Експерти робочої групи з проблемних питань діяльності провайдерів програмної послуги при Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення звернулись до Нацради з проханням зменшити розміри штрафів для ліцензіатів і посилити відповідальність за безліцензійну діяльність у сфері телерадіомовлення. Про це йдеться у зверненні, який отримала «Детектор медіа».

Звернення до Нацради було підписано більшістю асоціацій ринку платного телебачення України - Асоціацією правовласників та постачальників контенту (АППК), Асоціацією «Укртелемережа», Всеукраїнською асоціацією операторів кабельного телебачення і телеінформаційних мереж, Спілкою операторів телекомунікацій Одеси і Одеської області, Спілкою кабельного телебачення України та Інтернет Асоціацією України у порядку громадського обговорення  проекту нової редакції розмірів штрафів, які можуть накладатися на телерадіоорганізації та провайдерів програмної послуги за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення.

Асоціації провайдерів стверджують, що «проектом» рішення Нацради передбачено, що розрахунок розмірів штрафів для ліцензіатів Нацради здійснюється у відсотках (25, 15, 10 відсотків за різні типи порушення) від ліцензійного збору за видачу ліцензії  і складає значні суми, які багаторазово перевищують розміри встановлених законодавством України штрафів для інших видів діяльності, а також штрафів за безліцензійну діяльність.

У своєму зверненні експерти асоціацій наголошують на неприпустимості нарахування штрафів за такими  принципами, які можуть призвести до припинення надання послуг.  

Відповідно до ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження господарської діяльності без... одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає від 17000 до 34000 грн., йдеться у зверненні асоціацій провайдерів.

Водночас, як зазначають асоціації, відповідно до «проекту» Нацради (наприклад,  для провайдера-ліцензіата з територією надання послуг «Україна»)  розмір штрафу  за значні порушення може складати близько 1 млн. грн., при здійсненій таким ліцензіатом сплати ліцензійного збору  - понад 3 млн. грн.

«Така розбіжність між мірою відповідальності ліцензіатів Національної ради та суб'єктів господарювання, які працюють без отримання відповідної ліцензії, буде сприяти негативним явищам у сфері телебачення, а саме переходу суб'єктів господарювання до тіньового сектору економіки, що є неприпустимим», - вважають представники асоціацій.

Професійні об'єднання звернулись до Нацради з проханням  разом із Кабінетом Міністрів, народними депутатами України розглянути питання необхідності прийняття змін до чинного законодавства про посилення відповідальності суб'єктів господарювання за провадження господарської діяльності у сфері телерадіомовлення без одержання відповідної ліцензії. 

Асоціації також наполягають на зменшенні розмірів штрафів,  враховуючи,  що «основною метою притягнення до відповідальності є не поповнення державного бюджету, а лише виховання особи, яка вчинила правопорушення, запобігання вчиненню нових правопорушень,  дотримання законодавства України, поваги до правил  функціонування ринку надання послуг».

Як повідомляла «Детектор медіа», 17 липня в «Офіційному віснику України» (№ 54) опубліковано рішення Національної ради з питань телебачення і радіомовлення про розміри штрафів, які можуть накладатися на телерадіоорганізації та провайдерів програмної послуги за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення». Таким чином, документ набув чинності і Нацрада може застосовувати цю санкцію до ліцензіатів-порушників.

Розміри штрафів були затверджені Нацрадою 11 червня. 30 червня їх, як це передбачено законом, погодив Кабінет Міністрів України, але тільки строком на два місяці, оскільки уряд вважає, що штрафи мають бути більшими. 13 липня документ Нацради офіційно зареєструвало Міністерство юстиції, і 17 липня після оприлюднення в «Офіційному вісники» штрафи набули чинності.

Згідно з документом, штрафи становлять 5%, 10% і 15% розміру ліцензійного збору, залежно від категорії порушення. За оцінкою Нацради, для загальнонаціональних мовників максимальний розмір штрафу сягатиме 2 млн грн.

Тим часом Нацрада вже винесла на громадське обговорення новий проект розмірів штрафів, у якому штрафи становлять 10%, 15% і 25% розміру ліцензійного збору, залежно від категорії порушення.

У липні Національна рада з питань телебачення і радіомовлення розробила проект нової редакції штрафів, які можуть накладатися на телерадіоорганізації та провайдерів програмної послуги за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення. На засіданні 9 липня Нацрада вирішила винести новий документ на громадське обговорення, яке повинно було тривати місяць із дня оприлюднення.

У новій редакції розмірів штрафів Нацрада пропонує диференціювати штрафи для мовників і провайдерів - залежно від різних норм законодавства, які вони порушують. Також пропонується збільшити розміри штрафів з 5-15% від розміру ліцензійного збору до 10-25% від розміру ліцензійного збору, залежно від категорії порушення.

Нову редакцію штрафів ініційовано на прохання Кабінету Міністрів України , який вважає, що штрафні санкції мають бути більшими, ніж ті, що вже затвердила Нацрада і погодив уряд. Щоб розпорядження про штрафи набуло чинності, його мало зареєструвати Міністерство юстиції. Заступник голови Нацради Григорій Шверк заявив, що документ набуде чинності протягом двох тижнів, оскільки з Мін'юстом його узгоджено.

Нагадаємо, штрафи є однією із санкцій за порушення законодавства з боку ліцензіатів, що передбачена законом «Про телебачення і радіомовлення». Відповідно до ч. 10 ст. 72 закону розміри штрафів встановлюються Національною радою за погодженням з Кабінетом Міністрів України. Але досі розміри штрафів не були затверджені. За останні кілька років Нацрада неодноразово розробляла проекти розмірів штрафів, але Кабмін їх так і не погоджував, у тому числі - черезблокування з блоку індустрії.

«Детектор медіа»