«Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» запустили механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти. На сайтах «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен користувач, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугуватиме для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ. У випадку, якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики (КЖЕ) та Незалежну медійну раду (НМР).

Висновок № 26 щодо скарги на матеріал сайту «Поділля.News» під назвою «У Хмельницькому школярів примусово зігнали на екологічний страйк»

І. Дані щодо скарги та оскарженого матеріалу

1. 1 жовтня 2019 року до ініціативи «МедіаЧек» надійшла скарга від громадянки щодо порушень професійних стандартів достовірності, відокремлення фактів від коментарів та балансу точок зору в розглядуваному матеріалі, а також матеріалі подібного змісту на сайті Інтернет-видання «Обозреватель». Також вказується на використання в матеріалах зображень дітей без згоди батьків чи вчителів.

2. Інформація про оскаржені матеріали:

2.1. Матеріал  на веб-сайті «Поділля.News»: «У Хмельницькому школярів примусово зігнали на екологічний страйк»; дата й автор матеріалу не зазначені.

2.2. Матеріал інтернет-видання «Обозреватель»: «”Театр абсурда!” В Хмельницком школьников согнали на фейковую забастовку. Видео»; посилання на момент розгляду скарги не працює. Дата опублікування – 30 вересня 2019 року.

3. Зміст матеріалу інтернет-видання «Поділля.News»

Матеріал починається з повідомлення, що місцевий активіст і блогер Андрій Попик у мережі фейсбук пише про примусову участь дітей у страйку за клімат у Хмельницькому. Переповідаються його тези про те, що добровільно на захід прийшло кількадесят дітей, а решта нібито були приведені вчителями «за рознарядкою департаменту освіти». Наведене посилання на його повідомлення в соцмережі. Після цього наводиться дуже розлога цитата Андрія Попика, в якій подається низка аргументів щодо того, що учасники заходу не розуміли його суті, зокрема висунутих вимог. На завершення знову подана його цитата, в якій він порівнює захід із мітингами «бюджетників» за Партію Регіонів та згадує рух 350.org, вказуючи що він відбувся саме за його підтримки. Після цього наведене відео, яке долучене до повідомлення Андрія Попика в соцмережі.

4. Матеріал «Обозревателя» не розглядається з огляду на те, що він був видалений із сайту. Ініціатива не має інформації про причини зняття цього матеріалу.

ІІ. Стандарти журналістської етики та норми законодавства, які регулюють дану сферу суспільних відносин

1. Кодекс етики українського журналіста (в ред. 2013 р.):

• «Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти та редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел.» (п. 6);
• «Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення..» (п. 9);
• «Точки зору опонентів, в тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано» (п. 10);
• «Журналіст має бути особливо обережним при висвітленні питань, пов’язаних із дітьми. Журналіст та редактор повинні мати обґрунтовані підстави для висвітлення приватного життя неповнолітньої особи (осіб) та дозвіл на це від її батьків чи опікунів. Неприпустимим є розкриття імен неповнолітніх (або вказування ознак, за якими їх можна розпізнати), які мали відношення до протизаконних дій, стали учасниками подій, пов’язаних із насильством.» (п. 18).

2. Цивільний кодекс України (№ 435-IV):

«Фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.» (ч. 1 ст. 307).

ІІІ. Оцінка розглядуваного матеріалу

1. Увагу ЗМІ традиційно привертає проведення масових акцій, особливо якщо було озвучено підозри в тому, що їхні учасники підтримали акцію не з власної волі. Але відповідна інформація має проходити перевірку на достовірність, включаючи звернення по коментарі до організаторів акції.
2. Відсутність балансу точок зору та позиції іншої сторони при висвітленні конфліктних питань дуже часто є проблемою українських ЗМІ, яка знижує якість їхнього контенту.
3. Повідомлення кимось в соціальній мережі певної інформації може бути інформаційною базою для новини в ЗМІ, але створення такої новини аж ніяк не може зводитися суто до переказування чи просто відтворення вказаного повідомлення користувача соцмережі.

4. Не викликає сумнівів суспільна важливість теми як сучасного стану екології, так і, в цьому випадку, участі дітей у масових заходах, якщо наявні ознаки не цілком добровільної їхньої участі. Відповіді окремих учнів – учасників «страйку» свідчать, що їх привели на захід учителі в рамках навчального процесу. Це підтверджує відеозапис, доданий до повідомлення Андрія Попика в соцмережі й очевидно, зроблений ним же.

5. Достовірність поданої інформації.   Відеозапис, наведений в дописі Андрія Попика в мережі Фейсбук та продубльований в розглядуваному матеріалі є доволі інформативним: опитано чималу кількість школярів – учасників заходу, відповіді яких засвідчили нерозуміння багатьма з них його суті.

