«Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» запустили механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти. На сайтах «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен користувач, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугуватиме для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ. У випадку, якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики (КЖЕ) та Незалежну медійну раду (НМР).

Висновок № 17 щодо матеріалів інтернет-видання «Незалежні медіа Прикарпаття» під назвою «Ігор Фріс впевнено перемагає у 84 округу» та інформаційного агентства «Херсонці» під назвою «“Социополис”: В Херсоне победит партия “Слуга народа” и Владимир Сальдо»

І. Дані щодо скарги та оскаржених матеріалів

1. 19 липня 2019 року до ініціативи «Медіачек» надійшла скарга від громадянки щодо матеріалів інтернет-видання «Незалежні медіа Прикарпаття» під назвою «Ігор Фріс впевнено перемагає у 84 округу» від 19 липня ц. р. та інформаційного агентства «Херсонці» під назвою «“Социополис”: В Херсоне победит партия “Слуга народа” и Владимир Сальдо» від 18 липня ц. р. Скарга мотивована порушенням виборчого законодавства в частині оприлюднення даних соцопитувань.

2. Посилання на відповідні матеріали:

- на сайті інтернет-видання «Незалежні медіа Прикарпаття»;

- на сайті інформаційного агентства «Херсонці»: http://khersonci.com.ua/politics/38293-sotsiopolis-v-khersone-pobedit-partiya-sluga-naroda-i-vladimir-saldo.html.

3. Зміст оскаржуваних матеріалів

3.1. Матеріал інтернет-видання «Незалежні медіа Прикарпаття» повідомляє про майбутню перемогу Ігоря Фріса («Ігор Фріс впевнено перемагає») на 84-му виборчому окрузі згідно з даними Галицької соціологічної групи. Вказано метод опитування, вибірку респондентів, період проведення та можливу похибку. Зазначено відсоткові показники щодо низки кандидатів, найбільший із яких — в Ігоря Фріса, подано відповідну інфографіку.

3.2. Матеріал інформаційного агентства «Херсонці» повідомляє результати опитування Інституту соціальних технологій «Соціополіс» у виборчому окрузі № 182 (м. Херсон). Вказано вибірку респондентів, період і метод проведення та можливу похибку. Наводяться дані щодо очікуваної явки на виборах, підтримки кандидатів-мажоритарників (найбільша — у Володимира Сальда, а на другому місці — кандидат від партії «Слуга народу» Павло Павлиш) та підтримки політсил за партійними списками («Слуга народу» — 48 %, «Опозиційна платформа — За життя» — 18 %, «Опозиційний блок» — майже 6 %, «Партія Шарія» — майже 5 %).

ІІ. Стандарти журналістської етики та норми законодавства, які регулюють дану сферу суспільних відносин

1. Кодекс етики українського журналіста:

• «Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти та редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрилансерів, прес-служб та інших джерел» (п. 6);
• «Інформаційні та аналітичні матеріали мають бути чітко відокремлені від реклами відповідною рубрикацією» (п. 7);
• «Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення» (п. 9).

2. Закон України «Про вибори народних депутатів України» (4061-VI):

- «Виборчі комісії, засоби масової інформації та інформаційні агентства, ... та інші особи при поширенні інформації про вибори, яка не є передвиборною агітацією відповідно до статті 68 цього Закону, зобов'язані дотримуватися об'єктивності, неупередженості, збалансованості, достовірності, повноти і точності інформації» (ч. 3 ст. 63);

- стаття 67:

«1. Підприємства, заклади, установи та організації, що проводять опитування громадської думки, мають право оприлюднювати результати такого опитування, пов'язаного з виборами, з обов'язковим зазначенням часу його проведення, території, яку охоплювало опитування, розміру та способу формування соціологічної вибірки опитаних, методу опитування, точного формулювання питань, можливої статистичної похибки.

2. Інформаційні агентства, засоби масової інформації у разі поширення результатів опитування громадської думки, пов'язаного з виборами, зобов'язані зазначати повну назву організації, що проводила опитування, замовників опитування, а також інші відомості, зазначені у частині першій цієї статті.

3. Забороняється оприлюднення чи поширення в інший спосіб результатів опитування громадської думки, пов'язаного з виборами, в тому числі щодо партій — суб'єктів виборчого процесу та кандидатів у депутати, протягом останніх двох днів перед днем голосування».

