16:55
Четвер, 28 Листопада 2019

Медіачек: висновок щодо скарги на матеріал інтернет-видання «Думская»

Медіачек: висновок щодо скарги на матеріал інтернет-видання «Думская»
Медіачек: висновок щодо скарги на матеріал інтернет-видання «Думская»

«Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» запустили механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти. На сайтах «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен користувач, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугуватиме для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ. У випадку, якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики (КЖЕ) та Незалежну медійну раду (НМР).

Висновок № 28 щодо скарги на матеріал інтернет-видання «Думская» під назвою «Первый день Odessa Fashion Day: молодые дизайнеры, старинные трамваи и космические мальчики»

І. Дані щодо скарги та оскарженого матеріалу

1. 20 жовтня 2019 року до Ініціативи звернувся організатор проекту «Дні Моди в Одесі — Odessa Fashion Day» зі скаргою на цей матеріал. У скарзі зазначено, що він виставляє проект у негативній і принизливій формі, розпалює ненависть до нього та демонструє його з образливого боку. У скарзі йдеться, що до редактора видання «Думская» надіслали звернення з вимогою прибрати матеріал й «огидні» фото, оскільки організатори  модного заходу можуть надати виданню свої професійні фото та відео, але отримали відмову.   

2. Матеріал опублікований 19 жовтня 2019 року. Автор не зазначений.

3. Зміст оскарженого матеріалу:

Матеріал розпочинається із того, що «(в) Одессе стартовало главное модное событие года — Odessa Fashion Day… Не упустила и «Думская» возможности прикоснуться к прекрасному и отправилась смотреть, как дизайнеры, блогеры, тусовщики, владельцы шоу-румов, визажисты, модели и их родственники куют фешн-индустрию родного города».

Далі подається пряма мова «творця OFD» Костянтина Леонтьєва щодо місця проведення заходу. Після чого розповідається: «Модный показ был органично вписан в экспозицию музея. Ради произведений легкой промышленности тяжелую технику сдвинули в один край павильона. Отреставрированный трамвайный вагон КТМ-1 образца 1950 года и уникальный автокран на базе «КРАЗ-257» оказались очень удобной ширмой для переодевания моделей и работы визажистов». Далі перелічуються дизайнери, які представили свої колекції, та короткі характеристики колекцій. Указано приблизну кількість та географію учасників модного показу, а на завершення знову подано пряму мову організатора конкурсу.

Після текстової частини подано близько пів сотні фото з заходу та місця його проведення.

ІІ. Стандарти журналістської етики та норми законодавства, які регулюють дану сферу суспільних відносин

1. Кодекс етики українського журналіста (в ред. 2013 р.):

«Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста…» (п. 6);

«Редакційна обробка матеріалів, включаючи знімки,.. не повинні фальсифікувати зміст. Необхідно повідомляти аудиторію про подання відрепетируваних та реконструйованих новин.» (п. 8);

«Журналіст не повинен використовувати незаконні методи отримання інформації... Використання негласних прийомів збирання новин допускається лише тоді, коли це необхідно для забезпечення достовірності або точності матеріалу...» (п. 13);

«Необхідно протистояти проявам зовнішнього втручання в контент – як безпосередньому тиску, так і діям, що мають непрямі ознаки такого втручання.» (п. 16).

2. Законодавство

Закон України «Про інформацію» (в ред. 2011 р., № 2657-XII):

«Під час виконання професійних обов'язків журналіст має право здійснювати письмові, аудіо- та відеозаписи із застосуванням необхідних технічних засобів, за винятком випадків, передбачених законом.» (ч. 1 ст. 25);

«З метою створення сприятливих умов для здійснення журналістами, працівниками засобів масової інформації професійної діяльності суб'єкт владних повноважень може здійснювати їх акредитацію...

Відсутність акредитації не може бути підставою для відмови в допуску журналіста, працівника засобу масової інформації на відкриті заходи, що проводить суб'єкт владних повноважень.» (ч. 1 ст. 26);

«Суб'єкти владних повноважень, що здійснили акредитацію журналістів, працівників засобів масової інформації, зобов'язані сприяти провадженню ними професійної діяльності; завчасно сповіщати їх про місце і час проведення сесій, засідань, нарад, брифінгів та інших публічних заходів; надавати їм інформацію, призначену для засобів масової інформації; а також сприяти створенню умов для здійснення запису і передачі інформації, проведення інтерв'ю, отримання коментарів посадових осіб.» (ч. 4 ст. 26).

ІІІ. Оцінка розглядуваного матеріалу

1. Проведення зйомок є одним із аспектів журналістської діяльності, який викликає чи не найбільше суперечок із героями репортажів у процесі збору інформації. У правовій площині найсуперечливішими виглядають випадки проведення зйомок у приміщеннях (на територіях) приватних суб̕̕єктів або на заходах, ними організованих.

