UPD: Після публікації цього висновку редакція інтернет-видання «КиевВласть» додала слово «реклама» поруч із посадою авторки, а також додаткову позначку «Материал размещен на правах РЕКЛАМЫ» на початку тексту.

«Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» запустили механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти. На сайтах «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен користувач, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугуватиме для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ. У випадку, якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики (КЖЕ) та Незалежну медійну раду (НМР).

Висновок № 108 

щодо матеріалу інтернет-видання «КиевВласть» під заголовком

«На каскаде Совских прудов создадут инновационный парк и проведут реновацию экосистемы» 

І. Дані щодо скарги та оскаржуваного матеріалу

1. 11 березня 2021 року до Ініціативи «МедіаЧек» надійшла скарга від громадянки на цей матеріал, який скаржниця вважає прихованою рекламою та поширенням неправдивої інформації.

2. Матеріал «На каскаде Совских прудов создадут инновационный парк и проведут реновацию экосистемы» був  оприлюднений 11 березня 2021 року в рубриці «Территория разума», авторкою зазначена Анна Мальчевська, підписана як «Менеджер по коммуникациям» з позначкою «promo» в дужках після цього.

3. У розглядуваному матеріалі йдеться про занедбаність території Совських ставків у Києві та наміри інвестора (ТОВ «Господарник») побудувати на цій території школу, дитячі садки, парк та рекреаційну зону.

ІІ. Стандарти журналістської етики та законодавство, які регулюють цю сферу суспільних відносин

1. Кодекс етики українського журналіста (в редакції 2013 року):

«Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста...» (п. 6);

«Інформаційні та аналітичні матеріали мають бути чітко відокремлені від реклами відповідною рубрикацією.» (п. 7);

«Точки зору опонентів, в тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано…» (п. 10).

2. Закон України «Про рекламу» (270/96-ВР):

• «реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару» (абзац 11 ст. 1);
• «прихована реклама - інформація про особу чи товар у програмі, передачі, публікації, якщо така інформація слугує рекламним цілям і може вводити в оману осіб щодо дійсної мети таких програм, передач, публікацій» (абзац 10 ст. 1);
• «Реклама має бути чітко відокремлена від іншої інформації, незалежно від форм чи способів розповсюдження, таким чином, щоб її можна було ідентифікувати як рекламу.» (ч. 1 ст. 9);
• «Інформаційний, авторський чи редакційний матеріал, в якому привертається увага до конкретної особи чи товару та який формує або підтримує обізнаність та інтерес глядачів (слухачів, читачів) щодо цих особи чи товару, є рекламою і має бути вміщений під рубрикою "Реклама" чи "На правах реклами".» (ч. 3 ст. 9);
• «Прихована реклама забороняється.» (ч. 5 ст. 9).

ІІІ. Оцінка розглядуваного матеріалу

1. Жорсткі вимоги законодавства щодо позначення рекламних матеріалів випливають із принципу захисту інтересів навіть найменш компетентного в аспекті сприйняття інформації читача, до якого має бути донесене повідомлення про рекламний характер публікації.
2. Мандат Ініціативи. Ініціатива в цьому висновку оцінює лише подання інформації в розглядуваному матеріалі, а не діям ТОВ «Господарник» чи активістів, які виступають проти забудови території Совських ставків.
3. Маркування матеріалу. В скарзі йдеться про відсутність в розглядуваного матеріалу рекламного маркування. Прийнявши скаргу та розглядаючи матеріал, ми побачили слово «реклама» в дужках після зазначення посади авторки матеріалу, але зараз слово «реклама» замінили на «promo». Саме по собі розміщення маркування в такому місці — у блоці інформації про автора, а не про матеріал як такий, — може збити з пантелику. Крім того, для неангломовного читача слово «promo» може бути взагалі не зрозумілим. Цей випадок яскраво вказує на логічність вимог профільного закону, який вимагає використання слова «реклама» в маркуванні рекламних матеріалів. Хіба для фахівців в інформаційній сфері одразу буде очевидним, що позначка «promo» є несміливою вказівкою на рекламний характер матеріалу, а якщо автором є менеджерка з комунікацій, то матеріал не журналістський і, ймовірно, заангажований.

