Воєнкори українських каналів протестують у Facebook проти обмежень штабу АТО

Воєнкори українських каналів протестують у Facebook проти обмежень штабу АТО

25 Вересня 2015
6100
25 Вересня 2015
14:40

Воєнкори українських каналів протестують у Facebook проти обмежень штабу АТО

6100
Приводом до флешмобу стало позбавлення акредитації в АТО знімальної групи телеканалу «Україна»
Воєнкори українських каналів протестують у Facebook проти обмежень штабу АТО
Воєнкори українських каналів протестують у Facebook проти обмежень штабу АТО

Воєнні кореспонденти українських ЗМІ, які працюють у зоні антитерористичної операції, влаштували у Facebook флешмоб-протест проти обмежень з боку керівництва штабу АТО на висвітлення і зйомку важливих подій на Донбасі. Про це йдеться в повідомленнях журналістів у соціальній мережі.

 

Флешмоб розпочала кореспондент ТСН каналу «1+1» Наталія Нагорна. Журналісти телеканалів «1+1», «Інтер», ICTV, «Україна», 5 канал, «24» викладають у Facebook фотографії своїх прес-карт і пояснюють суть своїх претензій до штабу АТО. Свої дописи вони супроводжують тегами #‎війназато і ‪#‎неможнамовчати.

 

Як розповіла воєнний кореспондент «Подробностей» каналу «Інтер» Ірина Баглай, приводом до флешмобу стало позбавлення акредитації журналіста й оператора телеканалу «Україна» Олени Власенко та Олексія Коваленка. «Журналістів телеканалу "Україна" позбавили акредитації, посилаючись на те, що вони нібито засвітили позиції українських військових. Насправді немає ніякої процедури позбавлення акредитації», - сказала пані Баглай сайту podrobnosti.ua.

 

За її словами, ситуація з позбавленням акредитації журналістів показала, що будь-якого кореспондента можуть позбавити можливості працювати в зоні АТО практично без пояснень.

 

Також, за її словами, нещодавно від журналістів було закрито три позиції поблизу аеропорту Донецька. Навіть коли там ішли запеклі бої, телеканали знімали під кулями. А тепер надійшов наказ зовсім не пускати кореспондентів.

 

Однією з причин флешмобу також стала поява офіційної інформації про заміновані тіла бійців, яку згодом теж офіційно спростували, пише 24tv.ua.

 

Журналіст каналу «24» Володимир Рунець повідомив сайту 24tv.ua, що основна вимога флешмобу - змінити керівництво штабу АТО. 

 

Ось як сама журналістка каналу «Україна» Олена Власенко пояснила у Facebook історію з позбавленням акредитації:

 

«22 сентября 2015 года меня лишили аккредитации СБУ, по которой я работала год в зоне боевых действий. Лишили аккредитаций и моего оператора, который проработал с начала проведения АТО, и водителя.

 

Вот сюжет за что: http://youtu.be/j3YVkXCRQcQ

 

Из всех официальных вещей, которые мне донесли - это звонок начальника пресс-штаба АТО из Киева и вот это маленькое письмо.

 

Аргументация почему - сюжет раскрывает позицию украинских военных и показана военная техника. Это мне сказали по телефону. Никакого официального письма мне не пришло.

 

Мы снимали сюжет с передовой в Донецком направлении. В последнее время, все чаще мы слышим из штаба, что там снимать нельзя. В этот раз официально нам разрешили. Когда мы писали стендап, то я заморочилась и переспросила можно ли так и мне ответили, что можно. Есть свидетели. С нами было еще журналисты с двух центральных каналов. А панорама показывает - не подконтрольную Украине территорию. Мы всегда снимали только то, что старшие на позиции нам разрешали.

 

Я попросила официальное письмо у штаба АТО, где будет изложено что я нарушила, но меня грубо отправили решать все вопросы в СБУ.

 

Из того, что давно хотелось сказать - так это обратить внимание на те условия, которые создал для работы журналистов штаб АТО. Какая процедура? Мы заранее получаем пресс-карты в СБУ. А дальше приведу пример.

