Результати дослідження було представлено 7 листопада на загальноукраїнській конференції «Журналістська освіта та професія журналіста в Україні: як знайти точки дотику?».

«Під час цього етапу дослідження ми опитали 100 представників засобів масової інформації із 86 медіа. Це люди, які щодня бачать студентів, що навчаються на журналістів і приходять до них на практику у видання», – зазначила Оксана Піддубна, представниця дослідницької групи, що проводила дослідження.

Оксана Піддубна

За даними дослідження, лише 22% опитаних віддають перевагу професіоналам «за спеціальністю», а не «за покликанням» при наборі на роботу. Найчастіше приходять влаштовуватись на роботу в медіа філологи, історики та педагоги. Однак іноді є охочі і з освітою акушера, еколога, економіста, музиканта.

При цьому самі респонденти теж не завжди здобули професійну освіту і не завжди її наявність і для них ставала перевагою при працевлаштуванні. Лише 42% опитаних відзначили, що їхня журналістська освіта стала перевагою при працевлаштуванні.

Під час дискусії на конференції лунали думки про те, що головне – вміння та мотивація студента, його розуміння контексту і бажання навчатись. Натомість часто проходження практики студентів-журналістів у медіа перетворюється на формальність.

«Іноді студенти просто приходять, аби поставити галочку про проходження практики. Вони просять про відмітку про практику, але не бажають чогось вчитись. Зрештою, фундаментальну освіту можна отримати будь-яку, а для того, щоб стати журналістом, п’ять років навчатись не треба», – сказала Тетяна Щербатюк, головна редакторка вінницького інформаційного агентства «Власно».

Тетяна Щербатюк (ліворуч)

Для того, щоби студенти після навчання на факультетах журналістики приходили на роботу більш готовими до реалій, Олена Павлова, головна редакторка «Освіторія.Медіа», запропонувала збільшити кількість годин англійської мови в навчальних планах. Зробити це радить замість теоретичних занять. «Якщо студент володітиме англійською, він отримає доступ до онлайн-платформ, де безкоштовно можна прослухати лекції журналістів кращих світових медіа – BBC, New York Times тощо. Це буде краще готувати студентів до викликів часу і того, що є актуальним в Україні і світі», – сказала пані Павлова.

Олена Павлова

Журналіст «Радіо НВ» Олег Білецький додав, що важливим є не стільки фах, скільки розуміння контексту, перебуванні «в темі». «Я сам за освітою філолог. Але переконаний, що не обов’язково мати фах журналіста, щоб ним бути. Треба просто цим жити. Я почав шукати підробітки і ще в студентські роки працював на радіостанції, і до мене на практику приходили мої ж однолітки. Я почував себе ніяково, що я мушу їх вчити», – зазначив пан Білецький.

Олег Білецький

Загалом 59% опитаних представників медіаіндустрії в ході дослідження заявили, що не задоволені університетською підготовкою журналістів, а 55% скали, що такі студенти не володіють зовсім або мінімально володіють практичними навичками.

З повним текстом дослідження можна ознайомитись тут.

Нагадаємо, перше дослідження якості журналістської освіти, проведене громадською організацією «Детектор медіа» 2016 року, було опубліковане разом із рейтингом осередків журналістської освіти.

Фото: Максим Лисовий