Про це повідомляє Центр інформації про прав людини, який має копію листа пана Гаралова до генпрокурора України.

«Затягування ухвалення рішення про його видачу викликає у нас відчуття занепокоєння, оскільки і його так звані захисники вдаються до усіх заходів задля ухилення від правосуддя. Окрім того порушуються права ошуканих ним потерпілих від його шахрайських дій як в Азербайджані, так і за його межами, –пише Закір Гаралов у листі від 12 січня 2018 року. 

За словами генпрокурора Азербайджану, журналіст Гусейнлі прилетів до України начебто задля дестабілізації країни, де «приймає участь у мітингах та інших політичних заходах, які суперечать національним інтересам України». У додатку до листа він додав спільну фотографію пана Гусейнова та Міхеіла Саакашвілі. 

Генпрокурор Азербайджану також нарікає, що у процес розгляду питання екстрадиції журналіста через Міністерство закордонних справ України втручаються посадовці низки посольств західних країн. Які саме посадовці — він не вказує. 

У коментарі Центру інформації про права людини журналіст Гусейнлі повідомив, що не брав участі в акціях протесту в Україні, усі звинувачення пана Гаралова відкидає.

Він сказав, що українського політика Саакашвілі зустрів випадково у кафе «Крим» на Майдані Незалежності 27 червня 2017 року та поставив йому питання стосовно можливої екстрадиції до Грузії і сфотографувався з ним. 

«Я фотографувався з багатьма відомими людьми», – прокоментував він. 

Натомість журналіст повідомив, що 6 березня 2014 року він був співорганізатором акції протесту проти російської агресії в Україні. До цього заходу під посольством Росії у Гаазі (Нідерланди) долучились близько 50 активістів, в тому числі азербайджанські політичні мігранти.

Як повідомляє Центр, після організації цієї акції журналіста більше не впускали до Росії. 

У додатку до листа генпрокурор додав також новину «Комсомольської правди» з посиланням на азербайджанське видання haqqin.az. Головний редактор останнього — Ейнулла Фатуллаєв, який, за повідомленням Центру. співпрацює з азербайджанською владою задля продукування фейків.  

Нагадаємо, зранку 14 жовтня азербайджанського журналіста Фікрета Гусейнова (Гусейнлі), який вимушено мешкає у Нідерландах, затримали в аеропорту «Бориспіль» у Києві. Згодом у Держприкордонслужбі підтвердили інформацію про затримання журналіста і зазначили, що передали його до Нацполіції. Причиною затримання вони називають те, що журналіст перебуває у базі розшукуваних осіб Інтерполу.

До суду Фікрет Гусейнов перебував в ізоляторі тимчасового утримання в місті Переяславі-Хмельницькому.

17 жовтня Бориспільський міськрайонний суд обрав запобіжний захід журналісту, громадянину Нідерландів Фікрету Гусейнову у вигляді 18 діб арешту. Адвокати Гусейнова оскаржили його арешт в апеляції.

Директор російської редакції азербайджанського каналу Turan TV Емін Ахмедбеков розповсюдив заяву, у якій він твердить, що видача Азербайджану журналіста каналу Гусейнова загрожує його життю і здоров’ю. 

27 жовтня Шевченківський районний суд міста Києва відпустив арештованого опозиційного азербайджанського журналіста Фікрета Гусейнова (Гусейнлі) на поруки народного депутата Миколи Княжицького і правозахисника Бориса Захарова.

20 грудня Апеляційний суд Києва ухвалив рішення щодо переносу на 16 січня 2018 року розгляд скарги прокуратури Київської області.

Фікрет Гусейов залишив Азербайджан 10 років тому, після того, як його викрали і жорстоко побили. Викрадачів не досі знайдено. Як повідомляють колеги журналіста, Фікрет Гусейнов вже отримав громадянство Нідерландів і співпрацює із опозиційним телеканалом «Туран», що транслюється з-за кордону.

13 лютого стало відомо, що Прокуратура Київської області відмовилась від оскарження ухвали Шевченківського районного суду міста Києва щодо звільнення з-під варти журналіста азербайджанського телеканалу «Туран ТВ» Фікрата Гусейнлі на поруки депутата від «Народного фронту» Миколи Княжицького та керівника адвокаційного центру Української Гельсінської спілки з прав людини Бориса Захарова. Натомість прокуратура проситиме суд продовжити для журналіста підписку про невиїзд для подальшого проведення екстрадиційної перевірки