Цьогорічну Премію імені Георгія Ґонґадзе отримала Мирослава Барчук.

Мирослава — журналістка, телеведуча. У професії з середини 1990-х років. Працювала на «5 каналі», ТВі, «Еспресо», була редакторкою журналу Welcome to Ukraine. Нині є ведучою суспільно-політичного токшоу «Зворотний відлік» на суспільному телеканалі UA: ПЕРШИЙ.

Мирослава виросла в акторській родині. У дитинстві хотіла бути актрисою, але її мати – Герой України, народна артистка Ніла Крюкова, відговорила доньку від цієї важкої, за її словами, професії.

Маючи любов до літератури, читання, Мирослава вирішила обрати журналістику і жодного разу не пошкодувала про свій вибір. 

У середині 90-х працювала кореспондентом «Радіо Свобода» у Північній Америці та перекладачем в Канаді.

На питання ведучого церемонії Юрія Макарова, чи відчувала вона колись професійне вигорання, Мирослава відповіла однозначно: ні. 

Працюючи в жанрі політичного інтерв’ю, лауреатка Премії імені Ґонґадзе вважає, що не можна балансувати проукраїнську позицію антиукраїнською, а правду — брехнею.

Відзначаючи професійний внесок Мирослави Барчук, членкиня Капітули Премії, дружина Георгія Ґонґадзе, журналістка, головна редакторка і керівниця Української служби “Голосу Америки” Мирослава Ґонґадзе сказала:

«Ми з Мирославою одного покоління, усі ці 30 років незалежності у буквальному і переносному сенсах ходимо одними стежками від чернівецької “Червоної Рути” до київських майданів. І важко знайти більш цілісну, інтелектуальну і фахову журналістку, ніж Мирослава.»

Мирослава Ґонґадзе також відзначила, що її колега є прикладом для молодого покоління журналістів.

«Я дуже часто в професії і в житті спираюся на Гіїну одержимість: коли стикаюсь з моральним нейтралітетом, коли стикаюсь з нерозрізненням добра і зла в медіасередовищі або просто в суспільстві. Чому я це кажу? Тому що мало в якій професії потрібно так часто робити морально-етичний вибір, як у нашій професії. Мало в якій професії можна так масштабно відстоювати правду та справедливість. І навпаки мало яка професія дає можливість масштабно ретранслювати брехню. Мало яка професія дає можливість створювати відчуття спільності», — сказала Мирослава Барчук, отримуючи нагороду.

В інтерв’ю ДМ Мирослава Барчук розповіла про кухонний спротив радянській владі, проклятий рейтинг, який не дає приватним телеканалам робити якісні дискусії, та повернення словам їхнього значення.

Додамо, що номінантами на здобуття Премії також були Борис Давиденко і Марічка Паплаускайте.

Борис Давиденко — журналіст, редактор. Починав кар’єру у відділі фінансів щоденної газети «Дело». Працював заступником головного редактора українського Forbes (пізніше був шефредактором), був головним редактором аналітичної платформи VoxUkraine, нині очолює редакцію Ліга.net.

Марічка Паплаускайте — журналістка, редакторка. Співзасновниця видання The Ukrainians, головна редакторка онлайн-журналу Reporters; викладачка Школи журналістики Українського католицького університету, авторка репортажної книжки «Бог дивовижних людей та інших грішників». До довгого списку номінантів на здобуття Премії імені Георгія Ґонґадзе цього року увійшли 18 українських журналістів і журналісток. За умовами Премії, лише члени Капітули мають право номінувати журналістів на її здобуття.