Від редакції «Детектора медіа»:

Ми отримали цей текст журналіста «Громадського ТБ» сьогодні, 19 квітня. Оскільки ситуація конфліктна, ми не вважаємо можливим не публікувати бодай якусь думку щодо неї, навіть ще до заяви організаторів конкурсу «Честь професії», яка, ми сподіваємося, з’явиться найближчим часом.

Шеф-редакторка «Детектора медіа» та голова правління ГО «Детектор медіа» Наталія Лигачова, а також виконавча директорка ГО «Детектор медіа» Діана Дуцик входять до Наглядової ради конкурсу «Честь професії». Вони зсередини знають ситуацію щодо звернення керівника «Громадського ТБ» Наталії Гуменюк тиждень тому до Наглядової ради конкурсу «Честь професії» стосовно участі Романа Скрипіна в Раді експертів та в журі однієї з номінацій. Але ми не вважаємо за можливе надавати якісь пояснення замість організаторів конкурсу.

Водночас, редакція «Детектора медіа» вважає, що до рішення суду нікого не можна вважати злочинцем. Організатори конкурсу «Честь професії» спиралися на рішення Наглядової ради, а члени Наглядової ради – досвідчені медійники – на власні знання й розуміння ситуації з Романом Скрипіним і власне сумління. Вважати, що хтось у таких складних обставинах має ексклюзивне право на істину – навряд чи правильно. Тож позиції в конфліктах мають висловлюватися толерантно, з повагою до самого існування іншої думки та права на її висловлення.

Ми розуміємо, що після цієї публікації почнеться новий медійний скандал. І закликаємо організаторів конкурсу «Честь професії» якнайшвидше виступити з офіційною заявою. А тих, хто бажатиме висловитися, втриматися від надлишкової емоційності.

«Детектор медіа» також звертається й до Романа Скрипіна, і до членів Наглядової ради конкурсу з пропозицією висловитися стосовно ситуації, що склалася.

Добре ім'я конкурсу, який претендував із часом стати українським Пулітцером, заплямовано. До журі «Честі професії» потрапила людина, яка не має нічого спільного з честю, – Роман Скрипін. Це якби Владислава Каськіва раптом призначили головою Антикорупційного бюро, а Сергія Ківалова попросили знову порахувати результати виборів.

Роман Скрипін був в експертній раді цього конкурсу з 2010 року. Колись це було логічно. Якби я робив фільм про історію створення «Громадського», я б обов'язково в першу чергу брав інтерв'ю в Роми як в одного із засновників незалежного телебачення, що ставить собі високу мету.

Проте вже не 2010 рік. Змінилися не тільки цифри в календарі. Минулого року Роман Скрипін цинічно й несподівано для всієї команди вивів на свій приватний рахунок у Чехії всі гроші. Це понад 205 тисяч євро і 38 тисяч доларів. Частина – це пожертви «Громадському» українців із усього світу. Частина – зароблене через монетизацію на Youtube-каналі. Щоб вивести ці гроші, він упродовж вересня – грудня 2015-го тишком підробляв документи й відверто маніпулював.

Тепер, через півроку, постає питання, чому представники моєї професії готові плювати здоровому глузду в очі, легалізуючи Романа? Як людина, що по справедливості заслуговує на «вовчий білет» у медіасередовищі, може судити роботи чесних журналістів?

Коли я цілком випадково дізнався про те, що Роману доручають судити інших, я здійняв скандал. У понеділок, 18 квітня, віртуально зібралася позачергова Наглядова рада конкурсу «Честь професії», яка п’ятьма голосами проти чотирьох вирішила залишити в журі Романа Скрипіна.

Ось імена членів цієї ради: Володимир Мостовий, Андрій Куликов, Наталія Лигачова, Олексій Мустафін, Валерій Іванов, Діана Дуцик, Олег Хоменок, Зураб Аласанія, Наталія Гуменюк. Оскільки голосували онлайн, повне поіменне голосування можуть надати тільки організатори конкурсу – Незалежа асоціація телерадіомовників (НАМ) та Українська асоціація видавців періодичної преси (УАВПП).

Здавалося б, усі ці люди – дуже досвідчені й шановані представники медіаспільноти. Як так стається, що саме вони дають сигнал, що красти гроші колег – це нормально й поважно? Не скрізь так вважають. Днями Кам’янець-Подільський медіафорум виключив Романа Скрипіна з переліку спікерів, розібравшись ретельніше в його історії. Виключив, щоб не ганьбитися.

Але на «Честі професії» Роман Скрипін разом із Ольгою Сніцарчук і Наталею Лигачовою – ось «трійка», яка вершить долі в номінації «Найкраще подання складної теми».

У цій номінації в топ-п'ятірку найкращих із-поміж 163 (!) претендентів вийшов також і Сергій Андрушко, справді журналіст честі, член ГО «Громадське телебачення», який так само постраждав від скрипінської афери і який справедливо голосував за позбавлення засновника нашого ЗМІ членства в ГО «Громадське телебачення». Тепер Скрипін судитиме його? Це вже навіть не смішно!

Переважна більшість фіналістів у п'яти основних і трьох додаткових номінаціях – або журналісти проектів «Громадського», «Слідства.Інфо», «РЕ:Форми», або журналісти інших незалежних і прогресивних медіа, які чудово розуміють, що йдеться про питання честі.

Упевнений, для них присутність Романа Скрипіна в переліку суддів – це плювок в обличчя.

Особисто моя короткометражка потрапила до п’ятірки фіналістів у спецномінації від Наглядової ради конкурсу «За людяність у нелюдяні часи».

«Чечетов: Прощання» – це відео про вже легендарного бійця Михайла Саєнка, який за один вечір підірвав увесь український фейсбук. Колишній фронтовик, він мусів шкандибати на пораненій нозі лісовою дорогою в той час, як повз нього з пишного похорону роз’їжджалися на дорогих лексусах представники Партії регіонів.

У моїй номінації змагалися понад сто дуже сильних робіт. І це також велика честь не лише для мене, а й для героя мого відео – увійти в п’ятірку найсильніших. Та я не можу собі дозволити брати участь у цьому конкурсі, поки в ньому судить людина без честі.

Це, шановні колеги, конфлікт менталітетів і війна цінностей. Жоден член команди «Громадського» не пішов за Романом після того, як Наглядова рада розказала широкому загалу про його афери. Бо в команді розуміють, що людина брехала, вкрала і шантажувала.

Тепер я офіційно знімаю свою роботу з фіналу через присутність Романа в конкурсі. У четвер, 22 квітня, нагородження премії відбудеться без мене. Це справа моєї власної честі. Адже таке цинічне дійство не може називатися «Честю професії». Упевнений на всі 100%, що Міша Саєнко, гідний герой мого фільму, мене зрозуміє й підтримає.