Учасники проекту Embedded Journalists (прикріплення журналістів до військових частин у зоні АТО) Міністерства оборони та Міністерства інформаційної політики України можуть отримати договір страхування життя та здоров'я у членів об'єднань «Асоціація страховий бізнес», «Ліга страхових організацій України», «Українська федерація убезпечення». Про це повідомляється на сайті Міноброни.

Тижневе страхування зі страховим покриттям 100 тис. гривень у разі смерті журналіста коштує редакції приблизно 1 тис гривень, уточнив «Детектор медіа» голова комісії зі страхування Українського товариства фінансових аналітиків В'ячеслав Черняховський.

Як відомо, страхування є обов'язковою вимогою до учасників програми Embedded Journalists. При цьому страхова сума повинна становити не менше 100 тис. гривень або її еквіваленту в іноземній валюті за курсом Національного банку України на день укладання договору.

Заступник міністра інформаційної політики України, радник міністра оборони Тетяна Попова розповіла «Детектор медіа», що Міноборони та МІП хотіли б, аби журналісти мали угоди страхування на більшу суму виплат - аж до 600 тис. грн., але поки цього не вдалося досягти. «Сподіваємося вирішити це питання завдяки законодавчим змінам», - каже вона.

За словами В'ячеслава Черняховського, наразі декілька компаній укладають страхові угоди з журналістами, які працюють в АТО, однак для поширення цієї практики потрібні зміни в законодавстві. «У проекті Embedded Journalists страхування проводиться як на випадок смерті, так і інвалідності та травм в результаті будь-яких поранень на території зони АТО під час виконання журналістом його професійних обов'язків. Компаній, які укладають такі угоди, небагато. Зокрема це «Альфа страхування» та «Строй поліс». Можливо, ще декілька. Паралельно йде робота над законодавством. Зміни до законів дозволять нам стандартизувати угоди, передбачити у них в кілька разів більшу суму виплат, закріпити обов'язки редакцій. Тоді компанії активніше страхуватимуть журналістів», - переконаний він.

Експерт повідомив, що наразі відбуваються консультації як всередині українського ринку страхових послуг, так і з зарубіжними партнерами, які зокрема забезпечували страховкою журналістів, які висвітлювали військовий конфлікт на Близькому Сході. За словами пана Черняховського, у випадку страхування на велику суму виплат поширеним є досвід співпраці вітчизняних компаній із зарубіжними - так званого перестрахування. Перестрахування потрібно для того, щоб у разі одночасної загибелі чи травмування кількох журналістів, застрахованих однією українською компанією, вона мала фінансові можливості виплатити суму по кожному з них.

«Однак за своїми спостереженнями можу сказати, що великі страхові компанії з іноземним капіталом, присутні в Україні, не погоджуються страхувати журналістів. Зона АТО в них стоїть під жорстким обмеженням. Іноземні акціонери категорично не хочуть ризикувати і страхувати там будь-що - людей, авто, підприємства. Національні компанії активніше йдуть на зустріч, розуміючи їх соціально-політичне та людське значення», - розповів експерт.

Пан Черняховський також наголосив, що журналістам варто більше думати про власні права, не погоджуватися їхати без страховки та бути максимально обережними у зоні конфлікту.

Як уже повідомляла Тетяна Попова, у проекті Embedded Journalists беруть участь переважно іноземні журналісти саме через те, що українські редакції не забезпечують своїх працівників страховкою.

Нагадаємо, робоча група Комітету з питань свободи слова запропонувала один із варіантів законопроекту про страхування журналістів у зоні АТО. Але справа до реєстрації цього законопроекту так і не дійшла.

Більшість страховиків виступають за обов'язкове страхування всіх журналістів на невеликі суми з додатковим докуповуванням покриття для тих, хто їде в АТО. «Якщо страхувати тільки тих, хто виїжджає в АТО, то ці страховки будуть дорогими», - сказала генеральний директор асоціації «Страховий бізнес» Людмила Білошицька. Водночас заступник голови комітету Сергій Висоцький застеріг, що обов'язкове страхування всіх журналістів може зустріти спротив з боку великих медіакомпаній - це коштуватиме занадто дорого.

Тим часом 14 травня Верховна Рада ухвалила, а Президент України 8 червня підписав закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення гарантій законної професійної діяльності журналістів», згідно з яким у разі загибелі (смерті) журналіста під час виконання ним професійних обов'язків членам його родини з державного бюджету виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 100 прожиткових мінімумів, а в разі поранення (контузії, травми або каліцтва) йому виплачується з державного бюджету одноразова грошова допомога в розмірі до 50 прожиткових мінімумів.

«Детектор медіа»