ІІІ. Оцінка розглядуваних матеріалів

1. Оприлюднення засобами масової інформації даних соціологічних опитувань у період виборчого процесу викликає складнощі з огляду на те, що ЗМІ фактично залежать від соціологічних компаній, а саме від того, якої якості дані оприлюднено (особливо на регіональному рівні) та який обсяг інформації про саме опитування вони оприлюднять поряд із результатами опитування.
2. Щодо часу опублікування розглядуваних матеріалів. Закон України «Про вибори народних депутатів» забороняє опублікування результатів передвиборних соціологічних опитувань в останні два дні перед днем голосування. У даному випадку це 19 і 20 липня ц. р. Закон не фокусує цей обов'язок суто на зареєстрованих засобах масової інформації, тобто він стосується всіх потенційних поширювачів відповідних даних.

Інтернет-виданням «Незалежні медіа Прикарпаття» результати соцопитування було розповсюджено 19 липня, чим порушено відповідну законодавчу заборону.

Інформаційне агентство «Херсонці» дані соцопитування опублікувало на вебсайті 18 липня, тобто до початку дії заборони. Сам факт наявності цієї інформації на сайті в наступні дні не можна вважати порушенням Закону, оскільки він не зобов'язує видаляти відповідну інформацію на період останніх двох днів перед днем голосування. Ця інформація у відповідні дні справді може бути доступною на вебсайті (зазвичай в архіві), але аналогічно в останні дні передвиборчого періоду можуть бути доступними читачам примірники номера газети з даними соцопитувань, який був випущений за кілька дні до того (доки законодавча заборона ще не почала діяти) і, наприклад, залишися в кіоску частково нерозпроданим або в інший спосіб потрапив до нового читача (від члена сім'ї, колеги по роботі тощо).

3.      Щодо повноти подання інформації про проведені опитування (поряд із результатами самих опитувань)

3.1.                       Виборче законодавство зобов'язує ЗМІ при опублікуванні даних соцопитувань повідомляти також аудиторії наступну інформації про його проведення:

• період проведення;
• територію проведення;
• розмір та спосіб формування вибірки опитаних;
• метод опитування;
• точні формулювання запитань;
• можливу похибку опитування;
• назву соціологічної компанії;
• замовника опитування.

При цьому законодавство не містить прямого обов'язку для соціологічних компаній повідомляти при оприлюдненні результатів опитування власну повну назву та замовника опитування.

Оприлюднення всієї вказаної інформації також входить у виконання засобами масової інформації професійного стандарту щодо повноти подання інформації з такого специфічного питання, як передвиборні вподобання населення.

3.2. В обох розглядуваних матеріалах не було подано таких даних щодо соцопитувань, як їхні замовники й точні формулювання запитань, тобто не висвітлено важливих аспектів проведення цих опитувань. Оскільки законодавство чітко зобов'язує ЗМІ повідомляти замовників соцопитувань, цю інформацію слід вважати суспільно важливою. Таким чином, має місце порушення професійного стандарту повноти подання інформації.

Із великою ймовірністю можна припускати, що соціологічні компанії в даному випадку не повідомили замовників опитувань, але це не звільняє медіа від обов'язку надати вказану інформацію своїй аудиторії. Можна частково погодитися із позицією окремих громадських організацій у сфері виборів («Опора») щодо того, що ЗМІ взагалі не повинні поширювати дані результатів соцопитувань, якщо їхній замовник невідомий. Проте, готуючи відповідний матеріал, журналіст може не обмежуватися лише одним джерелом інформації про його проведення у формі керівництва, речника чи пресслужби (пресрелізу) соціологічної компанії, а з'ясовувати замовника в інший спосіб.

3.3. Інформаційне агентство «Херсонці» внаслідок неопублікування відомостей про замовника опитування та змісту задаваних питань, окрім Етичного кодексу, також порушило норму ч. 2 ст. 67 вищевказаного Закону.

Що стосується неопублікування таких відомостей інтернет-виданням «Незалежні медіа Прикарпаття», то у зв'язку з відсутністю в ініціативи «Медіачек» даних щодо його формальної реєстрації як класичного ЗМІ певного виду (друкованого, інформагентства), ми не можемо стверджувати про порушення ним указаної норми Закону, адже вона містить прогалину в частині регулювання журналістського контенту в інтернеті, а Закон узагалі не згадує інтернет-видань як ЗМІ. Однак вважаємо достатніми підстави вбачати в цьому порушення названим інтернет-виданням вимог ч. 3 ст. 63 Закону як загальної норми щодо повноти інформації, зважаючи на важливість для аудиторії інформації про замовника опитування та поширення останньої норми Закону на всіх суб'єктів інформаційних відносин, а не лише на зареєстровані ЗМІ.

