З минулого року «Детектор медіа» в моніторингах щоденних теленовин почав досліджувати не лише тематику та маніпуляції, а й регіональний аспект — із яких областей України новини найчастіше з’являються у праймових випусках. Здебільшого це сюжети з міст-мільйонників та з Донеччини, де триває війна. А от список регіонів-аутсайдерів відкриває Волинська область. Бувають тижні, коли про життя Луцька й області у вечірніх національних новинах не говорять узагалі.

Цьому може бути кілька причин: інтенсивність життя та подій у регіоні, політика каналу щодо тематичних та регіональних пріоритетів, наявність кореспондентів, які можуть регулярно постачати місцеві новини. Про те, як волинські новини відбираються та потрапляють на всеукраїнські канали, ми говорили із власними кореспондентками «Фактів» на ICTV, «ТСН» на «1+1» та стрингером, який співпрацює зі «112».

Катерина Курбанова — власна кореспондентка «Фактів» (ІСТV) у Волинській та Рівненській областях. Працює десять років. «Протягом тижня в регіоні для ІСТV знімають два-три сюжети, зазвичай їх показують у ранкових та обідніх випусках новин. У підсумкових — не частіше одного разу на тиждень, переважно це сюжети на соціальні теми», — розповідає вона.

Тетяна Хомич — власна кореспондентка «ТСН» («1+1») у Волинській області. Працює два роки.

«Протягом тижня у Волинській області для "ТСН" знімають більше трьох сюжетів. Перевагу редактори віддають надзвичайним подіям із соціальною складовою, соціальним та кримінальним темам», — каже Тетяна.

Павло Мельничук — стрингер «112» у Волинській області. Працює шість років. «Одну чи дві новини на тиждень транслюють на 112-му каналі з Волинської області, інколи — прямі включення під час подій. Найчастіше йдеться про соціальні та культурні теми, рідше — кримінал та надзвичайні події», — говорить він.

Гарячих тем мало

У Луцьку є три місцевих канали і два інтернет-видання, які щодня викладають відеоконтент. Місцеві ЗМІ мають про що розповісти: від сутичок із муніципальною вартою до боротьби впливових політичних сил. Тут ідеться передусім про протистояння групи компаній «Континіум», співвласниками якої є екснародні депутати Петро Димінський та Степан Івахів, та народного депутата Ігоря Палиці, який раніше очолював Волинську облраду. На Волині спалахують бурштинові та прикордонні конфлікти, а минулого року ще й розгорнулася кампанія з порятунку Світязя — найбільшого озера України, яке почало міліти.

Кореспондентка ICTV Катерина Курбанова каже, що на ці теми знімала чимало сюжетів. Але її найекстремальніший досвід пов’язаний саме з бурштином. Над сюжетом вони з оператором працювали майже добу, та ще й потрапили в облогу копачів-нелегалів.

«Зазвичай на місця видобутку бурштину ми їздили з поліцією, де нам просто показували блокпости, де правоохоронці не дозволяють викопувати бурштин. Якось ми вирішили поїхати туди вночі самі, й от тоді вже побачили всяке. 22 години працювали: виїхали зранку, знімали практично весь день, дочекалися вечора, коли, за словами місцевих, видобуток найактивніший. Це були одні із найекстремальніших зйомок: ми ховалися за деревами, повзли по землі», — розповіла Катерина.

За її словами, редакція ICTV віддає перевагу сюжетам на соціальні теми: будівництво шкіл, розбиті дороги, відкриття нових садочків, спортивні досягнення. Наприклад, знімали цілу серію матеріалів про квартиру, продану з аукціону через комунальні борги власників. Кримінальних та надзвичайних подій у «Фактах» небагато, але це можна пояснити тим, що одразу після випуску йдуть «Надзвичайні новини», які розповідають суто про кримінал та різні пригоди. Кореспондентка переважно сама пропонує теми для сюжетів, а редактори в Києві вже вирішують, чи потрібно витрачати на них час.

У стрингера каналу «112» Павла Мельничука ситуація подібна. Каже, що практично завжди теми пропонує сам, уникає політики та не асоціює себе з усім телеканалом: «Політичні теми я не знімаю взагалі. Бувають комерційні сюжети, де я працюю з рекламним відділом, але це вже інша історія. Що ж до новин на 112-му каналі, то мені за них не соромно, а от про політичні шоу і якісь інші програми я такого сказати не можу». Найчастіше Павло робить прямі включення з подій та проводить опитування на вулицях.

Надзвичайні новини із соціальною складовою в пріоритеті у «ТСН», розповіла кореспондентка Тетяна Хомич: «Я розумію, що це негатив, і його дуже багато навколо нас, але люди це дивляться. Щороку в серпні регіональні кореспонденти ТС їздять на тренінги до Києва. На одному з них нам показували рейтинги цих сюжетів у новинах. Я побачила, що на таких темах люди не перемикають канал».

Знімальна група «ТСН» у Волинській області на тренінгу в Києві

Позитивні теми Тетяна теж пропонує. Вона знімала сюжет про відкриття кав’ярні, в якій працюють люди із синдромом Дауна. Також згадує сюжети про збір коштів на лікування важкохворих дітей, що допомагали збирати потрібні суми. Таких матеріалів у «ТСН» багато, тому вони виходять у порядку черги, розповіла Тетяна. В день зйомки можуть пустити сюжет, якщо ситуація зі здоров’ям героя критична.

