Австралійські психологи провели експеримент, щоб визначити, як відмова від Фейсбуку впливає на людину.
У дослідженні взяли участь 138 активних користувачів соцмережі віком від 18 до 40 років. Протягом п'яти днів 60 добровольців не заходили у Фейсбук, а 78 продовжували користуватися ним як зазвичай. Перед початком експерименту й після нього учасники відповідали на ряд запитань, пов'язаних із рівнем стресу, почуттям самотності та суб'єктивного благополуччя, зазначається в Journal of Social Psychology.
«Наші дослідження показують, що виходу з Фейсбуку всього на п'ять днів достатньо, щоби знизити рівень гормону стресу кортизолу. У контрольної групи, яка не відмовилася від соцмережі, цього не спостерігалося», — підкреслює старший викладач у Школі психології Університету Квінсленда й автор дослідження Ерік Ванман.
Незважаючи на те, що на рівні гормонів ситуація у випробовуваних змінилася, їхні власні оцінки рівня стресу не змінилися після експерименту. Також багато хто відчував себе менш задоволеними своїм життям і був щасливий знову повернутися в соцмережу.
«Ми поговорили і зрозуміли, що відбувається з ними і з їхніми друзями. Щоразу, коли я виходив із Фейсбуку, я відчував моментальне полегшення, яке тривало протягом декількох днів. Але після цього я починав відчувати, що я щось пропускаю, як синдром упущеної вигоди, і мені доводилося повернутися. І цикл починається з початку», — розповідає Ванман.
Синдром упущеної вигоди англійською називається FOMO (fear of missing out). У 2013 році цю абревіатуру включили в онлайн-версію Оксфордського словника. Незважаючи на новизну терміна, синдром уже відносно вивчений. Під ним розуміється нав'язливий страх пропустити важливу подію або хорошу можливість. Тривога супроводжується відчуттям, що життя минає, а найцікавіше відбувається там, де вас немає. FOMO характеризується непереборним бажанням постійно залишатися в курсі справ друзів і знайомих.
У 2013 ж році вчені з Ессекского й Каліфорнійського університетів провели серію експериментів. З'ясувалося, що синдром безпосередньо пов'язаний з активним використанням соцмереж. А дослідження, проведене сервісом MyLife, показало, що тією чи іншою мірою FOMO був у 56 % опитаних. Користувачі соцмереж зізнавалися, що, йдучи в офлайн, боялися пропустити важливі події, новини й цікаві пости.
Учені підкреслюють: FOMO може бути складовою залежності від соцмереж. Психіатри Ашвіні Надкарні та Стефан Гофман зазначають, що в основі цієї адикції лежать дві взаємопов'язані інтенції: бажання відчувати приналежність до спільноти та самовиразитися.
Робота норвезьких дослідників на ту ж тему виявила високу ймовірність розвитку залежності від соцмереж у людей, схильних до самозамилування, й у тих, хто страждає від низької самооцінки. Учені проаналізували дані більш ніж 23 тисяч осіб і дійшли висновку, що адиктивне використання соцмереж відображає необхідність підживлювати нарцисичні риси особистості.
Інші дослідження показують, що демографічні чинники відіграють велику роль у розвитку соцмережевої залежності. Мовляв, чим менший дохід і нижчий ступінь освіти, тим більше людина схильна до подібної адикції.
Поки що залежність від соцмереж офіційно не визнана психічним розладом. Її можна вважати частиною інтернет-залежності, але й вона досі ніде не вважається хворобою. Водночас учені вже розробили діагностичні моделі для виявлення подібних адикцій.
Орієнтовний список симптомів, які можуть свідчити про наявність інтернет-залежності, зокрема соцмережевої, виглядає так:
Таким чином, як показує низка досліджень, відмова від соцмереж, зокрема від Фейсбуку, може на перших порах знизити рівень стресу, але згодом викликати синдром упущеної вигоди, FOMO, який характеризується страхом, тривогою й почуттям неповноцінності через неможливість стежити за віртуальним життям інших людей. Усі ці симптоми можуть свідчити про наявність соцмережевої залежності. До цього виду адикції найбільше схильні люди з нарцисичними рисами, низькою самооцінкою, слабким рівнем освіти й доходу.
Вочевидь, кожен національний сегмент Фейсбуку має свою специфіку. Якщо говорити про український, де на перший план виходять політичні пристрасті, то тут, судячи з усього, можна значно знизити стресове навантаження, пішовши із соцмережі. І хоча згодом і «ломка» може виявитися більш болісною, аж надто великою є спокуса протягом тривалого часу публічно не реагувати на швидкопсувні інфоприводи.
