Щороку від зовнішніх чинників гине близько 40 тисяч людей, третина з них — діти. У 40 % випадків смертельних випадків можна уникнути, вчасно надавши постраждалим першу домедичну допомогу, повідомляє соціальний проект «Хелпер».

Ініціатива має на меті формування національної культури надання першої домедичної допомоги, зниження рівня смертності й подовження тривалості життя українців. «Хелпер» регулярно запрошує журналістів на спеціалізовані тренінги. Там експерти пояснюють, як використовувати лексику, дотичну до цієї теми. А ще вчать медійників азів першої домедичної допомоги, зокрема і щоби пояснити їм специфіку процесу.

Адже для написання новин і репортажів із місця подій, де є потерпілі, журналістам доводиться описувати причини трагедії, стан жертв, процес порятунку життя, вказувати діагнози потерпілих, назви медичних препаратів та інструментів тощо.

Звісно, медійники припускаються помилок, адже не є лікарями за освітою. Нерідко журналісти, щоб не помилися, взагалі уникають детального опису медичних явищ, — а це ще одна проблема.

В організації акцентують: професіоналізм працівників ЗМІ полягає в тому, щоби доступно, оперативно і використовуючи правильну термінологію створити інформаційний матеріал на тему першої домедичної допомоги. «Тоді як практика показує нечіткість якісних описів надзвичайних подій із причин невпевненості в коректності термінів і медичних процесів. Тим паче, що останні мають деякі зміни за державними протоколами», — зазначають у «Хелпері».

Яких помилок припускаються журналісти?

«Тепер ця тематика у ЗМІ часто висвітлюється загальними фразами й без конкретики. Для того, щоб уникати помилок та впевнено створювати якісні матеріали, важливо бути обізнаними в основній медичній термінології, яка стає в нагоді для опису надання домедичної та швидкої допомоги. Також ці знання корисні для можливостей ставити запитання з професійною лексикою медичним фахівцям, свідкам подій», — каже команда проекту.

На прохання «Детектора медіа» експерти організації прокоментували матеріали з українських онлайн-ЗМІ про домедичну допомогу.

Публікація «У Львові учасник ДТП вдарив ножем жінку — патрульну поліцейську» на сайті tsn.ua за 14.05.2018 року:

«… госпіталізували до лікарні. В неї була внутрішня кровотеча, поранення печінки. Лікарі прооперували і зупинили кровотечу, але поліцейська встратила багато крові. (…) Учасник ДТП доставлений до лікарні. Його життю нічого не загрожує»

Із цієї цитати можна побачити, що висвітлено тільки два періоди — до лікарської допомоги (опис поранення та причини) й після (стан потерпілих після її надання). Проте майже немає опису самої домедичної допомоги, процесу вживання заходів для порятунку, опису інструментів на кшталт дефібрилятора, мішечка Амбу, інтубації, ресусцитації.

Як потрібно писати?

Сюжет програми «Свідок» каналу НТН «На Львівщині медиків звинувачують в смерті школярки» за 15.05.2018 року:

У цьому випадку вже вказано деякі попередні дії перед приїздом швидкої допомоги: бандажі, крапельниця... Проте також бачимо результат — смерть внаслідок крововтрати на операційному столі.

Описуючи такі випадки, важливо не опускати жоден із етапів перебігу подій. Журналісту варто:

• розповісти про причини трагедії;
• описати травми з дотриманням етичних норм. «Ресурс dtp.kiev.ua публікує реальні фото померлих людей. Через це його аудиторія та рідні потерпілих просять змінити редакційну політику», — кажуть у «Хелпері»;
• описати надання або ненадання потерпілим першої домедичної допомоги. «Як саме ця допомога надавалася, хто її надавав — перехожий? поліцейський? лікар? Як реагувала громадськість? Можливо, всі просто проходили повз, а людина за цей час померла? Можливо, були свідки, що потерпілого ще й пограбували? Ці деталі також є важливими та прямо впливають на хід подій», — зазначили в організації;
• розповісти про лікарську допомогу. «Коли приїхала швидка? Яким тоді, за словами лікарів, був стан потерпілих? Яких заходів для їх порятунку вжили в лікарні?» — на ці запитання журналіст також має дати відповідь;
• описати стан потерпілого після лікарської допомоги. «Якщо потерпілий залишився живим, то варто сказати, які в лікарів пронози щодо його майбутнього. Якщо потерпілий помер — то чому», — зазначили в «Хелпері».

Публікація «Громадського ТБ» «Чи допомагають українським бійцям українські турнікети» від 15.06.2017 року:

«Якщо під час бою поранена кінцівка й ушкоджена артерія — на порятунок життя залишається 32–34 секунди, щоб дістати з аптечки турнікет, встигнути його накласти на поранену кінцівку й перекрити кровоток. А ще молитися, щоб цей турнікет не підвів», — у цьому матеріалі, на думку експертів «Хелпера», лаконічно й чітко читачам дали зрозуміти, яка небезпека в пораненні артерії та якими мають бути дії при наданні допомоги.

У матеріалі «Ще хвилина — і дитини б не було: на Черкащині іноземець врятував хлопчика від утоплення» 5-го каналу за 08.08.2018 приділили багато уваги опису процесу надання домедичної допомоги та її важливості:

Коректна термінологія

«Хелпер» підготував для журналістів глосарій з основних медичних термінів. У ньому експерти пояснили найчастіше вживану лексику щодо домедичної допомоги. Ось кілька прикладів із нього:

Перша домедична допомога — комплекс заходів, спрямованих на надання медичної допомоги при невідкладних станах потерпілого до приїзду служби швидкої (екстренної) допомоги.

Помилкою є вживання терміна «перша допомога» чи «перша медична допомога», маючи на увазі дії людини, яка не є лікарем.

Агональне дихання — таке, що наявне при зупинці роботи серця — слабке або важке, голосне хапання ротом повітря.

Деконтамінація — первинне знезараження (усунення шкідливого чинника, обмеження розповсюдження інфекції).

Зовнішні компресії грудної клітини — натискання під час серцеволегенової реанімації.

Іммобілізація (кінцівки) — фіксація в нерухомому стані.

Кома — стан організму, що характеризується повною втратою свідомості, розладом життєво важливих функцій — кровообігу, дихання, обміну речовин, відсутністю реакції на подразники.

Масова надзвичайна ситуація — та, яка вимагає вживання заходів за обсягом більших, ніж можуть забезпечити локальні рятувальні служби, оскільки кількість жертв і потерпілих перевищує людські й технічні ресурси.

Ресусцитація та реанімація — однакове в сенсі виконання дій, але різне в наслідку цих дій. Якщо потерпілий повернувся до притомності, кажуть, що він реанімований; якщо повернулося дихання й серцебиття — ресусцитований.

Завантажити весь словничок «Хелпера» можна тут.

Головним своїм завданням проект «Хелпер» називає сприяння обізнаності дітей та молоді в наданні домедичної допомоги при побутовому травматизмі, нещасних випадках та інших надзвичайних ситуаціях.

«Створюючи на високому рівні новини на тему надання домедичної допомоги, журналісти підтримають нас у впровадженні освітньо-просвітницького проекту задля безпеки здоров'я та життя дітей», — наголосили у «Хелпері».

Проект «Хелпер» підтримують Міністерство освіти і науки України; Міністерство молоді та спорту України; Міністерство соціальної політики України; Міністерство культури України; Міністерство інформаційної політики України, Мальтійська служба допомоги міста Києва, Всеукраїнська рада реанімації, Червоний Хрест України.

Фото: uwlmyorgs.campuslabs.com, скріншоти