Про це повідомляє «Українська правда».

«Суб’єктивна сторона складу злочину за ст. 258 КК ("терористичний акт" - ред.) передбачає порушення громадської безпеки, залякування населення, провокацію воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення, вплив на прийняття рішень чи вчинення або невчинення дій органами державної влади», - зазначили у ГПУ.

Водночас у відомстві стверджують, що «на час реєстрації провадження та на сьогодні таких ознак не встановлено».

За словами правоохоронців, експертиза встановила потужність вибухового пристрою – від 350 до 700 грамів в тротиловому еквіваленті. Слідство наполягає, що це «відносно незначна кількість для ураження багатьох цілей».

«Спосіб кріплення пристрою, направленість вибухової хвилі та її вражаючих елементів виключно в салон автомобіля (саме сидіння водія) виключають можливість ураження інших осіб», - йдеться у поясненнях.

У ГПУ також вказують, що їхні співробітники за нагляду за СБУ вивчали кримінальне провадження і також не встановили підстав для кваліфікації вбивства як теракту.

Повідомляється, що прокурор, який є процесуальним керівником у справі, та двоє слідчих Нацполіції звільнені від інших розслідувань для «концентрації зусилля виключно на цьому провадженні».

Щодо вимоги Олени Притули визнати її потерпілою у справі, ГПУ відповіла, що «права і обов‘язки потерпілої особи виникають з моменту подання нею заяви про вчинення злочину або заяви про залучення як потерпілої».

«Така заява від Олени Притули (20.07.2017), а також мами журналіста Шеремет Людмили Станіславівни та доньки Єлізавети (21.07.2017) надійшли до слідчих Нацполіції. Після заяв усім потерпілим була видана пам’ятка про процесуальні права та обов’язки потерпілого, в яких стоять їхні підписи», – зазначають в прокуратурі.

За поясненнями ГПУ, в чинному КПК немає прямої вимоги щодо винесення постанови про залучення в якості потерпілої.

Нагадаємо, раніше редакторка-засновниця «Української правди», цивільна дружина убитого журналіста Павла Шеремета Олена Притула подала до Печерського райсуду Києва скаргу, у якій вимагає визнати її потерпілою та скаржиться на бездіяльність генпрокурора Юрія Луценка у цій справі.

Як відомо, Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва. Убивство кваліфіковане прокуратурою Києва за статтею «умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб». Слідство наразі не встановило ані вбивць, ані замовників злочину.

У липні 2017 року Держдеп США закликав українську владу зробити все можливе для того, щоб знайти винних у вбивстві журналіста Павла Шеремета.

До другої річниці загибелі Шеремета медійні та правозахисні організації виступили із заявою, в якій вимагають публічного звіту від правоохоронців про розслідування вбивства журналіста.

Також Представництво ЄС в Україні заявило, що очікує від української влади проведення прозорого розслідування вбивства журналіста Павла Шеремета та притягнення винних до відповідальності.

У ГПУ заявили, що слідчі провели 20 експертиз у рамках розслідування вбивства Шеремета. За словами першого заступника голови Нацполіції В'ячеслава Аброськіна, слідство «встановило особу, яка може бути причетна до вбивства журналіста Павла Шеремета, але поки її не ідентифікувало».