Про це йдеться у повідомленні на сайті «Радіо Свобода».

16 травня журналісти зняли відео з Олександром Грановським в ресторані «Інк» у центрі Києва, де народний депутат, якого журналісти програми «Схеми» називають куратором правоохоронних органів від БПП, проводив низку зустрічей із різними впливовими людьми. Зокрема, журналісти зафіксували, як до депутата на зустріч прийшов голова Окружного адмінсуду Києва Павло Вовк. 

Як стало відомо «Радіо Свобода», народний депутат написав у чат фракції в одному з месенджерів про те, що вважає такі дії журналістів незаконними, і що він планує через суд заборонити вихід матеріалу. Нагадаємо, журналісти анонсували вихід сюжету у четвер, 19 травня на телеканалі «UA: Перший» і сайті «Радіо Свобода».

Депутат поінформував коллег по фракції щодо свого «плану дій» і повідомив, що буде його реалізовувати, «якщо більшість колег його підтримають з моральної, суспільної, професійної точок зору».

«Якщо відповіді не буде або вони виявляться не в стані толково і з доказами пояснити/підтвердити свою позицію фактами, хочу звернутися з позовом до суду про заборону використовувати матеріали, зібрані незаконним шляхом, якщо, звичайно, зможу це в правовому полі довести», – цитує «Радіо Свобода» Олександра Грановського.

За інформацією «Радіо Свобода», частина народних депутатів підтримала «план Грановського».

Депутат Олександр Грановський і журналіст «Радіо Свобода»

Як повідомила «Детектору медіа», эксперт, медиаюрист CEDEM Галина Чижик, у цій конкретній ситуації журналісти не порушили своїми діями права народного депутата, зокрема, право на приватність, що гарантоване йому Конституцією та Цивільнім кодексом України, частина перша статті 307 якого чітко передбачає, що відеозйомка особи може здійснюватися без її згоди в публічних місцях.

«У даному випадку зйомка велася в ресторані, а не в помешканні народного депутата, в яке можна потрапити тільки з дозволу власника. Тобто, по-перше, це було публічне місце, по-друге, – мова йде про народного депутата, який є публічною особою і межі приватності якого є ширшими, ніж межі приватності інших осіб. Цей принцип, який задекларовано в Європейській конвенції з прав людини, в Україні працює так само. Це зазначає у своєму рішенні й Конституційний суд. Українські суди, для яких обов’язкова практика Європейського суду, так само посилаються на цей принцип у своїх рішеннях.

Також ми маємо пам’ятати, що всі зустрічі народного депутата відбувалися в публічному місці, свідками було необмежене коло людей, які могли його ідентифікувати. Тому говорити про те, що особи, котрі зустрічалися з нардепом, тепер претендують на таємність інформації про факт цієї зустрічі, теж не можна.

Так, в Кримінальному кодексі є відповідальність за використання спеціальних технічних засобів при отриманні інформації, але мобільний телефон до таких не належить. А тому аргумент народного депутата щодо використання спецтехніки так само не виправданий, бо зйомка велася на мобільний телефон.

До речі, журналістські фото- і відеопристрої, враховуючи приховану камеру, не є спеціальними технічними засобами отримання інформації. У статті КК ідеться про спецтехніку, що використовується, наприклад, оперативними підрозділами спецпризначенців або правоохоронців для оперативного розшуку. Прихована камера, власне, не є спецтехнікою, бо мова йде не про особливий пристрій, а про спосіб зйомки.

Визначення на законодавчому рівні такої спецтехніки взагалі немає. Перелік подібних засобів мала би визначати СБУ, та у вільному доступі його не існує. Є роз’яснення, що датується ще 2001 і 2006 роками, але стаття про відповідальність за використання спеціальних технічних засобів отримання інформації в КК була введена лише кілька років тому, і певного вичерпного переліку, або способу, за яким кваліфікувати ці спецзасоби, досі немає. Причому ми розуміємо, що смартфон, який є практично в кожного громадянина України, не може бути визнаний спецзасобом, як і техніка, яку повсякчас використовують журналісти», - сказала Галина Чижик. 

Нагадаємо, 16 травня народний депутат від «Блоку Петра Порошенка» Олександр Грановський оприлюднив у своєму Facebook заяву «Професійно організоване стеження з використанням засобів спеціальної техніки за народним депутатом».

Спочатку народний депутат заявив, що не знає, хто саме веде за ним стеження. «Очевидно з імовірністю 100%, що за мною деякий час ведуть стеження люди, що в деяких випадках, видають себе за журналістів, в інших - відмовляються представлятися і демонстративно ховаються після марних спроб порозумітися», - написав він.

У тому ж пості Олександр Грановський повідомив, що спілкування з журналістами, які вели за ним стеження і не приховували цього, відбулось в «дружньому форматі», і що він готовий «відповісти на всі без виключення питання».

Редакція програми журналістських розслідувань «Схеми» (проект «Радіо Свобода») заявила у відповідь на скаргу народного депутата від «Блоку Петра Порошенка» Олександра Грановського щодо «професійного стеження», що журналісти вели зйомку в публічному місці.

У якості підствердження программа надала фото з ресторану «Інк» у столичному торговому центрі «Леонардо», де, за інформацією журналістів «Схем», депутат часто проводить зустрічі з політичними діячами та представниками правоохоронних структур. Зйомка проводилась у рамках програми розслідування про Олександра Грановського, якого журналісти «Схем» називають тіньовим куратором правоохоронних органів від «Блоку Петра Порошенка».

Редакція «Схем» стверджує, що згодом народний депутат  підійшов до журналістів «Радіо Свобода», які йому представились і повідомили, що знімають про нього сюжет і готові записати з ним інтерв’ю. 

Розслідування програми «Схеми» вийде в четвер, 19 травня, о 21.50 на «UA:Першому»  та буде опубліковане на сайті «Радіо Свобода».

Фото: «Радіо Свобода»