Як уже багаторазово було сказано раніше, слідство розглядає п’ять версій злочину:

1. Професійна діяльність в Україні (публікації в «Українській правді» та виступи на «Радио Вести»)

2. Професійна діяльність за межами України, зокрема в Росії та Білорусі

3. Дестабілізація ситуації в державі

4. Конфліктні ситуації в особистому житті

5. Помилка в об’єкті злочину, у тому числі замах на власницю «Української правди» Олену Притулу

Під час прес-конференції заступник голови Нацполіції Олександр Вакуленко заявив, що наразі слідство виключило конфлікти в особистому житті та помилку в об’єкті злочину з числа основних версій.

Олександр Вакуленко (праворуч)

У ході слідства:

- було допитано понад 1800 осіб;

- здійснено понад 280 оглядів та досліджень публікацій, тем ефірів та рукописних записів;

- вилучено відеозаписи з понад 200 активних камер, які встановлені в районі вчинення злочину та на прилеглих до нього територіях, станціях метро та аеропортах за період від п’яти діб до двох місяців фіксації;

- загалом вилучено та відпрацьовується 150 Тб відеоматеріалів;

- підготовлено 424 клопотання про тимчасовий доступ до інформації, яка міститься в операторів мобільного зв’язку і стосується 18765 абонентських номерів, 14000 IMEI, 130 моніторингів з’єднань абонентів;

- призначено 16 комплексних експертиз, з яких уже виконано дев’ять.

ФБР додатково оглядало автомобіль та місце подій. За результатами призначили вибухотехнічну експертизу, яка виявила сліди дифеніламіну та гексогену. Наразі ФБР вже не залучено в хід слідства, але в Нацполіції не виключають повторного звернення до нього чи «Європолу» за потреби.

Слідчі провели експериментальний вибух автівки, ініціювали її займання та гасіння, та за результатами експерименту підтвердили гіпотезу про те, що злочинці вбили Павла Шеремета, прикріпивши до днища його автомобіля саморобний вибуховий пристрій з електричним приведенням в дію, виготовлений з використанням частини протипіхотної міни МОН-50.

Аналіз записів камер спостереження на вулицях, прилеглих до місця події, показав, що протягом 15-19 липня кілька осіб проводили розвідку місцевості: зокрема, перевіряли наявність та розташування камер спостереження. Серед них була жінка: вона брала участь у закладанні вибухівки вночі 20 липня та привела її в дію вранці, сховавшись за парканом у сусідньому будинку. З місця злочину вона поїхала на метро, сівши на нього на станції «Університет».

Наразі жодній особі не винесено підозру в цій справі. На запитання журналістів, чому досі не оприлюднені фотороботи зафіксованих камерами спостереження осіб підозрілої поведінки, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков відповів, що коли слідство опублікує фотороботи вбивць, це означатиме, що воно зайшло в глухий кут. Слідство триває. Інша частина наявної у слідства інформації наразі засекречена. І ані народний депутат Антон Геращенко, ані будь-яка інша посадова особа окрім тих, хто безпосередньо задіяний у розслідуванні справи, не має доступу до її матеріалів.

Арсен Аваков

На цьому спікери прес-конференції закінчили перелічувати сухі результати ходу слідства, після чого Арсен Аваков озвучив кілька тез, які закликав сприймати «не як висновки, а як факти». Причому набір цих фактів дозволяє припустити, що міністр схиляється до версії політичного вбивства з замовником у Росії:

- на місці злочину в момент його вчинення опинилася знімальна група 17 каналу. Так само 16 квітня 2015 року вона опинилася на місці вбивства Олеся Бузини;

- моніторинг з’єднань мобільних телефонів зафіксував у районі місця злочину в проміжку, близькому до часу його вчинення, 1193 з'єднання з російськими абонентами. Активізація частини з цих абонентів попередньо збігається за часом і сигналами з інформаційною активністю під час Хресної ходи УПЦ МП у липні 2016 року. В той же період часу до Києва приїхала велика група громадян РФ – прихильників духовного центру «Відродження». З'єднання мобільних телефонів представників цієї групи зафіксовано поблизу місця проживання й роботи Павла Шеремета за кілька днів до злочину і вранці 20 липня в районі вибуху. Після того вони припинилися;

