Про це пише «Українська правда» з посиланням на Newseum.

Медійників, які загинули при виконанні професійного обов'язку, додадуть до списку 5 червня, у річницю смерті американського фотокореспондента Девід Гілкі, який загинув у Афганістані.  Разом із ним увічнять ім'я його колеги, який також загинув в Афганістані, імена чотирьох журналістів, які загинули в Сирії, двох, які загинули в Іраку, а також по одному, загиблому у Лівії, Сомалі, Бразилії, Мексиці, Індії та Україні.

Повідомляється, що ім’я Павла Шеремета внесуть у меморіал як журналіста «Української правди» і «Радио Вести».  

Після церемонії у меморіалі значитимуться імена 2 285 журналістів, які загинули з 1837 року.

Білорус за походженням Павло Шеремет працював журналістом у Росії, а в останні роки – в інтернет-виданнях та на радіо в Україні. У Білорусі він створив видання «Білоруський партизан», в Україні долучився до розвитку «Української правди» та заснував Школу журналістики «Української правди».

Як повідомляв «Детектор медіа», 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в Києві загинув  український журналіст Павло Шеремет.

Тоді генпрокурор Юрій Луценко заявив, що Павло Шеремет загинув у результаті спрацювання вибухового пристрою, журналіста вбили. Вбивство кваліфіковано прокуратурою Києва за статтею «умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб». 

4 серпня Генпрокуратура повідомила, що слідство наразі розглядає чотири основні версії злочину: неприязні особисті стосунки загиблого; професійна журналістська діяльність Павла Шеремета; можлива дестабілізація обстановки в Києві та Україні у зв’язку із загибеллю відомого журналіста; помилка об’єкту злочину – ціллю зловмисників могла бути засновниця «Української правди» Олена Притула, яка теж користувалася автівкою, в яку була закладена вибухівка. За словами представника ГПУ, всі версії є робочими, слідство поки не визначило основну.