18:39
Четвер, 8 Листопада 2018

У журналістських вишах побільшало профорієнтованих дисциплін – дослідження ГО «Детектор медіа»

За два роки у вишах, які випускають журналістів, стало більше профорієнтованих дисциплін – їхня частка зросла з 57% до 76%. Такими є результати дослідження «Журналістська освіта в Україні: чи працює система», проведеного дослідницькою групою ГО «Детектор медіа» за фінансової підтримки Danida.
У журналістських вишах побільшало профорієнтованих дисциплін – дослідження ГО «Детектор медіа»
У журналістських вишах побільшало профорієнтованих дисциплін – дослідження ГО «Детектор медіа»

Результати дослідження було представлено 7 листопада на загальноукраїнській конференції «Журналістська освіта та професія журналіста в Україні: як знайти точки дотику?».

Порівняно невисокою є частка філологічних дисциплін – від 10 до 35%. Найменше дисциплін філологічного спрямування містить навчальний план Українського гуманітарного інституту, але дослідники зауважують, що ймовірною причиною може бути велика частка теологічних дисциплін (18%), які вказують на релігійне спрямування вишу.

«Брак філологічних дисциплін дає на виході те, що ми отримуємо безграмотних журналістів, які не вміють розставляти коми. Цікаво, що у ДонНУ та Чорноморському університеті в програмах навчання журналістів – російська мова», – прокоментував результати учасник дослідницької групи Володимир Литвиненко.

Володимир Литвиненко

Найбільше філологічних дисциплін в Ужгородському національному університеті, при цьому вони водночас пов’язані з журналістикою і мають нестандартні назви: «Креалізоване медіамовлення», «Мова ЗМІ з погляду орфоепічних та акцентуаційних норм», «Основи професійного мовлення теле- та радіожурналістів».

Думки учасників конференції щодо доцільності викладання тих чи інших дисциплін для журналістів, розділились. Одні зауважували, що потрібно якомога більше спеціалізованих дисциплін, інші – наполягали на тому, що вища освіта має створювати фундамент, а отримати спеціальні журналістські навички на цій базі – справа швидка.

Дмитро Коник, представник комісії зі стандартів вищої освіти напрямку «Журналістика», зауважив, що оптимальним було би мати базову дисципліну, а потім робити профорієнтовану магістерську програму. «Редакції все одно перенавчатимуть працівників. Навчитись писати прес-реліз – це півдня. А якщо в голові нема основ літератури, соціології – це значно складніше наверстати», – додав пан Коник.

Дмитро Коник (праворуч)

Любов Василик, завідувачка кафедри журналістики Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, також переконана, що виш має давати основу, однак акцент робить на економіку та політологію. «Не розумію, чому досі журналісти мають у навчальному плані ОБЖ, фізкультуру, цивільну оборону? Краще посилити знання судової журналістики, економічні та політичні дисципліни», – сказала пані Василик.

Любов Василик

Олена Тараненко, завідувачка кафедри журналістики ДонНУ, висловила думку, що навчати журналістів мають практики. «У нас зараз приблизно 50 на 50 у цьому аспекті викладання. Дуже цьому радію, і студенти радіють. От ввели ми курс “Авторське документальне кіно”, його викладає режисер, і це чудово», – зазначила вона.

Олена Тараненко (ліворуч)

Пані Тараненко додала, що журналістів треба навчати протягом чотирьох років бакалаврату, щоб «ставити свідомість», виховувати мислячу людину, яка знає історію, літературу, культуру.

З повним текстом дослідження можна ознайомитись тут.

Нагадаємо, перше дослідження якості журналістської освіти, проведене громадською організацією «Детектор медіа» 2016 року, було опубліковане разом із рейтингом осередків журналістської освіти.

Фото: Максим Лисовий

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
292
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2018 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop