97 % українських журналістів-фрилансерів відчували ті чи інші симптоми, що можуть свідчити про депресію. Ще рік тому ця цифра становила 75 %. Такими є результати анонімного опитування українських журналістів-фрилансерів, проведеного британським фондом Rory Peck Trust спільно з Інститутом масової інформації в листопаді 2018 року.

Водночас кількість журналістів-фрилансерів, які хотіли б отримувати психологічну допомогу, через виклики, пов’язані з їхньою професійною діяльністю, зменшилася на 20 % (39 % у 2018 році порівняно із 59 % у 2017-му).

«Я б говорила про гострий стресовий розлад і емоційне вигорання. Причин кілька: це і триває війна, і робота в системі між молотом і ковадлом — що хочуть власники ЗМІ, що реально бачать журналісти, а також відсутність системної психологічної підтримки в організаціях, де працюють журналісти, і стигматизація психологічної допомоги», — прокоментувала ІМІ результати дослідження гештальт-терапевтка й волонтерка Психологічної кризової служби Тетяна Конрад.

Що є депресією

Про неї багато говорять і пишуть, але не завжди є розуміння, що це насправді. Депресія — серйозний розлад, клінічне захворювання. Це не нудьга, не хандра, не сум. Крім того, депресивний стан слід відрізняти від сезонного афективного синдрому — пригніченого стану, що виникає в людей, коли мало сонця (восени і взимку).

Депресія характеризується чіткими симптомами — її можна діагностувати тільки в тому випадку, коли сходяться всі ці ознаки. А саме:

1. Ангедонія, втрата здатності отримувати задоволення. Те, що раніше приносило насолоду, вже не радує. І не вибірково, а все.

2. Підвищена стомлюваність. Те, що раніше було легко, тепер дуже важко.

3. Знижений настрій. Завжди і всюди, незалежно від обставин.

4. Нав'язлива розумова тріада: «я жахливий», «світ жахливий», «майбутнє жахливе».

Трапляються ще й супутні симптоми — розлади харчування та сну. Вони можуть бути в той чи інший бік: безсоння або надлишок сну, небажання їсти або підвищений апетит (при цьому їжа здається позбавленою смаку).

Про депресивний розлад свідчить ситуація, коли вищеописаний набір симптомів спостерігається протягом двох-трьох тижнів. Але фіксувати захворювання можна й раніше, якщо патологічні ознаки з'явилися дуже різко і швидко.

Залежно від виразності депресія буває помірною, середньою та важкою. У гірших випадках вона може призводити до самогубства (за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, щорічно близько 800 тисяч людей гинуть у результаті суїциду — другій за значущістю причини смерті серед людей віком 15–29 років).

Депресію не можна діагностувати самостійно. Слід звертатися до лікаря — психіатра або медичного психотерапевта. Цей розлад не лікується зусиллям волі або зовнішнім підбадьорюванням. Два основні види лікування — медикаментозне (антидепресанти, які мають бути прописані лікарем) і психотерапія.

Вільна ізоляція або залежна соціальність

Психолог Тетяна Конрад, говорячи про фактори, що сприяють депресії в журналістів-фрилансерів, звертає увагу на війну та на систему роботи між молотом і ковадлом. Але список причин може бути значно ширшим. Такі чинники можна розділити на психічні, економічні та соціальні.

Психічні — це хронічна втома, понаднормова праця, безсоння, викликані умовами фрилансу. Економічні — нестабільність доходу, відсутність правового захисту й виснажлива конкуренція. А також соціальна ізоляція — відчуження від інших людей і груп через скорочення контактів і взаємин.

Кореспондентка BBC Capital Маделін Дорі відмовилася на цілий місяць від очних контактів зі знайомими і друзями, щоби перевірити, як це позначиться на її роботі. Вона дійшла висновку, що життя, позбавлене розваг, дозволило їй краще зосереджуватися на особливо складних завданнях. Маделін навчилася знаходити задоволення в байдикуванні та насолоджуватися моментами самотності. Але позитивні ефекти самотнього способу життя, як-от більша ясність думки, поповнення ментальних ресурсів тощо, можуть втратити свою привабливість, коли ізоляція занадто затягується, зазначає Дорі.

«Можливо, ми даремно б'ємося над правильним балансом “робота — особисте життя”. Схоже, кращих результатів можна досягти, інтегруючи одне в інше», — пише вона.

Журналістка посилається на президента нью-йоркського Інституту родини і роботи Елен Галінські, яка виявила, що багатоцільові люди, які не фокусуються лише на одній сфері й мають інтереси в різних царинах, відчувають більше задоволення від життя.

«Якщо ви зосереджуєтеся на чомусь одному, існує небезпека, що все піде під укіс, коли ви зазнаєте невдачі в цій єдиній важливій для вас справі, — підкреслює Маделін. — А коли є й інші важливі речі — творчі інтереси, спорт, громадська активність, відносини з друзями, — ви, як правило, досягаєте в житті більшого».

Ілюстрація: Wallpaper Cave