Парламентські комітети з питань запобігання і протидії корупції, з питань інформатизації та зв'язку та з питань свободи слова та інформаційної політики планують провести спільне засідання, присвячене переходу на цифрового телебачення, а також попереднім рішенням Нацради щодо ліцензування «Зеонбуду» як провайдера чотирьох загальнонаціональних мультиплексів і конкурсам на місця в цифрових мультиплексах. Про це повідомив голова Комітету з питань запобігання і протидії корупції Єгор Соболєв на круглому столі, організованому Інститутом медіа права 6 липня.

За словами Єгора Соболєва, для ухвалення спільного рішення народним депутатам потрібна єдина думка громадськості щодо «Зеонбуду» і впровадження цифрового телебачення. Якщо в громадськості буде консенсус у цьому питанні, парламентарі зможуть спиратися на нього, аби не переводити дискусію в парламентську площину.

Генеральний директор медіахолдингу «Люкс» і каналу «24» Роман Андрейко виступив з різкою критикою монопольного провайдера цифрового телебачення «Зеонбуду», який 1 квітня «відключив рубильник» низці телеканалів за несплату послуг за ніким не регульованими тарифами. Пан Андрейко вбачає загрозу інформаційній безпеці держави, коли цей «рубильник» перебуває в руках офшорної компанії з невідомими кінцевими власниками.

На переконання пана Андрейка, ліцензування «Зеонбуду» у 2010 році відбувалося незаконно та з ознаками корупції. До того ж «Зеонбуд», виступаючи провайдером й оператором цифрового ТБ, за його даними, не має належної операторської ліцензії НКРЗІ. Він порадив Єгору Соболєву звертатися до Генеральної прокуратури України з вимогою розібратися рішеннями Нацради щодо «Зеонбуду». «Я особисто готовий давати свідчення», - наголосив він.

Директор з правових питань «Інтерньюз-Україна» Павло Моїсеєв щодо ГПУ налаштований песимістично. Він нагадав, що минуло вже півтора роки від зміни влади, а ніяких кроків щодо «Зеонбуду» і рішень Нацради минулого скликання так і не було здійснено. За цей час факти минулого не змінилися, але Генеральна прокуратура так нічого й не зробила. «І, думаю, що ніяких кроків і не буде. Ми не можемо стимулювати правоохоронні органи», - вважає пан Моїсеєв. На його думку, потрібні нові законодавчі акти, які врегулюють спірні питання довкола цифрового ТБ.

Заступник головного редактора «Детектор медіа» Мар'яна Закусило нагадала, що ліцензування «Зеонбуду» у 2010 році відбувалося без конкурсу, з огляду на прогалини в законодавстві, і Нацрада, виставивши особливі умови до претендентів на провайдерство цифрового ТБ, обмежила в поданні заяв більшість потенційних учасників. У результаті в «конкурсі без конкурсу» брали участь лише дві компанії - «Зеонбуд» і ТОВ «ТРК "Мобільний канал"», яке навіть не з'явилося на засідання Нацради, де обирався провайдер. За словами юриста Інституту медіа права Ігоря Розкладая, минулого року ця компанія була ліквідована.

Також представник «Детектор медіа» нагадала про конкурси на місця в мультиплексах у 2011 та 2012 роках, унаслідок яких частина мовників залишилася без ліцензій. Тоді як законодавство передбачає перехід існуючих аналогових мовників на цифровий стандарт шляхом переоформлення їхніх ліцензій, а не участі в конкурсі, але Нацрада минулого скликання не реалізувала цього права мовників.

Учасники круглого столу наголошували на тому, що рішення Нацради минулого скликання приймалися в інтересах «Зеонбуду». Зокрема, Нацрада своїм рішенням запровадила кодування цифрового ефірного телебачення; зобов'язала мовників, охочих узяти участь у конкурсі на місця в мультиплексах, наперед підписати угоди із «Зеонбудом», типовий варіант яких сама ж Нацрада й затвердила своїм рішенням; під «Зеонбуд» з'являлися частоти, тоді як до цього державні відомства постійно говорили про відсутність частот для цифрового ТБ.

З огляду на останнє, наразі необхідно зробити відкритою інформацію про весь радіочастотний ресурс в Україні. З такою пропозицією до Єгора Соболєва звернулися юрист Інституту медіа права Ігор Розкладай і віце-президент Асоціації правовласників і постачальників контенту Наталія Клітна.

Керівник компанії Dune HD Олександр Глущенко закликав до жорсткіших дій держави щодо «Зеонбуду». На його думку, або ця компанія має працювати в правовій площині, або цифровим телебаченням має займатися держава. Більшість учасників круглого столу підтримують ідею про те, що оператором/провайдером цифрового телебачення має володіти частково або повністю держава.

Ігор Розкладай запропонував створити робочу групу у Верховній Раді, яка розгляне ситуацію з цифровим телебаченням, звернеться до правоохоронних органів, розробить зміни до законодавства, які, зокрема, відрегулюють діяльність оператора цифрового телебачення.

Учасники круглого столу дійшли думки, що необхідно діяти у двох напрямках - спонукати правоохоронні органи розслідувати рішення державних відомств щодо цифрового ТБ та ухвалити нові закони, які врегулюють особливості переходу України до цифрового ТБ.

Нагадаємо, Нацрада з питань телебачення і радіомовлення вирішила відтермінувати вимкнення аналогового телебачення, що мало відбутися до 17 червня 2015 року, та відкласти остаточний перехід до цифрового ТБ на 2017 рік.

17 червня Комітет Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики визнав виконання плану переходу на цифрове мовлення в Україні незадовільним.

Раніше, 1 квітня «Зеонбуд», за попередніми даними моніторингу Нацради, вимкнув із цифрового ефіру 12 телеканалів у зв'язку з несплатою ними за надані послуги з розповсюдження цифрового сигналу. Деякі з цих каналів невдовзі були знову увімкнені, мовлення деяких досі відсутнє. Перевірка Нацради з'ясувала, що провайдером були вимкнені 11 телеканалів, за що «Зеонбуд» 11 червня отримав попередження. «Зеонбуд» заявив, що готовий переглянути свої тарифи.

18 червня Київський апеляційний адміністративний суд підтвердив розпорядження Антимонопольного комітету України стосовно визнання монопольного (домінуючого) становища провайдера цифрового ефірного телебачення ТОВ «Зеонбуд». Рішення АМКУ означає, що держава отримала право контролювати й регулювати діяльність «Зеонбуду», в тому числі тарифи, якість послуг, умови їх надання.

«Детектор медіа»