажів, що суперечить призначенню журналістики діяти в інтересах аудиторії, не маніпулюючи її думкою. Це порушення професійного стандарту відділення фактів від коментарів та оцінок.

5. Баланс. Матеріал переважно складається з перероблених фрагментів тексту судового рішення. Але на початку і в кінці в ньому висловлені припущення, що звільнення Акіменка є особистою помстою з боку керівництва. Тобто матеріал описує конфлікт. Коментарів керівництва поліції в тексті немає, і не зрозуміло, чи редакція зверталася по коментарі й отримала відмову, чи просто проігнорувала цю сторону конфлікту. Журналіст мав щонайменше спробувати подати точку зору іншої сторони в новинному матеріалі. Це порушення професійного стандарту  збалансованого подання інформації.
6. Повнота. Порушення стандарту збалансованості автоматично тягне за собою й порушення повноти. Крім того, в мотивації звільнення Миколи Акіменка зі служби фігурує «одержання неправомірної вигоди», але детальніше про це не розповідають, тож не зрозуміло, що саме йому закидали. Це порушення професійного стандарту повного подання інформації.
7. Неупередженість. Зважаючи на відсутність ознак того, що редакція хоча б намагалася отримати коментарі від керівництва патрульної поліції Кременчука, а також на негативні оцінки з боку автора новинного матеріалу щодо керівника місцевої поліції (зокрема в заголовку), цей матеріал варто вважати упередженим щодо керівника патрульної поліції. Це порушення пункта 9 Кодексу етики в частині неупередженості.

Ініціатива «МедіаЧек» вважає, що редакція сайту «Кременчуцької газети» в новині під заголовком «Схоже, мрія головного копа Кременчука Борзенка здійснилася - звільнено того,                                                                         хто скоріш за все має знання більші за нього» порушила пункти 6, 9 і 10 Кодексу етики українського журналіста. Цей висновок не може бути підтвердженням правоти якоїсь із сторін у судовому спорі.

27 травня 2022 року