У рамках Спільного механізму громадських організацій «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» для розгляду скарг на ЗМІ «Медіачек» було подано скаргу на матеріал інтернет-видання «Район.in.ua» під назвою «Ковельчанин з “поганялом” Саша Харьковський хоче потрапити до Верховної Ради», датованого 21 червня 2019 року. «Детектор медіа» публікує повний текст висновку.

Нагадаємо, «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» запустили механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти. На сайтах «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен користувач, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугуватиме для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ. У випадку, якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики (КЖЕ) та Незалежну медійну раду (НМР).

Висновок №12
щодо матеріалу інтернет-видання «Район.in.ua»
під назвою «Ковельчанин з “поганялом” Саша Харьковський
хоче потрапити до Верховної Ради» 

І. Дані щодо скарги та оскарженого матеріалу

1. 2 липня 2019 року до ініціативи «Медіачек» надійшла скарга від громадянина щодо матеріалу інтернет-видання «Район.in.ua» під назвою «Ковельчанин з “поганялом” Саша Харьковський хоче потрапити до Верховної Ради», датованого 21 червня ц. р. Скарга мотивована, зокрема, неправдивістю, незбалансованістю подання інформації, порушенням стандарту достовірності, невідокремленням фактів від коментарів.

2. Посилання на оскаржений матеріал в інтернеті тут.

3. Автора матеріалу не зазначено.

4. Зміст матеріалу. Матеріал присвячено нібито висуненню кандидатом у народні депутати Олександра Калюжного. У першому ж абзаці його характеризують як «схожого на урку чоловіка з “поганялом” Саша Харьковський, якого судили за організацію у Ковелі грального бізнесу». Наводиться викладене ним фото в соцмережі з цитуванням його супровідного допису й зазначенням, що кандидат завжди пише лише російською.

Далі йдеться про те, що кандидат балотується до ВР шляхом самовисування, але, «за неофіційною інформацією», його має підтримувати і «Громадянська позиція». Після цього наводяться посилання на статті того ж інтернет-видання щодо зв’язків даної політсили з колишніми регіоналами. А також, уже без жодних посилань, інформація про те, що нібито дружина кандидата — Наталія Дуброва — на місцевих виборах 2010 року балотувалася до Ковельської міськради від Партії регіонів, а в 2009-10 роках була керівницею громадської приймальні кандидата у президенти Віктора Януковича.

Згадується, що «Олександр Калюжний захоплюється ножами, Росією і пише про “воссоединение” на своїй сторінці у російській соціальній мережі “ВКонтакте”», на підтвердження чого викладено фото з даної соцмережі за 2013 рік, у якому допис такого змісту: «“Русский булат”… очень надеюсь что граница не станет преградой для нашего воссоединения))».

Окрему частину бекґраунду присвячено питанню статусу учасника бойових дій (АТО) в Олександра Калюжного. Зазначається, нібито «замість того, щоб підписати контракт і відслужити, як це зробили тисячі волинян, він просто “протусувався” навколо підрозділу задля отримання омріяного для себе статусу учасника бойових дій. Посвідчення УБД виклянчив тільки у 2017 році», а тепер ще і може отримати квартиру завдяки цьому статусу.

Також вказується, що кандидата «прокуратура притягувала до кримінальної відповідальності, як організатора у Ковелі грального бізнесу» — з посиланням на матеріал того ж «інтернет-видання», в якому зазначається про виправдувальний вирок у відповідній справі. Наводиться фото кандидата за гральним столом із картами й фішками.

На завершення згадується, нібито «ще наш персонаж, який більш схожий на урку, “засвітився” у скандалі з бурштином», керуючи громадським формуванням «Буг», яке «прикривало» видобуток.

ІІ. Стандарти журналістської етики та норми законодавства, які регулюють цю сферу суспільних відносин

1. Кодекс етики українського журналіста

• «Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста...» (п. 6);
• «Інформаційні та аналітичні матеріали мають бути чітко відокремлені від реклами відповідною рубрикацією» (п. 7);
• «Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення» (п. 9);
• «Точки зору опонентів, в тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів» (п. 10).

2. Законодавство

2.1. Закон України «Про рекламу» (270/96-ВР):

• «Реклама — інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару» (абзац 11 ст. 1);
• «Прихована реклама — інформація про особу чи товар у програмі, передачі, публікації, якщо така інформація слугує рекламним цілям і може вводити в оману осіб щодо дійсної мети таких програм, передач, публікацій» (абзац 10 ст. 1);
• «Реклама має бути чітко відокремлена від іншої інформації, незалежно від форм чи способів розповсюдження, таким чином, щоб її можна було ідентифікувати як рекламу.» (ч. 1 ст. 9);
• «Інформаційний, авторський чи редакційний матеріал, в якому привертається увага до конкретної особи чи товару та який формує або підтримує обізнаність та інтерес глядачів (слухачів, читачів) щодо цих особи чи товару, є рекламою і має бути вміщений під рубрикою “Реклама” чи “На правах реклами”» (ч. 3 ст. 9);
• «Прихована реклама забороняється.» (ч. 5 ст. 9).

2.2. Закон України «Про вибори народних депутатів України» (4061-VI):

• «Передвиборна агітація — це здійснення будь-якої діяльності з метою спонукання виборців голосувати за або не голосувати за певного кандидата у депутати або партію — суб'єкта виборчого процесу. Передвиборна агітація може здійснюватися в будь-яких формах і будь-якими засобами, що не суперечать Конституції України та законам України» (ч. 1 ст. 68);
• «Усі матеріали передвиборної агітації повинні бути відокремленими від інших матеріалів і означені як такі» (ч. 17 ст. 74).

