Про це в коментарі «Громадському» розповіли журналісти «Слідства.Інфо» Анна Бабінець і Дмитро Гнап, які є співавторами фільму-розслідування «Вбивство Павла».

«Ми не можемо розкривати, про що була зустріч. Одне вже можна сказати – позитив є і в самій зустрічі, і в тому, що ми попередньо домовились співпрацювати і обмінюватись, можливо, якимись даними, які можуть допомогти їм, і, можливо, щось нам повідомлять як журналістам», – сказав Дмитро Гнап.

Крім того очільник Нацполіції підтвердив журналістам, що оперативна група збиралась і переглядала фільм-розслідування «Вбивство Павла».

«Вони достатньо ретельно вивчили те, що викладено у фільмі. І зараз ми спілкуємось про те, яким саме чином ми могли б співпрацювати. Наразі ще не вирішено, якій формі буде ця співпраця», – зауважила Анна Бабінець.

Раніше журналісти «Слідства.Інфо» та OCCRP презентували фільм «Вбивство Павла» про свого колегу Павла Шеремета. У фільмі, зокрема, повідомляється, що Національна поліція не допитувала кількох можливих свідків убивства журналіста Павла Шеремета, які можуть мати стосунок до Служби безпеки України. 

11 травня стало відомо, що голова Національної поліції України Сергій Князєв збирає всю слідчу групу Нацполіції у справі щодо вбивства журналіста Павла Шеремета. Крім того, за словами Князєва, Нацполіція приєднає розслідування журналістів до матеріалів справи.

Згодом міністр внутрішніх справ Арсен Аваков повідомив, що МВС викликає на допит авторів фільму-розслідування «Вбивство Павла» й Ігоря Устименка.

Нагадаємо, 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в Києві загинув  український журналіст Павло Шеремет.

Генпрокурор Юрій Луценко заявив, що Павло Шеремет загинув у результаті спрацювання вибухового пристрою, журналіста вбили. Вбивство кваліфіковано прокуратурою Києва за статтею «умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб». 

4 серпня Генпрокуратура повідомила, що слідство наразі розглядає чотири основні версії злочину: неприязні особисті стосунки загиблого; професійна журналістська діяльність Павла Шеремета; можлива дестабілізація обстановки в Києві та Україні у зв’язку із загибеллю відомого журналіста; помилка об’єкту злочину – ціллю зловмисників могла бути засновниця «Української правди» Олена Притула, яка теж користувалася автівкою, в яку була закладена вибухівка. За словами представника ГПУ, всі версії є робочими, слідство поки не визначило основну.

21 липня Федеральне бюро розслідувань (ФБР) почало надавати допомогу українській владі в розслідуванні вбивства журналіста Павла Шеремета.

11 серпня стало відомо, що Національна поліція України  звернулася до Федерального бюро розслідувань (ФБР) за допомогою щодо встановлення осіб, які заклали вибухівку під машину журналіста Павла Шеремета.

20 січня 2017 року стало відомо, що за півроку з дня загибелі Павла Шеремета слідство не встановило ані вбивць, ані замовників, Генпрокурор тримає розслідування на контролі, про нього інформують президента.

Голова Служби безпеки України України Василь Грицак заявив, що СБУ поки що не має доказів схожості у справах про замах на нардепа Антона Геращенка і вбивства журналіста Павла Шеремета.