Водночас наявність такого відео не можна вважати достатнім для підтвердження правдивості наведеної інформації, зокрема в контексті того, що йдеться саме про конкретний масовий захід, згаданий Андрієм Попиком, а не про якийсь інший на подібну тематику. Перевірка цього вимагала від журналістів як мінімум звернення за коментарями до іншої  сторони  — організаторів масового заходу, але журналістами цього зроблено не було. Це порушення стандарту достовірності.

6. Потенційне порушення прав неповнолітніх при зйомці та поширенні відео. Українське законодавство не деталізує регулювання з приводу зйомки неповнолітньої особи на камеру — хто має надавати згоду на неї тощо. Необхідно взяти до уваги те, що зйомку неповнолітніх було проведено відкрито, на вулиці міста й під час проведення масового публічного заходу, який відбувався за їхньої участі. Щодо таких обставин Цивільний кодекс передбачає презумпцію згоди на зйомку, тобто припинення її, лише якщо особа цього вимагає. Хоча вимог припинити зйомку від дітей не було, але окремі з них закрили обличчя (очевидно, не бажаючи бути знятими на відео) і після цього камеру було переведено на інших учасників заходу. В певних ситуаціях діти можуть не розуміти потенційної шкоди від зйомки їх у такій ситуації (наприклад, невдале виконання якогось завдання на занятті в школі, що може спричинити цькування), але обставини зйомки цього відео не є такими. Таким чином, порушення професійного стандарту щодо захисту дітей в цьому матеріалі немає.

7. Незбалансованість подання інформації. Розглядуваний матеріал побудовано майже виключно на тексті допису Андрія Попика. У матеріалі не подано точок зору ні місцевого Департаменту освіти, ані руху 350.org, який він називає організатором заходу. Не зазначено, що журналісти зверталися до них по коментарі, але отримали відмову. Також відсутні й коментарі незалежних експертів.

У своєму Висновку № 8 Ініціатива вже зазначала, що «без позиції того, хто став об̕єктом критики в матеріалі, почасти неможливо скласти для себе повноцінну картину ситуації з об̕̕єктивних причин, оскільки тільки він може повідомити певні нюанси, не відомі загалу. Наявність коментаря могла б, хоч і не завжди, як підтвердити, так і спростувати…» певну інформацію або припущення. У Висновку № 5 Ініціатива також зазначала, що аудиторія «має отримати якомога більш повну інформацію, зокрема почути позицію того, проти кого висуваються звинувачення в матеріалі», а також: «цілком можливо, що фігурант розслідування відмовився б щось коментувати, але звернення по коментарі було необхідним, зважаючи на право аудиторії медіа мати максимум інформації з цього питання. Потенційна відмова від коментарів з боку фігуранта — це також прояв його позиції й аудиторія має право про неї дізнатися, якщо вона матиме місце». Таким чином, у розглядуваному матеріалі є порушення професійного стандарту балансу думок.

8. Відокремлення фактів від коментарів та оцінок. Розглядуваний матеріал майже не містить власне журналістського тексту й майже повністю зводиться до цитування або переказу повідомлення Андрія Попика. У першому реченні матеріалу вжито зворот «примусово зігнали на страйк», при  цьому наступним реченням уточнюється, що «про це… пише … Андрій Попик».

Але вказана фраза про примусове зганяння вжита також і в заголовку матеріалу, при цьому вона не взята в лапки й ніде в заголовку не вказується, що це твердження не журналіста, а громадського активіста. У Висновку № 13 Ініціатива зазначала: «Потрібно визнати, що редакція та автор матеріалу при наданні новинному матеріалові назви мають певні межі власного розсуду, які зокрема охоплюють здійснюване ними узагальнення змісту цього матеріалу». Але в цьому випадку журналісти просто відтворили в заголовку оцінне судження Андрія Попика, яке негативно налаштовує аудиторію до організаторів заходу.  Це порушення стандарту відокремлення фактів від коментарів та оцінок.

Ініціатива «МедіаЧек» констатує, що редакція інтернет-видання «Поділля.News» у матеріалі «У Хмельницькому школярів примусово зігнали на екологічний страйк» порушила професійні журналістські стандарти відокремлення фактів від коментарів, збалансованості, неупередженості та достовірності подання інформації (пункти 6, 9 і 10 Кодексу етики українського журналіста) та не порушила стандарту щодо належного подання інформації про дітей (пункт 18 того ж Кодексу).

12 листопада 2019 року

Фото з сайту «Поділля.News»