ІІІ. Оцінка розглядуваного матеріалу

1. Політичні новини та, зокрема, новини щодо реєстрації кандидатів у народні депутати, з поданням довідкової інформації про їхнє минуле, покликані задовольняти суспільний інтерес. Проте, як неодноразово зазначали представники ініціативи «Медіачек», однобоке висвітлення в новинному контенті перетворює журналістські матеріали на пропаганду, зокрема пропаганду проти конкретного кандидата на виборах. А вираження журналістами власної позиції в новинах стоїть на заваді формуванню такої в аудиторії їхнього видання.

2. Ініціатива «Медіачек» у своїх висновках уже підкреслювала неприпустимість однобокого висвітлення дискусійних питань, тобто без подання точки зору однієї зі сторін. У даному випадку, з огляду на інші супутні порушення, вкотре можемо припустити свідомий характер подання упередженої однобокої інформації, що може мати на меті дискредитацію одного із суб'єктів виборчого процесу.

3. Баланс думок. У розглядуваному матеріалі не подано точки зору Олександра Калюжного, як і не зазначено, чи звертався журналіст за її отриманням. Те ж саме стосується неподання в матеріалі позицій Наталії Дубрової та «Громадянської позиції». Окремі позитивні для кандидата факти, як-от виправдання Олександра Калюжного судом, безпосередньо не вказані в тексті розглядуваного матеріалу, але стають очевидними при переході за посиланням.

Порушення балансу автоматично тягне за собою й порушення стандарту повноти подання інформації. У поєднанні з порушеннями інших стандартів у матеріалі це дає підстави припускати умисну упередженість автора.

4. Достовірність подання інформації. У матеріалі зазначено, що, за «неофіційною інформацією», Олександра Калюжного має підтримувати політсила Анатолія Гриценка «Громадянська позиція». Жодних деталей щодо того, з яких джерел походить ця інформація, не наведено.

Аналогічно не подано підтвердження інформації про зв'язки членів сім'ї Олександра Калюжного з регіоналами в 2009-10 роках.

Навіть якщо припускати, що певна інформація може бути практично загальновідомою в межах відповідного населеного пункту, це не робить її такою для решти користувачів інтернету. Але також і спрощує можливість знайти й надати в тексті посилання на її джерело.

Тож мусимо констатувати порушення стандарту достовірності щодо великої частини інформації в розглядуваному матеріалі.

5. Відокремлення фактів від коментарів та упередженість. Розглядуваний матеріал подається як новинний (спричинений інформприводом — фактом реєстрації ЦВК кандидата в народні депутати), відповідно, неприпустимо подавати власні оцінки автора матеріалу. У висновку № 11 ініціативи «Медіачек» уже зазначалося, що «власні оцінки журналіста в новинному контенті стають на заваді тому, щоби читачі його матеріалу самі робили оцінки виходячи з наданих в ньому фактів».

Щодо кандидата вжито такі вислови: «(к)овельчанин з “поганялом”» (зокрема в заголовку), «схожого на урку», «“спригнув” на волонтерство», «рембо», «“протусувався” навколо підрозділу», «(п)освідчення УБД виклянчив тільки у 2017 році, яким тепер хизується і прикриває свою сумнівну діяльність», «недогерой».

Щодо інших осіб також подаються власні оцінки автора: «“(н)айчесніша” партія України» (щодо «Громадянської позиції»).

Як і в низці матеріалів, розглянутих у попередніх висновках, негативні оцінки й емоційна забарвленість повторюються в матеріалі неодноразово й очевидно умисно, а точку зору критикованого кандидата не подано. Тому можемо констатувати упередженість розглядуваного матеріалу.

6. Прихована реклама / агітація. Вищезгадані оцінки й емоційне забарвлення в матеріалі є негативними щодо Олександра Калюжного. Вище ми вже констатували упередженість змісту матеріалу.

Розглядуваний матеріал привертає увагу до діяльності Олександра Калюжного, який при цьому є кандидатом у народній депутати України. Як уже зазначалося у висновку № 9, «передвиборна агітація являє собою підвид реклами, особливостями якого є спрямованість інформації на досягнення певного електорального результату та допустимість чинити негативний вплив на репутацію конкурентів замовника (агітувати проти)». Даний матеріал є яскраво упередженим щодо кандидата Олександра Калюжного, на підставі чого можемо стверджувати, що це фактично спонукатиме аудиторію його читачів не голосувати за такого кандидата.

Як уже зазначалося у висновку № 11, «отримання матеріальної винагороди за публікацію рекламного / агітаційного матеріалу не є ознакою ні реклами, ані агітації, тому даний аспект питання не розглядається». Виходячи з визначень реклами та агітації (в т. ч. Прихованої), до уваги слід брати мету поширення інформації. Зважаючи на вищеописаний формат поширеної інформації, ми не вбачаємо іншої мети, крім як спонукання виборців не голосувати за відповідного кандидата.

Розглядуваний матеріал не позначений як реклама, політична реклама або агітація. Тому можемо констатувати, що матеріал є прихованою агітацією проти Олександра Калюжного.

З урахуванням вищенаведеного констатуємо, що інтернет-виданням «Район.in.ua» у матеріалі «Ковельчанин з “поганялом” Саша Харьковський хоче потрапити до Верховної Ради» від 21 червня 2019 року було порушено вимоги пп. 6, 7, 9 і 10 Кодексу етики українського журналіста та вимоги ч. 17 ст. 74 Закону України «Про вибори народних депутатів України».

24 липня 2019 року