Робоча група по наближенню медіазаконодавства до європейських стандартів при Комітеті з питань свободи слова та інформаційної політики на другому засіданні 17 червня розглянула орієнтовну структуру «Стратегія розвитку законодавства України з питань свободи вираження поглядів та діяльності ЗМІ відповідно до європейських стандартів».

«Україна, підписавши з ЄС угоду про Асоціацію, взяла на себе зобов'язання дотримуватися спільних з європейцями принципів та цінностей, які включають в себе верховенство права, демократію, права людини та інше. У нас є мандат юридично охопити всі питання пов'язані зі свободою слова, свободу вираження поглядів, свободи діяльності ЗМІ», - сказав автор Стратегії медіаекперт Дмитро Котляр, додавши, що необхідно також визначитися зі статусом цього документу і зробити міні календарний план щодо реалізації стратегії та її пріоритетів.

За його словами, проект стратегії базується на рекомендаціях Ради Європи. Також питання свободи вираження поглядів, діяльності журналістів та ЗМІ, медіавласності тощо.

Зокрема проект стратегії містить питання: конституційні гарантії свободи вираження поглядів, доступу до інформації; права на інтернет; принципи законодавчого регулювання; аудіовізуальні медіапослуги; роздержавлення преси; прозорість медіавласності та фінансової діяльності ЗМІ; забезпечення конкуренції на медійних ринках; реклама; право на відповідь; ЗМІ та вибори; захист журналістів та працівників ЗМІ; саморегулювання та етика; державні інституції дотичні до сфери медіа; Інформаційна безпека; іномовлення та інші.

Голова Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар запропонувала класифікувати на три основні блоки: свобода слова та свобода вираження, під блоком у якому є розвиток медіа ринку і розвиток журналістської спільноти, саморегуляція тощо; прозорість і підзвітність влади та прозорість ЗМІ; інформаційна безпека. «Ми прагнемо забезпечити свободу слова та свободу вираження українських громадян через розвиток медіа ринку і якісної журналістики. Ми прагнемо забезпечити прозорість влади і максимальну підзвітність, і прагнемо захистити інформаційний простір. Таким чином через блоки ми покажемо чіткіше наші завдання», - сказала вона.

Експерт Ради Європи Ів Саломон наголосила на тому, що мати багато хороших законів, це добре, але важливо ще їх імплементувати. «План ухвалення медіазаконів - це добре, але треба думати й про план їх втілення в життя, який є набагато довшим», - зауважила вона.

На важливості вписати в стратегію питання «мови ворожнечі» закцентував увагу член робочої групи медіаюрист ІМІ Роман Головенко.

Його думку підтримав медіаюрист ІМП Ігор Розкладай. Він також зазначив, що варто було б стратегію поділити на блоки: конституційні гарантії та принципи законодавчого регулювання та окремо виписати загальні провила гри для всіх медіа. «Архаїчні закони про висвітлення діяльності органів влади та про державну підтримку ЗМІ треба прибирати, максимум якісь норми перенести в закон про інформацію. Третій блок - це особливості кожного "виду транспорту", тобто преси, телебачення, радіо тощо. І останній блок - державна інформаційна політика», - сказав він.

Генеральний директор УАВПП Олексій Погорєлов наголосив на пріоритетах, черговості та термінах стратегії. «Якщо ми говоримо про роздержавлення преси, то маємо зазначити, що результат цього процесу - це рівність умов для всієї преси і стосовно доступу до грошей, і стосовно доступу до інформації. Крім того, нам треба казати й про стимулювання читання в Україні», - зазначив він.

На думку, представника ГО «Детектор медіа» Світлани Остапи, пункт стратегії «Громадське мовлення» варто розширити і назвати «Реформування комунальних ТРК». «Так само не можна писати просто "Роздержавлення преси", бо це процес реформування і державних, і комунальних, і відомчих друкованих ЗМІ», - зауважила вона.

Як писала «Детектор медіа», Комітет свободи слова 1 квітня обговорив необхідність приведення всього вітчизняного медійного законодавства у відповідність до стандартів Ради Європи до червня 2016 року. Перше засідання відбулося 29 травня.

Нагадаємо, Україна у червні 2014 року Україна підписала Угоду про Асоціацію з ЄС, і протягом двох років має привести своє законодавство до європейських стандартів, тобто до червня 2016 року.

«Детектор медіа»