Комітет з премії ім. Івана Франка у галузі інформаційної діяльності, до якого увійшли керівники структурних підрозділів Держкомтелерадіо, Міністерства освіти і науки та Міністерства культури України, творчих спілок та громадських організацій, визначив цьогорічних лауреатів премії. Про це повідомляє прес-служба Держкомтелерадіо.

Лауреатом премії 2015 року у номінації «За кращу публікацію у друкованих ЗМІ» визнано документальну повість Сергія Сай-Боднара і Петера Хоманна «Любов і смерть Магди Хоманн».

«У книзі розповідається про долю мешканки Німеччини, яка закохавшись у військовополоненого з України під час Першої світової війни, приїхала з ним на Поділля, де пізнала випробування колективізацією, Голодомором, війною. Її діти воювали проти її братів і племінників. Свіча Магди Хоманн згасла у сталінських таборах ГУЛАГу. Де саме, невідомо й понині», - зазначає прес-служба.

Український журналіст Сергій Сай-Боднар та німецький краєзнавець, дослідник, публіцист видань Winsener Anzeiger та MarchQHeide Петер Хоманн є нащадками Магди Хоманн.

У номінації «За кращий твір у телевізійній сфері» перемогу здобув документальний фільм Олександра Домбровського (ДТРК «Культура») «Дмитро Дорошенко. Мої спомини про недавнє минуле. (1914-1920)». Фільм є екранізацією однойменної книги громадського діяча та нащадка гетьмана Петра Дорошенка.

Найкращим радіотвором визнано програму  журналіста Сумської ОДТРК Олександра Бабурова «Засвіт встали козаченьки», присвячену його землякам-офіцерам, які загинули під час виконання бойових завдань в ході АТО.

У номінації «За кращу наукову роботу в інформаційній сфері» перемогла книга упорядників Миколи Ротмана, Євгена Філя, Олександра Гуцалова «Тарас Шевченко у пам'яті поколінь», видана ПП «Лідер» (Тернопіль).

Голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко, який вів засідання з нагоди оголошення переможців, повідомив, що на здобуття премії було висунуто 24 роботи з 12 областей України.

«Менше, ніж минулого року, на жаль, було представлено  творів у номінації на кращу наукову роботу в інформаційної сфері. Хотілося, щоб більш активно брали участь у конкурсі на здобуття премії журналісти-радійники. Водночас практично усі висунуті твори відповідають високим вимогам премії», - зазначив він.

Нагадаємо, премію ім. Івана Франка в галузі інформаційної діяльності було засновано 2004 року. Нею відзначаються автори нових оригінальних публіцистичних творів, що сприяють утвердженню історичної пам'яті народу, його національної свідомості та самобутності, спрямовані на державотворення і демократизацію українського суспільства.

Твори на здобуття премії ім. І. Франка подаються щорічно, до 1 травня. Твори мають бути опубліковані (оприлюднені) у завершеному вигляді протягом останніх трьох років, але не пізніше як за півроку до їх висунення на здобуття премії.

Премія присуджується щорічно до дня народження Івана Франка - 27 серпня - у розмірі 2 тис. грн кожна за рахунок коштів, передбачених на цю мету в державному бюджеті, і розподіляється Державним комітетом телебачення і радіомовлення України в чотирьох номінаціях.

Свого часу лауреатами премії ім. І. Франка стали автори телевізійних програм Андрій Цаплієнко, Єгор Бенкендорф, Галина Устенко-Гайдай, Костянтин Стогній, Леонід Мужук, автори радіопрограм Світлана Короненко, Володимир Різун, Юрій Шаповал, Василь Бирзул, автори публікацій у друкованих ЗМІ Сергій Шевченко, Олександр Балабко, автори наукових праць Анатолій Марущак, Іван Мащенко та інші.

Як писала «Детектор медіа», минулого року премію ім. Івана Франка у галузі інформаційної діяльності у номінації присудили Павлу Усенку за нарис «На Шевченковій орбіті: Зигмунт Сєраковський»,

колективу Національної телекомпанії України (автор сценарію Володимир Качур, режисер Сніжана Потапчук, оператор Степан Юрченко) за документальний фільм «УГС. Українська гельсінська спілка. Вектор визначено» та Тетяні Дзюбі за монографію «Спрага народу і спрага Вітчизни. Публіцистика другої половини ХІХ - першої третини ХХ ст.: модель національної ідентичності».

«Детектор медіа»