Аргументи ініціаторів пропозиції - необхідність додаткових стимулів для розвитку неприбуткових медійних організацій, які здатні задовольнити попит українських глядачів на якісну та неупереджену інформацію, а також уже існуючі преференції державним і комунальним мовникам у вигляді 90-відсоткової знижки на ліцензії. Аргументи противників ініціативи - недоцільність створювати нові преференції для окремих гравців на ринку та можливість зловживання ними. Хто з них правий - розбиралася «Детектор медіа».

«Історія питання починається в квітні. Тоді нам формально відмовили у прийнятті постанови про знижку на сплату ліцензійного збору, тому що не було громадських слухань, - пояснив причину зібрання співзасновник «Громадського ТБ» Роман Скрипін. -  Ніяких небезпек для ринку це не створює. В подальшому пропонуємо взагалі ліквідувати дозвільну систему ліцензування на кабельне та супутникове мовлення для всіх телерадіоорганізацій. За що ми маємо платити цей ліцензійний збір? Ми не торгуємо алкоголем чи тютюном, не використовуємо частотний ресурс. Більше того, ми є неприбутковою організацією. Пропонуємо прийняти постанову про 99-відсоткову знижку, поки не буде ухвалено нове законодавство про телебачення та радіомовлення».

Пан Скрипін має на увазі законопроект про аудіовізуальні послуги, який пропонує, зокрема, ліцензувати тільки використання обмеженого ресурсу - частот, а супутникове та кабельне мовлення звільнити від ліцензування. Розробку законопроекту курує Нацрада і поки що у Верховній Раді він не зареєстрований.

«Проект закону про аудіовізуальні послуги включений до переліку законодавства, яке Україна зобов'язалася гармонізувати з законодавством ЄС, - пояснив свою позицію заступник голови Нацради з питань телебачення і радіомовлення Григорій Шверк, який під час обговорення був головним опонентом Романа Скрипіна. - Я вважаю, що цей закон буде прийнятий швидко. Я супротивник винятків у законодавстві і вважаю, що потрібно піти цим прямим шляхом: прйняттям даного закону». Пан Шверк також запевнив, що необхідність наповнювати держбюджет коштами від сплати ліцензійного збору не стане аргументом проти його скасування: вартість супутникової ліцензії - 122 тисячі гривень, і для держбюджету такі суми не є суттєвими.

«Коли закон про аудіовізуальні послуги буде ухвалено, це питання (про сплату збору за мовлення на супутнику і в кабельних мережах. - Прим. ТК) буде знято, - говорить народний депутат, перший заступник голови Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Ольга Червакова, котора була дещо менш категоричною за представника Нацради. - Я не бачу жодних перешкод щодо проходження в нашому комітеті такого законопроекту. Коли він буде поданий до Верховної Ради, ми його розглянемо і дуже швидко він буде ухвалений. Звичайно, ця постанова (про 99-відсоткову знижку. - Прим. ТК) могла би бути перехідним періодом, але все, що може зробити парламент, це прийняти закон». Водночас Червакова нагадала, що парламент уже полегшив життя громадським організаціям, ухваливши закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування неприбуткових організацій)», а також запросила усі зацікавлені сторони брати участь у робочій групі, яка займається напрацюванням законодавчої бази з питання регулювання телерадіопростору.

Опоненти пропозиції щодо 99-відсоткової знижки на мовлення на супутнику та в кабельних мережах найчастіше озвучують аргумент про те, що ніщо не завадить комерційним мовникам створювати громадські організації і також претендувати на знижки. Але цікаво, що цілком можливою є і зворотня конфігурація: коли громадські організації захочуть зайнятися комерційною діяльністю і знижка фактично створить їм преференції. Юридично такий механізм існує, хоча він і не є ідеальним: засновники громадської організації можуть утворити паралельну юридичну особу, яка займатиметься комерційною діяльністю, а доходи від неї спрямовувати в громадську організацію у формі внесків і фінансувати її утримання за рахунок цих коштів.

Зокрема, «Громадське ТБ» не приховує планів розширити перелік джерел свого доходу. Співзасновник «Громадського ТБ» Андрій Баштовий під час виступу на конференції Big Media Meeting, що відбулася 5 липня в Києві, заявив: «До кінця літа ми назвемо грантодавцям час, коли гранти перестануть бути нашим основним джерелом доходів. Монетизуватися за рахунок реклами ми не маємо права відповідно до українського законодавства. Однак ми шукаємо механізми і сподіваємося, що скоро зможемо залучати додаткові джерела заробітку: рекламу, брендований контент, івент-активність, бізнесові проекти».

Розширення аудиторії та вихід за межі Інтернету є критично важливими для подальшого розвитку «Громадського ТБ», і очікування прийняття нового закону про аудіовізуальні послуги для цього проекту означає марно гаяти час. Протягом учорашнього обговорення Роман Скрипін був категоричний: «Законодавство настільки відстало від часу технологічно, що ми знайшли в ньому купу шпарин, щоб обійти і Нацраду, і Кабмін. Це наш план Б, але він просто довший в часі. Ми все одно прийдемо до свого глядача, бо ми цього хочемо. Тому що навіть те, що ми вчинили з супутниковим мовленням, називається тролінгом системи. Ми не брали ліцензію на супутникове мовлення і при цьому мовимо на супутнику. Нацрада каже, що це порушення, але вона не знає, як нас за це покарати. Це тому що ми піднімаємося на супутник не в Україні, а в Азербайджані».

Звичайно, ідеальним варіантом для ринку було би якнайшвидше прийняття нового закону про аудіовізуальні послуги, який забезпечив би однакові умови для всіх без виключення учасників ринку. На даному етапі все залежить від Нацради: як швидко вона зможе підготувати текст законопроекту. Немає жодних сумнівів, що якщо регулятор зволікатиме, то найагресивніші учасники ринку захочуть піти власним шляхом. І хтозна, як це змінить увесь ринок.