Павло Мельничук каже, що в його роботі стали частіше з’являтися матеріали про культурні заходи та фестивалі. Побільшало самих подій, редактори охоче беруть такі події до випусків, і самому журналісту цікавіше їх знімати. «Наприклад, успішним був сюжет про волинського Фаберже. Чоловік із яєчної шкаралупи робить справжні шедеври», — розповів Павло.

Цензура і тиск власників

Про чистоту новин та замовні сюжети власкори говорять неохоче. Стрингерам у цьому сенсі пощастило найбільше, вважає Павло, адже вони працюють виключно на гонорарній основі, тому дають згоду на роботу над конкретною зйомкою: «Бувало, я відмовлявся від знімання якоїсь теми й це сприймали абсолютно нормально. Щодо комерційних зйомок, які мені пропонують: я теж можу знімати, а можу відмовитися». Це він вважає найбільшою перевагою у своїй роботі порівняно із власними кореспондентами.

на фото знімальні групи «Фактів» та «ТСН» у Волинській області

Тетяна та Катерина стверджують, що не відчувають цензури на собі. І тут не можна оминути увагою сюжети з Ігорем Палицею, що з’являлися на «1+1». Колишній голова Волинської облради, а тепер народний депутат від партії «Укроп», яку підтримує власник «1+1» Ігор Коломойський, з’являвся в матеріалах із ознаками замовності.

За словами Тетяни Хомич, вона почала працювати з ТСН у спокійний період, тому політики у її сюжетах практично не було. Аж ось 18 березня в новинах «ТСН» вийшов сюжет Тетяни про «Самозахист Волині». Наприкінці матеріалу про обмеження руху транспорту в Луцьку з’явився Ігор Палиця, а за кадром кореспондентка сказала, що лише з його іменного фонду на подолання коронавірусу виділили 20 мільйонів гривен.

За методологією «Детектора медіа», цей сюжет має ознаки замовності. На уточнення щодо Палиці Тетяна  відповіла, що вважає його присутність у матеріалі виправданою.

Чимало «політичних» сюжетів знімала попередниця Тетяни — Сніжана Шевчук. У 2017 році через виділення землі та спецдозволів підприємствам «Волиньторф» та «Волиньприродресурс» розпочався конфлікт між облдержадміністрацією (командою Порошенка) та облрадою, яку очолював Ігор Палиця. Через ці події працівники «Волиньторфу» не раз виходили на протести, блокували сесії. Волинь з’являлася у вечірніх випусках «ТСН» декілька разів на тиждень, переважно у вигідному для Палиці ключі. За словами колишніх колег Сніжани, саме в найактивніший період суперечок Сніжана перервала свою співпрацю з «1+1» після більш як 15 років роботи. Тоді, щоби продовжувати висвітлювати конфлікт між комунальними підприємствами, на Волинь приїздили київські кореспонденти. Коли цей конфлікт вичерпався, то й новин із Волині практично не було — в регіоні не було власкора. Допоки взимку 2018 року на цю роботу після декрету не вийшла Тетяна Хомич.

Як стати власкором?

Усі троє героїв розповіли, що стали власними кореспондентами за рекомендаціями колег: власкорів з інших регіонів, інших каналів чи попередників на посаді. Хтось перебрався жити до Києва, хтось пішов у декрет або перестав займатися журналістикою й порадив собі заміну. Катерина Курбанова до прийому у штат перший місяць працювала на випробувальному терміні. За той час їй потрібно було зняти 20 сюжетів, хоча теперішня норма — 8 сюжетів та 10 повідомлень за 30 днів.

Раніше на Волині працювала власна кореспондентка каналу «Україна», але після зміни регіонального редактора цю співпрацю припинили. Також в області працювала знімальна група телеканалу ZIK, яка навіть знімала в Луцьку окрему програму. Але коли канал став всеукраїнським та створив студію в Києві, від локальних проєктів стали відмовлятися. Тож тепер на Волині лише два власкори: ICTV та «1+1». Для решти каналів цю область покривають власкори із сусідніх регіонів або стрингери. Стрингер не є штатним кореспондентом жодного з каналів, але може працювати як фрилансер: пропонувати теми сам або робити включення, коли є запити від редакцій. Павло вважає, що так домовлятися з центральними каналами простіше. Тоді регіональні редактори можуть не відправляти кореспондентів із сусідньої області на термінові події, а замовити матеріал у стрингера. Мінус у тому, що такий журналіст мусить мати власну техніку або знайти оператора самостійно.

«Я користуюся власною технікою, сам за неї відповідаю, не можу дозволити оновити її так часто, як би хотілося, й ніхто не платить за її амортизацію. Мене навіть не питають, чи я ту камеру маю й чи маю чим доїхати до зйомки», — каже Павло.

До того ж, якщо власкорам виділяють водія або компенсують витрати на пальне, у стрингера немає таких привілеїв. Відсутність камери і транспорту не дає змоги місцевим журналістам співпрацювати з центральними каналами. Тому й людей, які можуть розповідати про події Волині для всеукраїнських каналів, не так багато.

Фото із соціальних мереж героїв