«Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» запустили  механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти. На сайтах «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен користувач, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугуватиме для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ. У випадку, якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики (КЖЕ) та Незалежну медійну раду (НМР).

Висновок № 54

щодо новинного матеріалу телеканалу «Капрі» під назвою «Новогродівка може залишитись без єдиної в місті лікарні»  

І. Дані щодо скарги та оскаржуваного матеріалу

1. 21 березня 2020 року до Ініціативи «МедіаЧек» надійшла скарга від громадянки на цей матеріал, який вона називає провокаційним і неправдивим.

2. Матеріал було оприлюднено на ютуб-каналі «Телебачення КАПРІ» 5 вересня 2019 року, автори не зазначені. «Капрі» — це телеканал, що працює в Покровську Донецької області.

3. Матеріал розповідає про ситуацію з лікарнею в містечку Новогродівка, яку, як стверджує журналістка, намагаються закрити, почавши ліквідацію з дитячого відділення.

ІІ. Стандарти журналістської етики та законодавство, які регулюють цю сферу суспільних відносин

1. Кодекс етики українського журналіста (в редакції 2013 року):

 «Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти та редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел.» (п. 6);

«Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення.» (п. 9);

«Точки зору опонентів, в тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів» (п. 10).

2. Закон України «Про телебачення і радіомовлення» (в ред. 2006 р., № 3759-XII):

«Телерадіоорганізація зобов’язана… поширювати об’єктивну інформацію…» (п. «в» ч. 1 ст. 59);

«Творчий працівник телерадіоорганізації зобов’язаний… перевіряти достовірність одержаної ним інформації» (п. «б» ч. 1 ст. 60).

ІІІ. Оцінка розглядуваного матеріалу

1. Зміни в роботі міської лікарні є суспільно важливим питанням, але журналісти повинні висвітлювати ці зміни з дотриманням балансу й дати аудиторії самій робити висновки.
2. Достовірність (правдивість та посилання на джерела) інформації.  На момент виходу матеріалу в відповідній лікарні справді було ліквідовано дитяче відділення. Щоправда, офіційна інформація про ліквідацію з̕̕явилася більш як за рік до виходу цього матеріалу, тобто раніше зими, як зазначено в сюжеті.

Повідомлення журналістки на початку сюжету про те, що «лікарню в місті хочуть закрити», підкріплене лише пізнішим коментарем неідентифікованого в сюжеті чоловіка (6:10). При цьому не зрозуміло, на чому базуються його слова: чи на офіційній інформації, чи на здогадах або чутках.

Крім того, повідомлення про те, що «поза камерами працівники лікарні зізнаються, що керівництво просто не захотіло спілкуватися» (2:40), є посиланням на анонімні джерела, яке допустиме лише в тих випадках, коли таким джерелам загрожує серйозна небезпека. Ознак такої небезпеки в цьому випадку немає.

Таким чином, наявне порушення професійного журналістського стандарту достовірності (наведення джерел інформації).

Це є також порушенням законодавчого обов̕̕язку перевірки поширюваної телерадіоорганізацією інформації, оскільки норму п. «б» ч. 1 ст. 60 Закону Про телерадіомовлення необхідно розуміти не лише як обов̕̕язок працівника телерадіоорганізації перед своїм роботодавцем, а й обов̕̕язок самого телеканалу перед глядачами щодо перевірки інформації.

3. Збалансованість. Журналісти в процесі підготовки матеріалу намагалися отримати коментарі керівництва лікарні та міської голови. У сюжеті також показано, що керівництво і міська голова не змогли чи зробили вигляд, що не змогли дати коментар. При цьому на сайті міської ради ще більше року тому оприлюднили мотивування рішення про закриття дитячого відділення лікарні, яке журналісти чи то не змогли знайти, чи то не озвучили в матеріалі, хоча це явно додало б збалансованості й допомогло б глядачам зрозуміти ситуацію.

Журналісти чомусь не взяли коментарів хоч у когось із тієї частини депутатів міської ради, які підтримали рішення про ліквідацію дитячого відділення. Принаймні формально рішення про ліквідацію приймалося саме депутатським корпусом, хоча, за словами депутатки Інни Ольховик, ініціювала його тогочасна головна лікарка лікарні. Офіційне повідомлення про це рішення підписане тодішньою виконувачкою обов’язків  головного лікаря Христиною Кондрашовою, але на час створення сюжету головлікарем була вже Раїса Вороновська, в якої й намагалися взяти коментар. Міська голова (як керівниця виконкому) та чинне керівництво лікарні підпорядковані міській раді й зобов̕̕язані виконувати її рішення, а адресувати питання про мотивацію прийнятого рішення логічно було б депутатам, які за нього голосували, та пані Кондрашовій. При тому, що на офіційному сайті міської ради оприлюднено результати голосування з повним списком депутатів, які підтримали рішення про ліквідацію відділення. Тобто для дотримання балансу журналісти зверталися передусім до виконавців, а не ініціаторів.

В сюжеті ж наведено коментарі лише кількох депутатів, які виступають проти такого рішення, хоча за офіційними даними ще не були депутатами в момент його голосування (Інна Ольховик) або навіть голосували за нього (вочевидь змінивши позицію опісля – Наталія Панькова). У сюжеті не зафіксовано, чи журналісти запитували в депутатки Панькової, чому вона підтримала рішення про ліквідацію дитячого відділення лікарні за рік до того і чому вона змінила свою думку.

Отже, в сюжеті порушений стандарт збалансованого подання інформації.

4. Повнота подання інформації. Недостатнє вказування джерел інформації й неякісне балансування позицій сторін конфлікту також є і порушення професійного журналістського стандарту повноти подання інформації.
5. Що ж до провокаційності матеріалу, про яку йдеться у скарзі, то за стандартами Європейського суду з прав людини журналістська робота допускає певний ступінь провокації. Але окремого професійного стандарту, який би регулював допустиму провокативність, немає. Тож можлива провокативність оцінюється в межах тих стандартів, які зафіксовані у професійному Кодексі та законодавстві.
6. Ініціатива не вповноважена оцінювати коректність рішення міської ради про ліквідацію дитячого відділення міської лікарні.

Ініціатива «МедіаЧек» констатує, що в матеріалі телеканалу «Капрі»  під назвою «Новогродівка може залишитись без єдиної в місті лікарні» порушені професійні журналістські стандарти збалансованості, достовірності (посилання на джерела) й повноти подання інформації (пункти 6 і 10 Кодексу етики українського журналіста), а також порушення пункту «б» частини 1 статті 60 закону «Про телебачення і радіомовлення».

14 травня 2020 року