У Мінкульті визнали порушення прав журналістів «Кримської світлиці»

У Мінкульті визнали порушення прав журналістів «Кримської світлиці»

6 Січня 2017
1689

У Мінкульті визнали порушення прав журналістів «Кримської світлиці»

1689
У Міністерстві культури України визнали порушення прав журналістів держпідприємства «Національне газетно-журнальне видавництво», яке видає газету «Кримська світлиця»
У Мінкульті визнали порушення прав журналістів «Кримської світлиці»
У Мінкульті визнали порушення прав журналістів «Кримської світлиці»

Про це повідомив генеральний директор держпідприємства Андрій Щекун, пише «Крим.Реалії».

Він зазначив, що, згідно з постановою Кабінету міністрів України № 377, з травня 2016 року для підприємства повинен був бути збільшений фонд оплати праці, однак цього не сталося.

«Міністерство, як я вважаю, могло подати в жовтні-листопаді зміни до бюджету України і внести пропозиції, отримати з бюджету додаткові кошти. Але, на жаль, ці зміни не були внесені, і ми отримали повідомлення про скорочення штату, тоді ми вийшли на акцію», - заявив Щекун.

Як повідомляє видання, останніми днями було проведено ряд зустрічей з представниками Міністерства. В результаті підприємство сформувало новий штатний розклад, нову структуру видавництва, що включає оновлений фонд оплати праці, повідомляє керівник видавництва. Однак, процедура затвердження документів досі не відбулася.

Проте, у видавництві вважають, що юридична сторона питання вирішена.

«Ми не добилися відповіді, хто буде здійснювати перерахунок з травня по грудень і звідки брати кошти для дорозрахунків фонду оплати праці журналістам видавництва. Але ми умовно домовилися, що творчої частини колективу Мінкульт України шукає кошти, а я, як генеральний директор, буду шукати кошти для перерахунку всім іншим співробітниками - адміністративний корпус, бухгалтерія, маркетинг», - зазначив Щекун.

Він також додав, що видавництво готове взяти на себе частину матеріальних зобов'язань, в той час як Міністерство культури України може вийти зі складу засновників підприємства.

Нагадаємо, 22 грудня 2016 року під стінами Кабінету міністрів України активісти та журналісти організували пікет з вимогою врятувати «Кримську світлицю» і ряд культурологічних видань, які входять в державне підприємство «Національне газетно-журнальне видавництво». Приводом для акції стали фінансові проблеми і рекомендація Мінкультури України скоротити штат співробітників видань, які підпорядковані видавництву.

У Києві перший номер оновленої всеукраїнської громадсько-політичної літературної газети «Кримська світлиця», яка друкується українською мовою, і раніше видавалася у Криму – до окупації півострова Росією, вийшов у липні. Конкурс на посаду головного редактора виграв сімферополець, філолог Віктор Мержвинський, який нещодавно був демобілізований із зони АТО. Незабаром він приступить до роботи. Нова команда видання повністю сформована з кримчан. Газета виходить щотижня накладом у тисячу примірників.

14 березня вийшов наказ гендиректора Національного газетно-журнального видавництва про переведення редакції із Сімферополя до Києва. Тоді колишній головний редактор газети Віктор Качула відмовився від переїзду. 31 травня 2016 року він був звільнений. Пізніше пан Качула заявив, що не згоден з таким рішенням керівництва.

Газета «Кримська світлиця» виходила на півострові з 1992 року. Видання систематично зазнавало фінансових труднощів, припинялися виплати зарплат, однак газета продовжувала вихід. Засновники видання – Міністерство культури України, Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка і трудовий колектив підприємства «Об'єднана редакція газети "Кримська світлиця"». Видавець – Національне газетно-журнальне видавництво Мінкультури.

Національне газетно-журнальне видавництво з травня 2015 року припинило друкування газети, відтоді газета виходила в електронному вигляді, й розпочалися переговори про переїзд редакції «Кримської світлиці»до Києва.

У березні 2016 року журналістська спільнота заявила про катастрофічну ситуацію зі свободою слова в окупованому Криму. Журналісти нагадали, що за два роки окупації у Криму зафіксовані 45 фактів прямого тиску на кримські ЗМІ, журналістів та блогерів з боку силових структур.

Більшість журналістів, які працюють за професійними стандартами, вимушені були залишити півострів, а ті, хто залишаються, працюють, побоюючись за власну безпеку. Зокрема до Києва переїхали редакції кримськотатарських телеканалів ATR та Lale та інформаційне агентство QHA, які не змогли отримати реєстрації Роскомнагляду.

Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав відповідний закон. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу ввели ряд економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1689
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду