Висновок Незалежної медійної ради щодо трансляції телеканалом СТБ передачі «Один за всіх» 1 квітня 2018 року

Висновок Незалежної медійної ради щодо трансляції телеканалом СТБ передачі «Один за всіх» 1 квітня 2018 року

9 Жовтня 2018
10168

Висновок Незалежної медійної ради щодо трансляції телеканалом СТБ передачі «Один за всіх» 1 квітня 2018 року

10168
Висновок № 28, м. Київ, 8 жовтня 2018 р.
Висновок Незалежної медійної ради щодо трансляції телеканалом СТБ передачі «Один за всіх» 1 квітня 2018 року
Висновок Незалежної медійної ради щодо трансляції телеканалом СТБ передачі «Один за всіх» 1 квітня 2018 року

І. Обставини справи

1. 7 серпня 2018 року до Незалежної медійної ради надійшло звернення від Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (лист № 17/1202 від 07.08.2018) з проханням висловити позицію та надати висновок стосовно зафіксованих під час моніторингу ТОВ «Телеканал СТБ» трансляцій сцен фізичного та психологічного насильства, що можуть завдати шкоди фізичному, психічному чи моральному розвитку дітей та підлітків, і фактів порушення прав дітей у передачі «Один за всіх» від 1 квітня 2018 року.

2. 14 вересня 2018 року Незалежна медійна рада, відповідно до пункту 12 Положення про Незалежну медійну раду, визнала звернення в цій справі прийнятним з огляду на потребу в захисті неповнолітніх від шкідливого контенту, а також постійні нарікання на відповідний контент телеканалу СТБ.

3. У випуску передачі «Один за всіх», що транслювалася телеканалом СТБ 1 квітня 2018 року в часовому проміжку між 21:28 та 22:46, розповідається історія вбивства дворічної дитини, Вероніки Єсипенко. Основним підозрюваним є Назар Красуля — чоловік, у якого проживала її мати, Галина Єсипенко; йому інкримінують нанесення тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть малолітньої. Водночас передача спрямована не на встановлення його вини, а показується з метою розібратися, наскільки винними у смерті дворічної дитини є її мати, а також інші особи, що були присутні в місці скоєння злочину. Зокрема, у студії з’являється 17-річна Ангеліна Дайдашан, падчерка Назара Красулі. Також у студії йдеться і про старшу доньку Галини Єсипенко, 5-річну Діану, яка на момент зйомок перебувала в лікарні з побоями. Як і завжди у передачах подібного штибу, у студії окрім гостей перебувають запрошені експерти: юристи, криміналісти, працівники соціальних служб. Важливо зазначити, що трансляція супроводжується позначкою «16+».

4. Передача починається сценою із похорону Вероніки Єсипенко й детального опису травм, отриманих дитиною перед смертю. Далі слідує опис травм, отриманих її сестрою Діаною, яка перебуває в лікарні з чисельними травмами та синцями, зокрема — зі слідами від недопалків. Діана також демонструє як її «воспітували» (див. 21:30:00–19). Важливо зазначити, що всі обличчя неповнолітніх заблюрені й не дозволяють ідентифікувати їх за зовнішнім виглядом; окремо блюряться й інтимні органи дітей, на яких є травми, що демонструються на камеру.

5. Далі демонструється синхрон матері загиблої, в якому Галина Єсипенко стверджує, що дитина загинула від приступу епілепсії. У студії присутня тітка Вероніки — Катерина Єсипенко — з чоловіком та з наміром «відправити до в’язниці рідну сестру» (21:32:42–44). Вона хоче, щоб усіх присутніх на момент вбивства в хаті було ув’язнено. Тітка, зокрема, стверджує, що Галина народжувала лише задля отримання матеріальної допомоги; попри це, сама Катерина допомагала сестрі й винаймала їй квартиру в Ніжині. Втім, тій не подобався такий стиль життя. Тітка і фельдшер села описують деталі віднайдення тіла Вероніки; втім, це не супроводжується відповідним відеорядом. Також Катерина розповідає про ситуації недогляду своєю сестрою її доньок.

6. Після дискусії у студії з’являється 17-річна Ангеліна, падчерка підозрюваного, яка бачила, що відбувалося з дітьми. Одразу після появи її у студії на дівчину накидається Катерина Єсипенко (див. 21:57:38–21:58:29). Тимчасом як сама сцена бійки майже не демонструється (використовуються загальні плани, не видно безпосередніх ударів тощо), після бійки демонструється кров на лобі Катерини. Потім починається словесна перепалка між Ангеліною та Катериною, де дівчину звинувачують у тому, що вона сприяла вбивству Вероніки. У певний момент (див. з 21:59:20, а також із 22:05:00) експерти у студії починають на підвищених тонах розповідати Ангеліні про те, що вона мала захистити Вероніку, бо вона, зокрема, «майбутня мати», мала «підкидати дітей іншим людям». Ангеліна також стверджує, що була залякана (а до того протягом спільного життя — бита) Назаром Красулею, а також описує дії, які він вчиняв щодо Вероніки та Діани (виривав волосся, ставив у куток голими тощо); ці дії називають не інакше як «катування» — але всі стверджують, що до сексуального насильства не доходило.

7. У студії також з’являється й мати загиблої, Галина Єсипенко у траурній чорній хустці (див. з 22:19:54). Її одразу звинувачує її мати в тому, що вона не має права на траур, оскільки навіть не відвідала похорон рідної дитини. Галина стверджує, що в цей час була на очній ставці в міліції разом з Ангеліною. Розмова відбувається на підвищених тонах, із великою кількістю нецензурних слів, прихованих в ефірі за допомогою звуку «пі». Галина пояснює, чому вона вирішила жити з Назаром Красулею (бо проти неї «було все село», а віддавати дітей до соцслужб вона не хотіла, оскільки боялася втратити їх назавжди). Один із експертів у студії провокує Галину і стверджує, що єдине, для чого вона була потрібна Красулі, — це гроші та діти-іграшки, якими останній грався (22:31:35–57). У студії невдовзі після того починається сутичка між Галиною та її матір’ю, яка накидається на неї з криками: «Я тебе уб’ю, зараза ти така» (22:33:50–22:34:44) (в цей час аудиторія аплодує); вона продовжує звинувачувати Галину в тому, що та не прийшла на похорон. Галина ж стверджує про часті побиття всіх Назаром. Експерти у студії знову атакують одного з гостей — цього разу Галину (див. з 22:37:15) з приводу того, що вона не захистила своїх дітей. Втім, надалі від поліграфолога лунає інформація про те, що сама Галина лупцювала своїх дітей, але не в день убивства. Після чергової атаки з боку експертів ведучий Дмитро Карпачов підсумовує (див. 22:44:23–44): «Я бачив різних матерів в цій студії — поганих матерів — але от таку бездушність, байдужість, цинізм щодо долі своєї дитини, щодо тих страждань, які вона відчувала, я зустрічаю вперше. І я сподіваюся, що Діана ніколи більше вас не побачить». Програма закінчується кадрами мітингу в Ніжині проти бездіяльності соціальних служб, які могли запобігти вбивству, а також інформацією про суд над Галиною. Тітка Катерина збирає документи на опіку Діани й готується перевезти її до Одеси.

ІІ. Регулювання

1. Конституція України

Стаття 34. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати й поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб — на свій вибір.

Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

2. Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод (Європейська конвенція з прав людини)

Стаття 10. Свобода вираження поглядів

1. Кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Ця стаття не перешкоджає державам вимагати ліцензування діяльності радіомовних, телевізійних або кінематографічних підприємств.

2. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.

3. Закон України «Про телебачення і радіомовлення»:

Стаття 6. Неприпустимість зловживання свободою діяльності телерадіоорганізацій

2. Не допускається використання телерадіоорганізацій для:

  • необґрунтованого показу насильства;
  • трансляції програм або їх відеосюжетів, які можуть завдати шкоди фізичному, психічному чи моральному розвитку дітей та підлітків, якщо вони мають змогу їх дивитися.

Стаття 28. Програмна концепція мовлення телерадіоорганізації

5. Ліцензіат не має права розповсюджувати програми і передачі, трансляція яких не допускається згідно з вимогами частини другої статті 6 цього Закону, а також програми, здатні впливати на нормальний фізичний, розумовий або моральний розвиток дітей та юнацтва, і програми, що містять сцени, які викликають жах, сцени вбивства, насилля (фізичного чи психологічного), сцени, звернені до сексуальних інстинктів.

Стаття 62. Захист суспільної моралі та забезпечення прав неповнолітніх і юнацтва

2. Телерадіоорганізаціям забороняється розповсюджувати, а також анонсувати програми та передачі, які можуть зашкодити фізичному, інтелектуальному і духовному розвитку неповнолітніх та юнацтва, крім як протягом ефірного часу в добовому відрізку з 23.00 до 6.00 та на каналах з обмеженим доступом.

Такі програми або передачі повинні мати спеціальне попередження і відповідно позначатися в розкладі програм телерадіоорганізацій та спеціально позначатися безпосередньо перед їх трансляцією.

4. Кодекс етики українського журналіста

18. Журналіст має бути особливо обережним при висвітленні питань, пов’язаних із дітьми. Журналіст та редактор повинні мати обґрунтовані підстави для висвітлення приватного життя неповнолітньої особи (осіб) та дозвіл на це від її батьків чи опікунів. Неприпустимим є розкриття імен неповнолітніх (або вказування ознак, за якими їх можна розпізнати), які мали відношення до протизаконних дій, стали учасниками подій, пов’язаних із насильством.

III. Оцінка дотримання законодавства

1. Незалежна медійна рада вже втретє за понад два з половиною роки своєї діяльності отримує звернення від Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення щодо оцінки на предмет відповідності забороні трансляції в час, доступний для перегляду дитячою аудиторією, сюжетів, що можуть завдати шкоди духовному, моральному і психологічному здоров’ю глядачів, зокрема дітей, контенту, який транслюється телеканалом СТБ. Заборона на трансляцію такого типу контенту передбачена абзацом восьмим частини другої статті 6 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», а також деталізується у статті 62 Закону. Це, попри низку позитивних зрушень зі сторони мовника, уже відзначених у п. 2 висновку щодо змісту передач «Кохана, ми вбиваємо дітей», «Я соромлюсь свого тіла», «Битва екстрасенсів», «Слідство ведуть екстрасенси», «Містичні історії» на телеканалі СТБ (№ 18 від 9 жовтня 2017 року), свідчить про систематичну невдоволеність певної категорії глядачів змістом телепередач на каналі. Водночас варто нагадати, що систематичні порушення однієї й тієї ж норми законодавства про телебачення і радіомовлення можуть за певних обставин стати підставою для звернення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення з позовом про анулювання ліцензії на мовлення.

2. Основним питанням у рамках цієї справи є те, якою мірою трансляція програми могла завдати шкоду фізичному, психічному чи моральному розвитку дітей та підлітків. Слід наголосити, що захист дітей від шкідливого контенту є однією з основних легітимних цілей обмеження свободи слова телерадіоорганізацій з огляду на відзначену Європейським судом із прав людини у справі Jersild v Denmark потужнішу силу аудіовізуальних образів та більшу шкоду, якої можуть завдати аудіовізуальні медіа.

Заборону на трансляцію відповідного контенту в українському законодавстві слід тлумачити в контексті положень статей 28 і 62 Закону України «Про телебачення і радіомовлення». Отже, відповідні передачі не можна транслювати в часовому проміжку з 06:00 по 23:00 (так званий дитячий час), вони повинні мати спеціальне позначення та попередження. Крім того, при визначенні типів контенту, які апріорі можуть бути шкідливими для розвитку дитини, слід зважати на сцени, які викликають жах, сцени вбивства, насильства (фізичного чи психологічного), сцени, звернені до сексуальних інстинктів.

3. Крім того, Незалежна медійна рада у п. 15 висновку щодо змісту передач «Кохана, ми вбиваємо дітей», «Я соромлюсь свого тіла», «Битва екстрасенсів», «Слідство ведуть екстрасенси», «Містичні історії» на телеканалі СТБ (№ 18 від 9 жовтня 2017 року) наголошувала на тому, що трансляція інформації, яка повністю дозволяє ідентифікувати неповнолітнього (обличчя, ПІБ тощо) не відповідає найкращим інтересам дитини і порушує її право на повагу до приватного життя, гарантованого ст. 8 Європейської конвенції про права людини.

4. У цьому контексті Незалежна медійна рада звертає увагу на позитивні зрушення в ефірі СТБ порівняно з іншими справами, що розглядалися. Цього разу обличчя всіх неповнолітніх героїв програми приховано, як приховано і їхні інтимні зони. Під час ефіру постійно присутня візуальна позначка «16+» у лівому нижньому куті екрана, що дає зрозуміти вікову категорію контенту. Однак перед трансляцією передачі не було попередження на кшталт «Передача може містити сцени, які можуть розтривожити особливо чутливих глядачів» у «Кохана, ми вбиваємо дітей», як це було в попередніх передачах телеканалу СТБ, що були предметом аналізу Незалежної медійної ради. Таке позначення є хорошою практикою, яка мала би використовуватися телеканалами навіть у тому випадку, якщо контент є межовим — і може потенційно спричинити шкоду певним категоріям населення, незалежно від часу трансляції тої чи іншої передачі.

5. Переходячи безпосередньо до контенту передачі, Незалежна медійна рада у своєму висновку щодо змісту розважальних передач та їх анонсів на телеканалі СТБ («Один за всіх», «Битва екстрасенсів», «Хата на тата», «МастерШеф») (№ 12 від 14 січня 2017 року) вже наголошувала на тому, що

  • вияви агресії, такі як нецензурна лайка, можуть слугувати художнім засобом задля зображення напруженої обстановки в рамках передачі — однак при цьому провокують відповідну поведінку, можуть бути сприйняті як рольова модель такої поведінки глядачами, особливо неповнолітніми;
  • надмірно скандалізований та підкреслено шоковий формат висвітлення чутливих тем замість сприяти їх експертному обговоренню та розв’язанню пов’язаних проблем звертається до найпримітивніших інстинктів та емоцій глядачів, таким чином сприяючи деградації власної аудиторії.

З огляду на ці тези маємо зазначити, що при трансляції передачі телеканал свідомо уникав показу фізичного насильства (див. 21:57:38–21:58:29). Можна зрозуміти, що таким чином телеканал намагався уникнути звинувачень у необґрунтованому показі насильства — і, з огляду на результат, не можна сказати, що телеканал порушив відповідну норму законодавства. Показ результатів насильства (розбитий лоб) не можна прирівняти до процесу показу насильства як такого.

6. Утім, окремо варто звернути увагу на психологічне насильство та шоковий формат висвітлення проблематики вбивства неповнолітньої Вероніки Єсипенко. Безумовно, тема домашнього насильства, якої фактично і стосувалося вбивство неповнолітньої співмешканцем її матері, належить до тем, що є предметом суспільного інтересу. Такі теми мають спокійно обговорюватися, а в програмах подібного штибу мають пропонуватися потенційні шляхи усунення проблем, які спричиняють, зокрема, таке насильство.

У програмі, яка є предметом розгляду в рамках цієї справи, жодних шляхів усунення проблеми не пропонується. Ба більше, запрошені експерти й ведучий, які би мали виступати модераторами дискусії та пропонувати якісь вирішення порушених питань, лише сприяють нагнітанню обстановки. Вони перебирають на себе функції умовного суду присяжних і допитують, у дуже агресивній тональності, Ангеліну Дайдашан та Галину Єсипенко, звинувачуючи їх у бездіяльності (див. з 21:59:20, з 22:05:00 та з 22:37:15) при вбивстві дворічної дитини.

Це, а також озвучування деталей насильства у студії є надмірним і покликане впливати не стільки на раціональне сприйняття проблеми глядачем, скільки на примітивно-емоційне «смакування» пікантних подробиць чужої трагедії. Неповнолітній глядач про деякі негативні явища може довідатися саме з подібних програм, а їх жодним чином невиправдане надмірне відображення може викликати в нього… бажання наслідувати насильницькі моделі поведінки, таким чином завдаючи значної моральної та навіть фізичної шкоди (див. п. 8 висновку щодо змісту розважальних передач та їх анонсів на телеканалі СТБ («Один за всіх», «Битва екстрасенсів», «Хата на тата», «МастерШеф») (№ 12 від 14 січня 2017 року)).

7. З огляду на це, а також на факт трансляції передачі в часовому проміжку за межами 23:00–06:00 без належного попередження та позначення, Незалежна медійна рада вважає, що трансляція передачі «Один за всіх» від 1 квітня 2018 року порушила вимоги щодо заборони трансляції в час, доступний для перегляду дитячою аудиторією (з 6:00 по 23:00), сюжетів, що можуть завдати шкоди їхньому духовному, моральному і психологічному здоров’ю.

8. Насамкінець, Незалежна медійна рада хоче наголосити на неприпустимості бездіяльності правоохоронних органів, а також органів опіки й піклування в подібних випадках. Зі змісту передачі випливає, що до цих органів уже лунали неодноразові звернення щодо проблем у родині Єрмоленко та в домі Назара Красулі. Однак вони не виконали своєї превентивної функції, що і призвело до смакування ситуації на телеканалі. Саме якісна робота цих органів здатна мінімізувати кількість та вплив подібного контенту на телебаченні.

IV. Висновки

Незалежна медійна рада вважає, що при трансляції телеканалом СТБ передачі «Один за всіх» 1 квітня 2018 року ТОВ «ТЕЛЕКАНАЛ СТБ» припустився порушення вимог абзацу восьмого частини другої статті 6 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» (заборона трансляції в час, доступний для перегляду дитячою аудиторією (з 6:00 по 23:00), сюжетів, що можуть завдати шкоди їхньому духовному, моральному і психологічному здоров’ю)

Результати голосування: «За» — 8;
«Проти» — 0;
«Утримуюсь» — 0.

Голова Незалежної медійної ради Наталія Лигачова
Секретар Незалежної медійної ради Ігор Розкладай

Фото: стокадр

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
10168
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду