Висновок № 69

щодо висвітлення інформаційною програмою ТСН телеканалу «1+1» захоплення заручників у Луцьку 21 липня 2020 року

І. Дані щодо скарги та оскаржуваного матеріалу

1. 23 липня 2020 року до Ініціативи «МедіаЧек» надійшла скарга від громадянина на цей матеріал.  На думку скаржника, автори матеріалу сфальсифікували подані в ньому обставини.  

2. Матеріал вийшов в ефірі телеканалу «1+1» 21 липня 2020 року. З місця подій у новинний випуск включалися журналістки Соломія Вітвіцька та Тетяна Хомич, у студії телеканалу працювала Наталія Мосейчук.

3. Початок випуску ТСН присвячений подіям у центрі Луцька.  Перебуваючи біля огородженого периметру, Соломія Вітвіцька у прямому включенні розповідає про подію, а після цього передає слово місцевій журналістці Тетяні Хомич, яка нібито працює окремо від неї. Суть скарги, після уточнення Ініціативи в скаржника, можна звести до того, що насправді обидві журналістки включалися з одного місця, вводячи телеглядачів в оману.

ІІ. Стандарти журналістської етики та законодавство, які регулюють цю сферу суспільних відносин

1. Кодекс етики українського журналіста (в редакції 2013 року):

«Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти та редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел.» (п. 6);

«Редакційна обробка матеріалів, включаючи знімки, текстівки, заголовки, відповідність відеоряду та текстового супроводу, тощо не повинні фальсифікувати зміст…» (п. 8).

2. Закон України «Про телебачення і радіомовлення» (№ 3759-XII, в ред. 2006 р.):

«Творчий працівник телерадіоорганізації зобов’язаний:

…

б) перевіряти достовірність одержаної ним інформації;..» (ч. 1 ст. 60).

ІІІ. Оцінка розглядуваного матеріалу

1. Захоплення заручників 21 липня 2020 року у Луцьку стало безпрецедентним в історії України терористичним актом як за тривалістю, так і за ступенем залученості медіа до його висвітлення.

2. У ході прямого включення Соломія Вітвіцька стверджує, що перебуває на віддалі, як їй «здається», 600 метрів від захопленого автобусу. Тетяна Хомич на початку свого включення стверджує, що знаходиться за двісті метрів від автобуса. У сюжеті прямо не говориться, що ці дві журналістки перебувають у різних місцях, але навіть коли вони обидві виводяться в прямий етер одночасно, то в кожної з них окрема картинка, а якість їхніх відео явно різниться.

3. Однак те, що журналістки стоять в одному місці,  доволі легко помітити, адже на задньому плані в обох журналісток однакові обриси дерев на фоні багатоквартирного будинку, авто, припарковане зліва в кадрі, виглядає ідентичним в обох відео, тощо.

Таке подання прямих включень журналісток може підірвати довіру до них та їхнього медіа. У той же час сама інформація про те, в одному чи в різних місцях журналістки зв̕̕язувалися зі студією, та про віддаль цього місця чи цих місць до захопленого автобусу не стосувалася висвітлюваної події. Це не була інформація про те хто захопив автобус, в який спосіб це відбулося, хто у складі заручників, які вимоги висунув Максим Кривош, що можна повідомити про дії поліції у відповідь на захоплення тощо Отже, дії журналісток не завдали шкоди інтересам глядачів.

Ініціатива «МедіаЧек», попри ознаки порушень пунктів 6 і 8 Кодексу етики, пункту «б» частини 1 статті 60 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», утримається від визнання таких порушень при висвітленні подій у Луцьку 21 липня 2020 року у випуску ТСН телеканалу «1+1», оскільки дії журналісток не завдали шкоди інтересам телеглядачів. При цьому Ініціатива нагадує журналістам про необхідність подавати інформацію точно.