3.4. Також у жодному з розглядуваних матеріалів журналісти не подають інформацію про соціологічні компанії, які оприлюднили результати опитувань, — Інститут соціальних технологій «Соціополіс» та Галицьку соціологічну групу: історію їхньої роботи в попередніх виборчих кампаніях (якщо така була), близькість результатів їхніх опитувань до результатів виборів (знову ж за наявності в компанії історії), про власників, керівників цих компаній. Адже маніпулювання громадською думкою за допомогою псевдосоціологічних компаній є поширеним в Україні явищем. Такий бекґраунд допоміг би аудиторії оцінити достовірність представлених цими компаніями результатів опитувань. Крім того, звертаємо увагу на явну відмінність результату опитування «Соціополісу» за мажоритарним округом від результатів виборів у ньому. Тобто неподання бекґраунду соціологічних компаній у розглядуваних матеріалах також являло собою порушення вимог Закону та Кодексу щодо повноти подання інформації.

4. Точність подання інформації. В обох розглядуваних матеріалах повідомляється про (майбутню) перемогу на виборах певного кандидата в мажоритарному окрузі. При цьому в матеріалі інформагентства «Херсонці» йдеться про передвиборний рейтинг Володимира Сальда в 24,3 %, а в його найближчого конкурента — в 20,6 % при похибці 2,7-3 %. А в матеріалі інтернет-видання «Незалежні медіа Прикарпаття» передвиборний рейтинг Ігоря Фріса вказаний як 20,37 %, а в його найближчого конкурента — 16,03 % при похибці опитування в 3,4 %.

По-перше, слід звернути увагу, що обидва соцопитування проводилися за тиждень до дня голосування, а за цей час рівень підтримки кандидатів міг змінитися (зокрема, Володимир Сальдо в окрузі № 182 насправді програв вибори Павлу Павлишу 21.07.19 року з більш як двократним відривом — див. посилання вище).

По-друге, в обох випадках, згідно з результатами соцопитувань, розрив між нібито кандидатом-лідером та його найближчим конкурентом становив близько 4 %. З урахуванням того, що похибки опитувань були заявлені соціологами в межах 2,7-3,4 %, лідерами перегонів насправді на момент проведення опитувань могли бути й ті кандидати, які йшли другими за рейтингом, — якщо припустити, що похибка завищила результат нібито лідера рейтингу й водночас занизила його в найближчого конкурента.

В обох випадках журналісти, називаючи певних осіб переможцями за мажоритарними округами, безпідставно знехтували тими обставинами, що до дня голосування залишався ще тиждень і їхні рівні підтримки об'єктивно могли змінитися. А також тим, що розриви в рівнях підтримки між нібито лідерами та їхніми найсильнішими конкурентами були незначними, що з урахуванням похибок указаних опитувань не дозволяло однозначно стверджувати про лідерство за рівнем підтримки в певного кандидата. Тим більше, що в обох випадках таку неточну інформацію щодо нібито лідерів перегонів було винесено в заголовки розглядуваних матеріалів.

При цьому в обох випадках не вбачається достатніх ознак того, що таке подання неточної інформації було вчинене саме з метою спонукати виборців голосувати за певних кандидатів, тобто ознак розміщення вказаних матеріалів як прихованої реклами / агітації.

5. Відокремлення фактів від коментарів (об'єктивність і неупередженість) матеріалу інтернет-видання «Незалежні медіа Прикарпаття». У заголовку цього матеріалу повідомляється, що певний кандидат «впевнено перемагає». Цей вислів вважаємо оцінним судженням редакції, до того ж винесеним у заголовок. Натомість фактологічним твердженням про рейтингову перевагу певного кандидата могла би бути фраза про його відрив від найближчого конкурента на стільки-то відсотків (вказаних хоча би приблизно). Фактично ця фраза претендує на те, щоби характеризувати не так величину рейтингу кандидата, як його самого особисто і в позитивному світлі.

Таким чином, має місце порушення Кодексу етики українського журналіста в формі неприпустимих власних оцінок та необ̕̕єктивності, а також вимог виборчого законодавства щодо об̕̕єктивності та неупередженості.

З урахуванням вищенаведеного констатуємо наявність таких порушень:

- редакцією інтернет-видання «Незалежні медіа Прикарпаття» в матеріалі «Ігор Фріс впевнено перемагає у 84 округу» від 19 липня ц. р. — порушено вимоги пп. 6 і 9 Кодексу етики українського журналіста, а також ч. 3 ст. 63 і ч. 3 ст. 67 Закону України «Про вибори народних депутатів України»;

- редакцією інформаційного агентства «Херсонці» в матеріалі «“Социополис”: В Херсоне победит партия “Слуга народа” и Владимир Сальдо» від 18 липня ц. р. — порушено вимоги п. 6 Кодексу етики українського журналіста, а також ч. 3 ст. 63 і ч. 2 ст. 67 Закону України «Про вибори народних депутатів України».

2 серпня 2019 року