«Я б дуже хотів, щоб критики у своєму аналізі українських фільмів не знищували тих, хто робить кіно, навіть якщо, на їхню думку, воно дуже погане. Тому що процес народження фільму – надзвичайно кропітка праця, а шлях стрічки до глядача не менш складний. Тому варто спробувати знайти позитив і конструктив, пишучи про цей процес», – звернувся кінорежисер до медійників.

Між журналістами й кінематографістами є зв’язок, вважає Ахтем Сеітаблаєв. «Два мої фільми, “Чужа молитва” та “Кіборги”, народились із журналістських сюжетів, – розповів режисер. – Вперше про кримську татарку, яка під час Другої світової війни в Бахчисараї врятувала від смерті понад 90 людей, я дізнався саме з журналістського розслідування. Я, кримський татарин, предки якого були з Бахчисарая, не знав, що в цьому місті живе ця жінка. А коли вже дізнався, її не стало. Мене дуже вразила ця історія, тому я вирішив створити “Чужу молитву”. А завдяки програмі “Хоробрі серця” й журналістам, які працювали в її команді, ми познайомились із бійцями, за спогадами яких був написаний сценарій “Кіборгів”».

До того ж, саме журналісти є містком між командою фільму та глядачем, зауважив пан Сеітаблаєв. Адже з медіа глядач дізнається про нові стрічки й вирішує, чи варті вони перегляду. «Звісно, як режисер я дуже прагну, щоб більшість журналістів писала схвальні, емоційні та змістовні відгуки про наші стрічки – знаю, наскільки це важливо для кожного, хто бере участь у створенні кіно. Це надзвичайно мотивує. Часто творці фільмів говорять, що їх не хвилюють рецензії, але це неправда. Ви не можете уявити, як емоційно та прискіпливо кінематографісти читають рецензії на свої фільми. Бо саме журналісти формують порядок денний. Ми ж, у свою чергу, у співпраці з журналістами намагаємось трохи сформувати майбутнє».

Ахтем Сеітаблаєв зазначив, що нині відбувається ренесанс українського кінематографу: «Чому на українське кіно менший попит, ніж, скажімо, на американське? Тому що традиція українського кінематографу спершу існувала, потім зникла, а зараз тільки починає знов набирати сили. Ми є свідками ренесансу українського кіно. Це підтверджують касові збори, що зростають, а також те, що глядачі постійно говорять про свої очікування від кіно. Я впевнений, що український глядач – розумний, начитаний, здатний на емпатію й добре знається на кіно. І коли ми отримуємо фідбек від глядачів, я знаходжу цьому підтвердження».

Режисер звернув увагу, що українська аудиторія хоче дивитися фільми про себе: «Історії про нас самих у кінофільмах цікавитимуть нас найбільше – так само, як у кожній країні, де кінематограф починає відроджуватись».

Проблеми української індустрії, на думку пана Сеітаблаєва, полягають у відсутності стратегії розвитку. «В усій Україні не більше 170 кінотеатрів. У Польщі – у п’ять разів більше. Жоден фільм, бюджет якого перевищує десять мільйонів гривень, не окупиться. А переважна більшість українських фільмів, які створюються за підтримки Держкіно, мають значно більший бюджет, тобто автоматично є збитковими», – розповів режисер.

Нагадаємо, що фільм Ахтема Сеітаблаєва «Кіборги» отримав шість статуеток національної кінопремії «Золота дзиґа» за 2017 рік, зокрема в номінації «Найкращий фільм». Стрічка стала однією з найкасовіших в українському прокаті, зібравши в кінотеатрах понад 300 тис. глядачів і понад 22 млн грн, але не окупилася (загальний бюджет фільму – близько 48 млн грн, половину з яких надало Держкіно).

Фото: Lviv Media Forum