До кінця березня 2019 року в рамках ініціативи «Медіачек», яка нещодавно стартувала за ініціативи ГО «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації», надійшло 16 скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти.

На жаль, не всі матеріали відповідали вимогам Методології скарг. Тож, користувачі скаржились не лише на журналістські матеріали, але і на Вікіпедію, блог народного депутата, гумористичні шоу. Відповідно, такі скарги не розглядались юристом, а ті, хто ці скарги надсилав, отримали обґрунтовану відмову.

Траплялось, що зміст скарги був незрозумілим, а відповісти заявнику, або хоча б уточнити, що саме його стривожило у матеріалі, виявилось неможливим, бо ж електронна пошта була фіктивною.

До розгляду в підсумку юристи ініціативи Медіачек взяли 5 скарг, і чотири висновки по них уже опубліковані на сайтах «Детектора медіа» та «Інституту масової інформації».

Ці скарги стосувалися наступного:

- необґрунтований показ насильства у випуску ТСН, у випуску якого юрист дійсно знайшов порушення.

- гомофобія у новинному матеріалі інтернет-видання «Забор», в якому медіаюрист не знайшов ознак гомофобії, однак відзначив інші порушення журналістських стандартів.

- немаркована реклама салону краси у випуску Телемарафону Z, де були порушені норми Закону «Про рекламу».

- «наклепу» та порушення стандартів у матеріалі інтернет-видання «ЧЕLine», результат розгляду якого виявив порушення 5 з шести базових стандартів інформаційної журналістики.

Одна ж скарга стосувалась матеріалу про ринок електроенергії, і передана на розгляд Незалежній медійній раді та Комісії з журналістської етики.

Висновки щодо порушень у журналістських матеріалах також надіслали у медіа, в яких публікувались ці матеріали, однак наразі жодної відповіді ініціатива «Медіачек» натомість не отримала. Звісно, повідомлення про результати розгляду скарги отримали і ті, хто її подавав.

Нагадаємо, на сайтах «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен користувач, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугуватиме для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ. У випадку, якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики (КЖЕ) та Незалежну медійну раду (НМР).