Редакція зазначила, що в рубриці «Территория разума» публікуються «авторські статті», «погляди». Але, щоби про це дізнатися, необхідно переглянути розділ сайту «Про нас», адже назва рубрики не дає очевидної вказівки на її суб’єктивний характер. Крім того, хоч би суб’єктивний характер матеріалу й був належно задекларований редакцією, це не звільняє її від обов’язку за законом позначити матеріал як рекламний, якщо він таким є. Отже, Ініціатива «МедіаЧек» констатує порушення вимог частин 1 і 5 статті 9 закону «Про рекламу».

4. Зважаючи на те, що суб’єктивний і рекламний характер публікації не були чітко зазначені (принаймні, на момент винесення цього висновку), Ініціатива вважає, що матеріал варто трактувати як редакційний, тобто дослідити дотримання в ньому професійних стандартів журналістики.
5. Щодо стверджуваної недостовірності інформації. В розглядуваній скарзі зазначено, що в цьому матеріалі міститься недостовірна інформація щодо:

• площі  скверу на Совських ставках згідно з генеральним планом Києва — згадок про загальну площу скверу або генплан у матеріалі немає;
• житлової забудови — згадок про неї нема, лише про будівництво навчальних  закладів;
• обставин передачі земельної ділянки забудовнику — безпосередньо про це не згадується, є лише неконкретна згадка про бюрократичну тяганину і розгляд на «екологічній комісії КМДА»;
• вимог киян створити природоохоронну територію на ставках – також безпосередньо не згадується, лише про наміри забудовника створити рекреаційну зону.

За таких умов Ініціатива «МедіаЧек» не бачить достатніх підстав, щоб констатувати поширення недостовірної інформації на ці теми, оскільки вони безпосередньо не зачеплені в публікації.

6. Висвітлення конфлікту щодо Совських ставків.  Ситуація з планованими на Совських ставках змінами не є однозначною. Зі згаданим інвестором за поданням прокуратури відбувалися судові спори саме щодо ділянки Совських ставків (нижній каскад). Низка місцевих громадських організацій та ініціатив виступає проти планів інвестора щодо перетворення території Совських ставків, звинувачуючи його в тому, що з 11 водойм планується залишити лише чотири (2 з них маленькі). Судові провадження тривають, як і конфлікт активістів з інвестором. Проте в матеріалі про противників дій інвестора згадано побіжно, одним реченням і в тому контексті, що вони хочуть залишити стан Ставків таким, як зараз є, нібито занедбаним. Крім того, їх називають «меньшістю».

Зважаючи на тривалість та представленість конфлікту в медіа, редакція у матеріалі на цю тему мала б висвітлити також і точку зору противників ТОВ «Господарник». Редакція не спромоглася маркувати розглядуваний матеріал як нежурналістський із достатнім ступенем зрозумілості для пересічного читача, тому технічно порушила професійні стандарти збалансованого та повного подання інформації. Побіжне згадування позиції іншої сторони одним реченням не є достатнім для збалансованого та повного подання інформації для читача

Ініціатива «МедіаЧек» вважає, що редакція інтернет-видання «КиевВласть» у матеріалі «На каскаде Совских прудов создадут инновационный парк и проведут реновацию экосистемы» не поширила зазначеної у скарзі недостовірної інформації, але порушила пункт 7, а також технічно — пункти 6 і 10 Кодексу етики українського журналіста та вимоги частин 1 і 5 статті 9 закону «Про рекламу».

Ініціатива не оцінює дії ТОВ «Господарник» чи противників будівництва на Совських ставках.

11 червня 2021 року