2. Допуск представників ЗМІ на заходи в обмін на їхнє ілюстрування лише фото, наданими організатором заходу, формально не заборонений, але не схвалюється Ініціативою.

3. Текстова частина матеріалу. В тексті матеріалу, на момент отримання відповідної скарги, немає критики висвітлюваного заходу, висловлювань, які б пересічному читачеві можна було чітко оцінити як приниження чи образу (звісно, кожен має право на власну оцінку даного тексту й скаржник може вважати інакше). Ініціатива не має інформації про те, що текст було змінено після первісної публікації.

4. Питання допуску журналістів на заходи. В скарзі зазначається, що журналісти потрапили на захід «без попередньої акредитації». Очевидно, що йдеться про допуск журналістів за попередньою реєстрацією, оскільки термін «акредитація» вживається некоректно (хоча й поширено) з огляду на те, що власне акредитація проводиться органами влади, зазвичай на певний період (а не разово на захід) і має на меті сприяння роботі журналістів, а не дозвіл чи обмеження їхнього доступу на заходи.   

Організатор заходу як суб̕̕єкт, що володіє й користується приміщенням для його проведення (у цьому разі не важливо, що його власником є інша особа і хто вона), може встановлювати певні вимоги щодо допуску й перебування в приміщенні / на заході глядачів, оскільки законодавство не обмежує в цьому орендаря або власника приміщення. Ініціатива вважає, що законодавство не забороняє організатору встановити як умову доступу на свій захід попередню реєстрацію журналістів або використання для ілюстрування майбутнього матеріалу про захід лише фото, наданих організатором. У той же час, виходячи з того, що одним із журналістських професійних стандартів є повнота інформації, для журналістів природно надавати аудиторії якомога більше фото з події. Очевидно, що організатор заходу, надаючи журналістам власні фото з нього, може підібрати їх такими чином, аби захід виглядав якомога краще, хоча це могло й не зовсім відповідати дійсності. Ініціатива не схвалює таку практику з огляду на те, що такого роду співпраця медіа та організаторів заходів може відбуватися всупереч інтересам аудиторії.

5. Правомірність оприлюднення фото заходу. Законодавство передбачає право журналіста на здійснення записів, що очевидно включає і фотофіксацію, хоча її безпосередньо й не згадано. Для пересічного громадянина в законодавстві відсутня заборона на проведення фотозйомок, тобто зйомку може проводити кожен, крім винятків, що випливають із закону або конфлікту права на збір інформації з певним правом іншого суб̕̕єкта (право власності, приватність), внаслідок якого друге право переважає.

Організатор показу мод як суб̕̕єкт, що на той момент володіє й користується приміщенням його проведення, міг встановити обмеження на фотозйомку на заході. Хоча в окремих випадках права власника або орендаря приміщення користуватися ним як він побажає можуть вступати в конфлікт із правами інших осіб збирати інформацію й він може вирішуватися на користь останніх, наприклад, для фіксації дій з ознаками правопорушень. Але, по-перше, з матеріалу виглядає, що такого обмеження для відвідувачів не було, позаяк масово фотографували подію на свої мобільні телефони, про що свідчать світлини з матеріалу. По-друге, зважаючи на те, що захід масовий, а мобільні телефони компактні, реалізувати таку заборону на практиці було б вельми проблематично. Знову-таки, організатор заходу теоретично міг встановити обмеження на фотографування лише для журналістів, але зважаючи на масове здійснення фотозйомки іншими відвідувачами, медіа (навіть ті, що не відвідували заходу) в подальшому мали би змогу взяти для ілюстрації матеріалу фото від інших відвідувачів. На нашу думку, за обставин, коли присутні масово фотографували, проведення зйомки журналістом не можна вважати негласним збором інформації суто через те, що журналіст не виказав свою приналежність до ЗМІ.

Можливо, зафіксовані на фото в матеріалі окремі учасники заходу та його обстановка в деяких випадках виглядали не так стильно, як цього хотілося б організатору, але в матеріалі немаєознак того, що було спеціально підібрано найневдаліші знімки й моменти. Висвітлення як вдалих, так і невдалих моментів події є природною частиною роботи журналіста.

Ініціатива «МедіаЧек» констатує, що редакція інтернет-видання «Думская» у своєму матеріалі «Первый день Odessa Fashion Day: молодые дизайнеры, старинные трамваи и космические мальчики» не допустила паплюження репутації організатора заходу Odessa Fashion Day ні в текстовій частині матеріалу, ні у фото, а сам матеріал не є упередженим.

27 листопада 2019 року

Фото: "Думская"

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
624
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2019 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду