У рамках Спільного механізму громадських організацій «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» для розгляду скарг на ЗМІ «Медіачек» було подано скаргу щодо матеріалу на сайті «ЧЕLine» за 18 травня 2017 року, який, на думку скаржника, є наклепом та грубо порушує стандарти журналістики. «Детектор медіа» публікує повний текст висновку.

Нагадаємо, нещодавно «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» запустили механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти. На сайтах «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен користувач, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугуватиме для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ. У випадку, якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики (КЖЕ) та Незалежну медійну раду (НМР).

І. Дані щодо скарги та оскарженого матеріалу

1. 30 березня 2019 р. до ініціативи Інституту масової інформації та Детектор медіа «Медіачек» надійшла скарга Олени Багудінової щодо матеріалу на сайті «ЧЕLine» за 18 травня 2017 р. та відео, датованого 30 липня 2018 р. Скарга мотивована тим, що було поширено матеріали, «які є наклепами на мою адресу та грубо порушують стандарти журналістики.»

2. Оскаржений матеріал розповсюджетно в мережі Інтернет.

Відео з даного матеріалу було також розміщене на низці Інтернет-сервісів із поширення відео, включаючи Ютуб.

3. Автор матеріалу не зазначений.

4. Матеріал складається з відео тривалістю 2,5 хв. та текстової частини.

У матеріалі розповідається про конфлікт на засіданні громадської ради при Чернігівській ОДА, в якому з одного боку виступають журналісти вказаного ЗМІ (яке саме ж і підготувало матеріал про конфлікт, стороною якого по суті є), а з іншого Олени Багудінова, членкиня вказаної громадської ради, присутня на засіданні. Зазначено, що остання «накинулась з образами на оператора ЧЕline». З прямої мови пані Багудінової зрозуміло, що вона не вважає певних осіб журналістами й мала судові спори з цим виданням. Далі зазначається, що «неприязнь Багудінової до преси була пов’язана з її конфліктом з інтернет-виданням gorod.cn.ua, що виник близько п’яти років тому через публікацію. Багудінову звинуватили в чорному рієлтерстві.» Окремо  зазначено, що «негатив представниці кролівників-любителів не підтримала і не зрозуміла більшість членів ради», після чого подано цитати окремих таких членів.

ІІ. Стандарти журналістської етики, які регулюють дану сферу суспільних відносин

Кодекс етики українського журналіста:

1. «Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста» (п. 6).
2. «Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення.» (п. 9).
3. «Точки зору опонентів, в тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано.» (п. 10).

ІІІ. Оцінка розглядуваного матеріалу

1. Зважаючи на те, що матеріал опублікований без зазначення авторства та в загальній стрічці новин, ми оцінюємо його як редакційний. Таким чином, характер матеріалу не можна пояснити «авторською суб’єктивністю».
2. Професійний стандарт та відповідну вимогу вищевказаного Кодексу щодо повноти інформації в журналістському матеріалі необхідно розуміти в широкому сенсі, тобто як такі, з яких випливає (повністю або частково) необхідність забезпечити баланс, точність, а також достовірність подання інформації, хоча деякі з цих стандартів і зазначені в Кодексі окремо.
3. Баланс думок. У матеріалі йдеться про людину, якій не дають слова для пояснення своїх дій. Натомість процитована її плутана пряма мова, яка не дає уявлення про її позицію, причини та передісторію конфлікту (про них ми дізнаємося лише версію редакції «ЧЕline»). При цьому автори повідомлення дають емоційні оцінки її діям («оголосила війну», «доволі неординарний вислів», «винуватиця скандалу», «накинулась з образами», «негатив представниці кролівників-любителів» і т.д.) та роблять безпідставні припущення щодо її мотивів і почуттів («неприязнь», «образа»). Відмова «що-небудь коментувати на камеру» не є підставою для таких дій журналістів — те, що людина не хоче коментувати, не дає журналістам права домислювати за неї.
4. Відокремлення фактів від коментарів. Неназвані автори повідомлення подають свої припущення про «неприязнь» героїні, дають оцінки її діям та висловлюванням,  а також стверджують, що «негатив» Багудінової «не підтримала і не зрозуміла більшість членів ради» (це хибне узагальнення, адже для того, щоб це встановити, необхідно було б опитати кожного з присутніх, чого журналісти вочевидь не зробили). Наскрізним є саркастичне наголошування на тому, що Багудінова представляє «кролівників-любителів». Насамкінець автори матеріалу ставлять риторичне запитання, неприйнятне в інформаційному матеріалі («Цікаво, з чиєї ж ініціативи в нас формується громадська рада при обласній державній адміністрації?»).
5. Достовірність (посилання на джерела).  Не названі джерела інформації про конфлікт, який Багудінова мала з іншим виданням, та джерела знання про те, що «неприязнь же до ЧЕline виникла на одній хвилі з негативом до gorod.cn.ua».
6. Точність. У матеріалі є численні неточності. Зокрема не зазначено, який саме матеріал став причиною «неприязні» Багудінової до видання, хто саме звинуватив її в чорному ріелторстві тощо. В описі відео зазначено, що Багудінова вступила в конфлікт із «представниками ЗМІ» без зазначення того, хто саме є стороною конфлікту. У закадровому тексті сказано про «неприязнь Багудінової до преси», хоча сама вона наголошувала на тому, що не вважає журналістів цих видань «пресою», адже вони не зареєстровані як ЗМІ. У відеоряді до сюжету є скриншоти матеріалів, на які посилаються автори, але вони нечіткі та не інформативні. Також потребували пояснень (які можна було отримати у героїні матеріалу) слова про «спілкування в правовому полі» — чи означають вони, що Багудінова позиватиметься в суді.
7. Повнота.  Відсутність повноцінно представленої позиції Багудінової, бекґраунду про її начебто колишній конфлікт із журналістами, а також інформації про те, що саме обговорювалось під час засідання громадської ради, про яке йдеться, є порушенням стандарту повноти. Незалежно від того, чи був цей матеріал просуванням інтересів власника або однієї зі сторін якогось не відомого читачам і глядачам конфлікту, чи журналісти зреагували на недружні дії громадської діячки, аудиторія не отримала всієї необхідної інформації для того, щоб зрозуміти цю новину та зробити з неї висновки.

З урахуванням вищенаведеного констатуємо, що редакцією «ЧЕline» було порушено порушено п’ять із шести базових стандартів інформаційної журналістики, тобто вимоги п.п. 6, 9 і 10 Кодекс етики українського журналіста у матеріалі «Кролівник-любитель оголосила війну ЗМІ (Відео)» за 18 травня 2017 р.

2 квітня 2019 р.