Для порівняння: у 2016 році ІМІ зафіксував 264 порушення свободи слова в Україні, у 2015 році – 310 випадків, у 2014 році – 995 випадків.

Разом з окупованими Кримом (16) та територіями Донбасу (3) цього року кількість зафіксованих ІМІ порушень свободи слова склала 293 випадки.

До трійки категорій-лідерів за кількістю порушень увійшли перешкоджання законній журналістській діяльності, обмеження доступу до публічної інформації та погрози і залякування журналістів.

За даними ІМІ, лідером за кількістю порушень у 2017 році стала категорія «перешкоджання законній професійній діяльності журналістів» – 89 випадків. У той же час, кількість перешкоджань у 2017 році дещо впала, порівняно з попередніми роками (у 2016 році – 108 випадків, у 2015 році – 100, у 2014 році – 150, у 2013 році – 130 перешкоджань). Найбільше журналістам перешкоджали, як і минулого року, приватні особи, місцева влада та правоохоронці.

Друге місце в дослідженні ІМІ посіла категорія обмеження доступу до публічної інформації – 41 випадків (у 2016 році – 30, у 2015 році – 33, у 2014 року – 14, у 2013 році – 13 випадків). Цього року, як і у попередні два роки, обмежували доступ журналістів до публічної інформації найчастіше органи місцевої влади.

Третє місце посіли погрози – ІМІ зафіксував 37 випадків (у 2016 році – 43, у 2015 році – 36 погроз, у 2014 році – 98, у 2013 році – 35). Погрожували журналістам переважно приватні особи, місцева влада та правоохоронці.

За кількістю зафіксованих ІМІ порушень на четвертому місці опинилися напади і побиття журналістів – 29 випадків. Кількість нападів на журналістів практично не змінилася, порівняно з попереднім роком (для порівняння, у 2016 році експертами ІМІ було зафіксовано 30 нападів, у 2015 році – 58, у 2014 році – 286.

П’яте місце за кількістю порушень посіли кібератаки – 15 випадків (у 2016 році – 11 випадків, у 2015 році – 17).

Клікніть для збільшення

За даними дослідження ІМІ, основними нападниками на журналістів та порушниками свободи слова у 2017 році були приватні особи (151 випадок), місцева влада (50 випадків) та правоохоронні органи (33 випадки). Раніше, протягом двох попередніх років (2015 та 2016 роки), ІМІ спостерігав тенденцію, коли порушниками були переважно приватні особи. Нагадаємо, що в 2013-2014 роках основними агресорами і порушниками прав журналістів були представники правоохоронних органів та місцеві чиновники.

ІМІ відзначає таку негативну тенденцію, як збільшення кількості випадків пошкодження майна журналістів: з початку року зафіксовано 13 випадків, у порівнянні з минулим роком, коли було зафіксовано лише 4 таких випадки.

«Цього року збільшення порушень свободи слова у порівнянні з аналогічним періодом минулого року відбулося за рахунок таких категорій, як: доступ до публічної інформації, кібератаки, пошкодження майна журналістів та політичний тиск. Зокрема, показники по двох останніх категоріях зросли втричі. Також збільшення порушень відбулося за рахунок зростання кількості судових позовів проти ЗМІ, юридичного та економічного тиску», – повідомила медіаекспертка ІМІ Катерина Дячук.

За даними ІМІ, у 2017 році регіонами-лідерами порушень (окрім окупованих територій), як і минулого року, стали Київ з областю (79 випадків), Волинь (24 випадки), Миколаївщина (20 випадків), Полтавщина (18 випадків) та Одещина (15 випадків). Зауважимо, що вже другий рік поспіль у першій п’ятірці регіонів-лідерів за кількістю порушень прав журналістів лишаються Волинь, Миколаївщина та Полтавщина.

На окупованих територіях Донецької та Луганської областей ІМІ вдалося зафіксувати лише 3 випадки (у 2016 році – 12 випадків порушень свободи слова). Це обумовлюється обмеженим доступом українських журналістів до цієї території. Зокрема, цього року на в окупованому Донецьку зник блогер і автор проекту Радіо Свобода «Радіо Донбас.Реалії» Станіслав Асєєв, який писав про ситуації «зсередини» для українських ЗМІ. Окрім того, у полоні бойовиків ОРЛО протягом 2017 року перебував нещодавно звільнений блогер Едуард Неделяєв. Для порівняння: минулого року ІМІ зафіксував на окупованих територіях Донбасу 3 випадки перебування у полоні, у 2015 році – 16 випадків.

В анексованому Росією Криму у 2017 році зафіксовано 16 випадків порушень свободи слова, що майже вдвічі менше, ніж у 2016 році (31 випадок), у 2015 році (43 випадки). «Зменшення кількості зафіксованих порушень не говорить про їхню відсутність, а говорить про обмеження доступу до півострова і контроль російською владою над інформаційним простором. Крім того, потрібно враховувати, що велика кількість редакцій виїхала за межі Криму через неможливість там працювати та у зв’язку з тиском окупаційної проросійської влади», – зазначила експертка ІМІ Катерина Дячук.

Цього року в Криму закінчився розпочатий ще минулого року «суд» над кримським журналістом Миколою Семеною, якого ФСБ РФ звинувачувала у сепаратизмі. Залізничний районний суд Сімферополя 22 вересня призначив Миколі Семені покарання у вигляді двох з половиною років умовно з випробувальним терміном на три роки і забороною займатися публічною діяльністю. А 18 грудня Верховний суд Криму частково пом’якшив вирок журналістові Миколі Семені в частині додаткового покарання. Зокрема, суд пом’якшив вирок журналістові в частині додаткового покарання: мова йде про заборону займатися публічною діяльністю 2 роки, а не три, як було раніше в попередньому рішенні суду.

«Таким чином, основні тенденції 2017 року у сфері свободи слова – певне зменшення кількості саме фізичної агресії щодо журналістів (перешкоджань, нападів і погроз), на фоні погіршення ситуації з доступом до публічної інформації, та зростання політичного і юридичного тиску. Окремо підкреслю ситуацію з безкарністю за резонансні злочини проти журналістів – лишається нерозслідуваною справа убивства Павла Шеремета, фактичний співучасник убивства журналіста В’ячеслава Веремія отримав умовний термін, нападники на журналістів “Схем” також лишаються безкарними, – заявила виконавча директорка ІМІ Оксана Романюк. – Що стосується прогнозів на наступний рік, ми очікуємо нових викликів, пов’язаних зі свободою слова, у зв’язку з наближенням парламентських та президентських виборів в Україні. Ми також не виключаємо появи нових загроз для фізичної безпеки журналістів у зоні конфлікту на сході України та погіршення ситуації зі свободою слова в анексованому Криму, у зв’язку з президентськими виборами в Росії у 2018 році. Також буде тривати збільшення кібератак на журналістів та ЗМІ – це тенденція, яку ми спостерігаємо протягом останніх кількох років. Ми закликаємо журналістів не забувати повідомляти про злочини та обов’язково писати заяви до правоохоронних органів, щоб порушники не лишалися безкарними».

Детальніше про стан свободи слова можна прочитати на сайті ІМІ в рубриці «Барометр свободи слова».

Інститут масової інформації проводить щомісячний всеукраїнський моніторинг свободи слова за наступними категоріями: фізична агресія, цензура та доступ до інформації, економічний та політичний тиск, юридичний тиск та кіберзлочини проти ЗМІ та журналістів. До щомісячного звіту включаються лише випадки, пов’язані зі свободою слова та професійною журналістською діяльністю. Детальніше про методологію можна прочитати тут.

Новина оновлена, оскільки станом на 29 грудня 2017 року ІМІ оприлюднив 242 порушення, але в останні дня року додалися ще два випадки.