 

К примеру, мы едем в Краматорск в воскресение и первый рабочий день начинается в понедельник. Мы с вечера воскресения отправляем заявку до 6 вечера в штаб АТО, где мы пишем маршрут передвижения и где будет снимать завтра. Так как мы стараемся показать актуальную обстановку для нашего зрителя, то я пишу несколько направлений где будем снимать. Утром я принимаю решение (согласованное с редакцией) куда ехать. Далее на всех блокпостах (иногда доходит до абсурда) фамилии съемочной группы и номера машины сверяют с поданными им из штаба АТО. Телеграмма с нашими именами может быть с ошибками или еще не дошла. Мы часто выезжаем в 6 или 7 утра и ждем пока дойдет телеграмма после планерки из штаба АТО или пока начнет рабочий день штабист и даст наши правильные имена. Сколько нам приходится ждать на блокпостах? Иногда несколько часов. Далее мы приезжаем в штаб той бригады, которая заведует нужной нам позиции. Опять ищут наши фамилии. У многих бригад сейчас появились пресс-секретари, которые или нас сопровождают или дают проводников. У тех бригад, у которых нет пресс-секретарей, они дают нам старших. далее мы пересаживаемся в машины военных и едем на передовую. Когда мы приезжаем, то нам говорят, что МОЖНО снимать. Мы всегда работаем по инструкции.

 

Я два дня не писала свое мнение по этому поводу в Фейсбуке, потому что надеялась, что все решится. Обидно, когда рискуешь своей жизнью, чтобы показать существующие проблемы, а потом тебя выгоняют с позором. Я работала на войне потому что видела, что моя работа социально важна.

 

Мы работали не в самых легких условиях, но знали, что наша работа подтверждает, что минские соглашения нарушаются со стороны боевиков. http://youtu.be/b8JI0Pznwxk

 

Часто мне удавалось обратить внимание чиновников на проблемы отдельных людей и они решались. Все началось с первой командировки в зону АТО В Мариуполь. Мне позвонили с администрации президента и сказали, что моей героине сюжета из поселка Лебединское, у которой погибло 2 детей от снаряда, помогут. http://youtu.be/bgIX_ApzzzE

 

Мы слышим благодарности, что любимых сыновей, детей и мужей с передовой видят родственники. Мы заезжали в серые зоны, где трусились от каждого шороха и каждый шаг думали, что сейчас нас убьют. Потому что там могли быть и те и другие, и снова показывали ситуацию, обстановку, проблемы людей. http://youtu.be/RYqz7hqRrH4

 

А они нам в ответ "спасибо, что хотя бы вы о нас не забыли". Это все то ПОЧЕМУ я там работала. Сейчас пришел ответ, что я не могу больше работать в зоне АТО. Спасибо коллегам и военным за поддержку».

 

Наводимо кілька уривків дописів інших журналістів - учасників флешмобу у Facebook.

 

«Колеги жаліються на тотальні заборони у всіх секторах проводити зйомки у місцях дійсно значущих і важливих подій. У прес-офіцерів секторів (наглядачів) з'явились улюбленці, які роблять сюжети з АТО фактично під диктовку штабу. Будь-яке інтерв'ю з бійцем - під наглядом. Зйомка - під наглядом. Напрямок - під наглядом. Звісно не лише задля безпеки журналістів)))) А ще це чудове правило - пришліть до 18.00 план того, що будете знімати завтра. Вночі щось трапилось - ви туди не потрапите, бо ж в заявці не має цього населеного пункту. Крок у ліво-вправо - потрапляєш у немилість. Будь-яка критика - працюєш на ворога. А ще можуть вигадати, що в сюжеті ви засвітили позиції українців і ваші акредитації просто анулюють. З черговою групою моїх колег це сталося днями. Ще є генерали, які окремим бригадам забороняють взагалі спілкуватися з журналістами. Невиконання наказу карається. Вони прикриваються, мовляв, потрібен контроль, бо ж військові дії, позиції. державні таємниці», - написав журналіст «1+1» Іван Гребенюк.

 

«За рік поїздок на схід жодного разу ця штучка (прес-карта - ТК) не допомогла мені проїхати на позиції. У принципі за останні місяці особливого сприяння з прес-центру не було. Лише нагадування: ви ж не забудьте скинути заявку до 18:00 год, щоб завтра кудись проїхати. Скидали, а от проїжджали далеко не завжди. Ми хочемо бачити - що там на фронті, а не слухати сухі зведення дядьків із Києва, які подекуди з реальністю суттєво різняться», - написав журналіст 5-го каналу Сергій Барбу.

 

«Глядачу не треба знати, як саме журналісти зняли те, що зняли, і через що їм довелося пройти. Недолугі прес-офіцери не дозволяли нам проїжджати в зону бойових дій, бо «там небезпечно». А тоді з гордістю розміщали наші сюжети в себе не фейсбуці, або на youtube-каналі. Вони не робили нічого для того, щоби цей матеріал вийшов у світ. Навпаки - заважали. Штаб АТО вимагає, аби ми обов'язково доповідали їм до 18-ї години сьогодні, що ми будемо знімати завтра. Ніби ми маємо знати, що саме ворог планує обстріляти, захопити, чи віджати. Якщо ми без зв'язку і не встигаємо вчасно подати «заявку», все - знову проїжджаємо в багажнику. ... Минулого разу мене з сектору «М» «випхав» прес-офіцер. Йому не сподобався мій репортаж про те, що вони приховують реальну кількість жертв», - написав журналіст каналу «24» Володимир Рунець.

 

«Я не хочу даже тратить время на описывание всех минусев работы пресс-офицеров штаба (есть несколько адекватных людей, которые в АТО не случайные люди), но большинство - одноразовые - их номера в телефоне так и подписаны без имён - «пресс-офицер Март», «пресс-офицер Апрель». Эмоции от их работы такие же недолговечные. Проблема в самом штабе. На передовой всегда можно договориться и найти варианты: уговорить, объехать, проскочить... и отсняться. Наша нынешняя армия - это большой организм, вырос за полтора года из ребенка во вполне боеспособного солдата. Организм который постоянно меняется, развивается, приспосабливается. А вот штаб, пардон, выглядит как имплант, причем из советских запасов, без него как бы и нельзя нашей армии, но при этом искусственный орган не развивается и не растет. Так и слышаться оттуда - «Сталина нет на этих журналистов»», - написала журналістка ICTV Юлія Плісенко.

 

«У журналистов начался флеш моб, я назвала бы это по другому - мы наконец то обьеденились. Не буду подробно описывать как прорывались на войну, имея вот этот кусочек пластика, дающий право нам ездить везде. Но без заявки и телеграммы, которую штабные голуби могут к обеду принести на КПП, ты не проедешь дальше Краматорска..., - пише журналістка «Інтера» Ірина Баглай. - Когда иностранным журналистам и в том числе российским почет и содействие во всем, я не понимаю почему после года войны рядом почти везде с военными, мы стали врагами, почему мне запрещают ехать в тишине туда, где возленас разрывались снаряды ещё месяц назад? Почему командование не считает нужным встретиться и поговорить, хотя эту встречу прошу уже месяц и предлагала это ни раз. Я не понимаю почему и как пресс офицер, которого приставляют к нам в конвой на передовую прямо говорит - игнорируйте бригаду, не приезжайте? А комбриг жалуется - военные устали от прессы. Устали, военные скажите? А без эмоций. Аккредитацию сюда может получить любой. Лишиться её как оказалось можно в один щелчок пальцев».

 

«Мы на двух войнах. Мы воюем за то, чтобы попасть на войну. Потому что своих не бросают и нет невыполнимым задач. И пока не закончилась война нашей победой и пока я знаю, что мне верят и меня ждут - я в строю! И ещё. Если наш флеш моб попадёт в раша ньюз - виноваты вы, штабисты. И не в пресс центре дело, мы ж понимаем - они просто адъютанты исполнители. Дело в командовании штабов. И огромное спасибо комбатам, комбригам, волонтёрами, ротным и бойцам, которые верят, поддерживают и зовут, не боясь разьяренного начальства», - резюмувала Ірина Баглай.

 

Нагадаємо, що журналісти вже неодноразово обурювалися обмеженнями на зйомку АТО.

 

Заступник міністра інформаційної політики Тетяна Попова, запросивши представників ГО «Детектор медіа» та Інституту масової інформації, ініціює обговорення особливостей роботи журналістів у зоні проведення АТО, на яке також запросять представників Генерального штабу, Міністерства оборони України, Прес-центру АТО і журналістів, які  працюють у зоні АТО. Обговорення відбудеться 28 вересня о 12:00 в агенції «Укрінформ».

 

«Детектор медіа»

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
6100
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду