У Верховній Радії зареєстровано проект закону № 2436а «Про внесення змін до Закону України «Про кінематографію" щодо визначення країни-виробника фільму», автором якого є народний депутат Микола Княжицький.

В пояснювальній записці зазначається, що з набуттям чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформаційного телерадіопростору України» №159-VIII від 5 лютого гостроти набуло питання визначення країни, яка вважатиметься виробником того чи іншого фільму за умови створення його за участю суб'єктів з різних країн світу.

«Відсутність встановлених законом чітких правил для кваліфікації фільму українським, європейським або фільмом держави-агресора стало причиною для спорів з цього приводу. Це, в свою чергу, призвело до порушення базового принципу юридичної визначеності, на якому ґрунтується правозастосовча практика всіх правових, демократичних країн Європи та світу», - констатується у записці.

Для вирішення питання автор законопроекту пропонує скласти українську шкалу оцінних елементів та закріпити її в чинному Законі України «Про кінематографію». В якості базових оцінних елементів обрані ті, що містяться в Європейській конвенції про спільне кінематографічне виробництво.

«Ввівши в дію даний законопроект буде врегульовано спірні питання, які виникають на практиці при визначенні країни-виробника фільмів, що створені за участі суб'єктів з різних країн», - стверджує автор проекту.

Законопроектом перебачається:

- уточнити поняття національного фільму як фільму, виробництво якого здійснено суб'єктами кінематографії Україні, або який за встановленими Законом оцінними елементами кваліфікується як український фільм, і майнові права інтелектуальної власності на який повністю або частково належать суб'єктам кінематографії України;

- для визначення країни-виробника фільму нормативно встановити оцінні елементи та відповідно до таких оцінних елементів критерії, за якими фільм, що створений суб'єктами з різних країн, вважатиметься українським, європейським чи таким, що вироблений фізичними чи юридичними особами держави-агресора.

Автор законопроекту пропонує термін «національний фільм» викласти в новій редакції: «Національний фільм - фільм, виробництво якого здійснено суб'єктами кінематографії Україні, або який за встановленими цим Законом оцінними елементами кваліфікується як український фільм, і майнові права інтелектуальної власності на який повністю або частково належать суб'єктам кінематографії України».

У проекті також подається визнання ігрового фільму як українського, якщо стрічка набирає щонайменше 23 бали з можливих 32, як європейського  продукту - у разі, якщо стрічка набирає щонайменше 17 балів з можливих 32 (якщо міжнародним договором не передбачено інше).

У законопроекті наводиться також бальна система для визначення приналежності виробництва того чи іншого фільму: а) авторська знімальна група: режисер-постановник - 3, сценарист -3, композитор - 1,   оператор-постановник - 1, художник-постановник - 1, всього - 9; б) група виконавців: перша роль -3, друга роль - 2, третя роль - 1, всього - 6; в) технічна знімальна група (група технічного забезпечення зйомки): звукооператор -1, редактор-монтажер   - 1,  студія або місце зйомки - 5, місце монтажу -3, усього - 10; г) мова - 4; д) продюсер - 3.

Нагадаємо, раніше генеральний директор групи «1+1 медіа» Олександр Ткаченко заявив, щозаборона російського телевізійного продукту в Україні може бути ефективною за умови змін у законодавстві - квот на український і європейський продукт в ефірі, а також визначення за законом критеріїв копродукції.

Держкіно розробило проект підзаконного акту, покликаного встановити чіткі критерії для визначення фільмів, вироблених фізичними чи юридичними особами держави-агресора, за максимально прозорою й зрозумілою бальною системою. Ретельно звертати увагу на цю проблему відомство почало після скандалу довкола переробляння «Медіа Групою Україна» російського серіалу «Слід» на серіал «ФЕС».

«Детектор медіа»