- у липні 2016 року Павло Шеремет зустрічався в Москві з екс-міністром доходів та зборів України Олександром Клименком. На думку свідків, зустріч була співбесідою на посаду головного редактора «Радио Вести». За словами свідків, журналіст повернувся незадоволений результатами зустрічі і охарактеризував стан Клименка як «православие головного мозга». Після прес-конференції головна редакторка «Української правди» Севгіль Мусаєва-Боровик підтвердила інформацію про зустріч Шеремета в Москві з Клименком, але сказала, що про співбесіду їй нічого невідомо. Керівниця холдингу «Вести Украина» Ольга Семченко в коментарі «ДМ» повідомила, що компанія не вела з Павлом Шереметом перемовини щодо посади головного редактора, а Олександр Клименко не впливає на кадрові призначення в холдингу;

Севгіль Мусаєва-Боровик

- Павло Шеремет у своїх публікаціях порушував тему вербування російською ФСБ українських громадян для ведення диверсійно-дестабілізаційної роботи в Україні. Уже після його смерті МВС і СБУ разом із ГРУ Міноборони встановили групу осіб, підозрюваних у співучасті в убивстві колишнього військовослужбовця Івана Мамчура в Рівному у вересні 2016 року. Є ще кілька схожих епізодів, у тому числі аналогічні мотиви й методи вбачаються у нещодавньому замаху на Антона Геращенка;

- Павло Шеремет був другом російського опозиціонера Бориса Нємцова, допомагав йому в написанні книги «Сповідь бунтаря» – книгу було видано за участі видавництва «Партизан», власником якого був Шеремет. Після вбивства Нємцова у тому ж видавництві збиралися видати ще одну його книгу – «Путін. Війна», присвячену подіям на Донбасі та заборонену в Росії. За три дні до вбивства Шеремета до Києва приїжджав соратник Нємцова по об'єднаному демократичному руху «Солідарність» Володимир Кара-Мурза-молодший, який звернувся до Шеремета по допомогу у створенні фільму, присвяченого річниці вбивства Бориса Нємцова. Пізніше, після презентації цього фільму на початку лютого цього року Володимира Кара-Мурзу було госпіталізовано з діагнозом «гостре отруєння невстановленою речовиною».

Після завершення прес-конференції в МВС Севгіль Мусаєва-Боровик прокоментувала все почуте таким чином:

«Мої очікування не справдилися: вони справдяться, коли це жахливе вбивство буде розслідувано. Це питання захищеності журналістів, їхньої безпеки, і недарма Президент цю справу називав справою честі. Бути задоволеними темпами розслідування справи наразі не можна. Що стосується фактів, які були оприлюднені: дані експертиз є новими, і те, що Павло загинув від введення в дію протипіхотної міни МОН-50 – це нова інформація. Щодо людей з оприлюдненого під час прес-конференції відео (записів з камер спостереження. – ДМ), то ми бачили їх ще через два дні після вбивства, коли хтось злив відео з камер спостереження з жінкою та чоловіком, які закладали вибухівку. Зараз це друге відео, яке було оприлюднене з того часу. Але я знаю, що у слідства воно було раніше.

Для мене головним питанням залишається, чому досі не оприлюднені фотороботи, зважаючи на те, що з тих відео, які ми бачили сьогодні, їх можна було зробити. Міністр Аваков ще у вересні на прес-конференції сказав, що слідство оприлюднить фотороботи лише тоді, коли фактично буде впевнене, що далі вже нічого зробити не може. Пройшло більше шести місяців, і мені здається, що вже не можна казати, що вбивство розслідується по свіжих слідах. Але це моя особиста думка. Можливо, слідство зараз оприлюднило лише частину інформації і чекає на реакцію з боку підозрюваних осіб».

На прес-конференції також був присутній новопризначений голова Нацполіції Сергій Князєв. Але справу Павла Шеремета він здебільшого не коментував, а запитання на інші теми журналістів попросили не ставити

Фото: Валентина Балабанова