Австралійські психологи провели експеримент, щоб визначити, як відмова від Фейсбуку впливає на людину.

У дослідженні взяли участь 138 активних користувачів соцмережі віком від 18 до 40 років. Протягом п'яти днів 60 добровольців не заходили у Фейсбук, а 78 продовжували користуватися ним як зазвичай. Перед початком експерименту й після нього учасники відповідали на ряд запитань, пов'язаних із рівнем стресу, почуттям самотності та суб'єктивного благополуччя, зазначається в Journal of Social Psychology.

«Наші дослідження показують, що виходу з Фейсбуку всього на п'ять днів достатньо, щоби знизити рівень гормону стресу кортизолу. У контрольної групи, яка не відмовилася від соцмережі, цього не спостерігалося», — підкреслює старший викладач у Школі психології Університету Квінсленда й автор дослідження Ерік Ванман.

Незважаючи на те, що на рівні гормонів ситуація у випробовуваних змінилася, їхні власні оцінки рівня стресу не змінилися після експерименту. Також багато хто відчував себе менш задоволеними своїм життям і був щасливий знову повернутися в соцмережу.

«Ми поговорили і зрозуміли, що відбувається з ними і з їхніми друзями. Щоразу, коли я виходив із Фейсбуку, я відчував моментальне полегшення, яке тривало протягом декількох днів. Але після цього я починав відчувати, що я щось пропускаю, як синдром упущеної вигоди, і мені доводилося повернутися. І цикл починається з початку», — розповідає Ванман.

Синдром упущеної вигоди англійською називається FOMO (fear of missing out). У 2013 році цю абревіатуру включили в онлайн-версію Оксфордського словника. Незважаючи на новизну терміна, синдром уже відносно вивчений. Під ним розуміється нав'язливий страх пропустити важливу подію або хорошу можливість. Тривога супроводжується відчуттям, що життя минає, а найцікавіше відбувається там, де вас немає. FOMO характеризується непереборним бажанням постійно залишатися в курсі справ друзів і знайомих.

У 2013 ж році вчені з Ессекского й Каліфорнійського університетів провели серію експериментів. З'ясувалося, що синдром безпосередньо пов'язаний з активним використанням соцмереж. А дослідження, проведене сервісом MyLife, показало, що тією чи іншою мірою FOMO був у 56 % опитаних. Користувачі соцмереж зізнавалися, що, йдучи в офлайн, боялися пропустити важливі події, новини й цікаві пости.

Учені підкреслюють: FOMO може бути складовою залежності від соцмереж. Психіатри Ашвіні Надкарні та Стефан Гофман зазначають, що в основі цієї адикції лежать дві взаємопов'язані інтенції: бажання відчувати приналежність до спільноти та самовиразитися.

Робота норвезьких дослідників на ту ж тему виявила високу ймовірність розвитку залежності від соцмереж у людей, схильних до самозамилування, й у тих, хто страждає від низької самооцінки. Учені проаналізували дані більш ніж 23 тисяч осіб і дійшли висновку, що адиктивне використання соцмереж відображає необхідність підживлювати нарцисичні риси особистості.

Інші дослідження показують, що демографічні чинники відіграють велику роль у розвитку соцмережевої залежності. Мовляв, чим менший дохід і нижчий ступінь освіти, тим більше людина схильна до подібної адикції.

Поки що залежність від соцмереж офіційно не визнана психічним розладом. Її можна вважати частиною інтернет-залежності, але й вона досі ніде не вважається хворобою. Водночас учені вже розробили діагностичні моделі для виявлення подібних адикцій.

Орієнтовний список симптомів, які можуть свідчити про наявність інтернет-залежності, зокрема соцмережевої, виглядає так:

• постійна заклопотаність тим, що відбувається в інтернеті (соцмережах)
• заміна інших видів діяльності й соціальних відносин регулярним використанням інтернету (соцмереж);
• усвідомлення негативних наслідків залежності при нездатності скоротити час користування інтернетом (соцмережами);
• розвиток почуття толерантності, а також емоційної прихильності та синдрому відміни («ломки»);
• сприйняття часу в інтернеті (соцмережах) як ефективного способу боротьби з поганим настроєм і стресом.
• Фахівці кажуть, що такі симптоми можуть стати приводом відвідати лікаря і змінити свій спосіб життя.

Таким чином, як показує низка досліджень, відмова від соцмереж, зокрема від Фейсбуку, може на перших порах знизити рівень стресу, але згодом викликати синдром упущеної вигоди, FOMO, який характеризується страхом, тривогою й почуттям неповноцінності через неможливість стежити за віртуальним життям інших людей. Усі ці симптоми можуть свідчити про наявність соцмережевої залежності. До цього виду адикції найбільше схильні люди з нарцисичними рисами, низькою самооцінкою, слабким рівнем освіти й доходу.

Вочевидь, кожен національний сегмент Фейсбуку має свою специфіку. Якщо говорити про український, де на перший план виходять політичні пристрасті, то тут, судячи з усього, можна значно знизити стресове навантаження, пішовши із соцмережі. І хоча згодом і «ломка» може виявитися більш болісною, аж надто великою є спокуса протягом тривалого часу публічно не реагувати на швидкопсувні інфоприводи.