16 лютого Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики за дорученням голови Верховної Ради України Володимира Гройсмана провів слухання щодо державного нагляду за додержанням вимог законодавства у сфері захисту суспільної моралі у зв'язку з ухваленням парламентом 10 лютого 2015 року змін до закону «Про захист суспільної моралі», які створюють умови для ліквідації Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі (НЕК).

У заході взяли участь представники наглядових державних органів, які стежать за додержанням вимог законодавства у сфері захисту суспільної моралі: Міністерство культури і мистецтв, Міністерство охорони здоров'я, Служба безпеки України, Державний комітет телебачення і радіомовлення, Національна рада з питань телебачення і радіомовлення та інших. З народних депутатів була присутня тільки Ольга Червакова - ні її колег по Комітету, ні голови Верховної Ради України Володимира Гройсмана (участь якого передбачалася) на слуханнях не було. В цілому зустріч пройшла спокійно, а суперечки почалися наприкінці.

Відкриваючи слухання, перша заступниця голови Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики, депутатка фракції «Блоку Петра Порошенка» Ольга Червакова наголосила, що державний нагляд у сфері захисту суспільної моралі після ухвалення закону не зникне. Адже коли буде підписано закон, державний нагляд буде впорядковано: ліквідується дублювання функцій, припиниться плутанина й перекидання з одного держоргану на інший. «У процесі підготовки цього законопроекту стало відомо про певну стурбованість Всеукраїнської ради церков і релігійних громад щодо цього питання. Певною мірою ця стурбованість була обґрунтованою, і саме для того, щоби знайти порозуміння, ми зібралися за цим круглим столом, щоб розставити всі крапки над і», - сказала народна депутатка.

За її словами, негативна реакція представників церков її дещо здивувала, оскільки про ліквідацію НЕК та ухвалення змін до закону йшлося вже багато років, це не мало би бути несподіванкою. «Це було й одним із пунктів коаліційною угоди, яка була на публічному обговоренні восени. І тоді це не викликало такого обурення», - нагадала вона.

Ольга Червакова вважає, що в державі і без НЕК достатньо контролю за суспільною мораллю. Модератором дискусії виступив Андрій Куликов

Депутатка назвала також державні органи, на які покладено обов'язки державного нагляду за дотриманням вимог законодавства у сфері захисту суспільної моралі. Це Нацрада з питань телебачення і радіомовлення, Держкомтелерадіо, Міністерство внутрішніх справ, Генеральна прокуратура, Міністерство культури та інші.

Представники кількох державних органів, на яких також покладено обов'язок стежити за дотриманням закону про захист суспільної моралі, підтримали ухвалення закону про ліквідацію НЕК. Перший заступник голови Держкомтелерадіо Богдан Червак і заступник міністра культури Ростислав Карандєєв запевнили присутніх, що їхні відомства готові до виконання всіх покладених на них функцій щодо захисту суспільної моралі: Комітет - щодо друкованих ЗМІ, а Мінкульт - стосовно теле- й кінопродукції.

Перша заступниця голови Нацради Ольга Герасим'юк також запевнила, що регуляторний орган у сфері телерадіомовлення використовує всі наявні важелі для контролю за дотриманням законодавства. Вона нагадала, що цей напрям діяльності на сьогодні є пріоритетним для Нацради.

 Ольга Герасим'юк запевняє, що Нацрада вже виконує функції НЕК

«Ми проводимо постійні моніторинги, які дають нам можливість оцінювати дотримання телерадіомовниками умов ліцензії, які, до речі, передбачають і засади суспільної моралі, що повинні неухильно виконуватися мовниками. До тих, хто порушує ці вимоги, Нацрада має право застосовувати певні санкції. Ми зараз дуже активно почали відпрацьовувати цей механізм із європейськими структурами, зокрема і систему спеціальних позначок для контенту. Так само до нас надходить велика кількість листів щодо контенту, Нацрада постійно перевіряє ці скарги й реагує на порушення. Ми припиняємо трансляцію в Україні каналів, які поширюють ворожнечу, заклики до порушення суверенітету в Україні тощо. Нацрада підтримує вдосконалення законодавства в цій сфері, оскільки на наш погляд, за нинішньої надскладної ситуації, діяльність усіх державних і громадських структур слід привести у єдиний логічний ланцюжок, щоб не дублювалися повноваження органів, не плодилася паперотворчість, як наприклад, висновки НЕК, яких було дуже багато, але які, на жаль, не мали практичного застосування, і які дублюють повноваження, зокрема і Нацради, про що ми доповідали парламенту», - сказала вона.

Долю НЕК вирішуватиме Кабінет міністрів, якщо буде підписано закон, зауважив у своєму виступі голова Національної експертної комісії Василь Костицький. Він нагадав присутнім, чим комісія займалася останнім часом. За його словами, саме НЕК першою «підняла крик щодо початку інформаційної війни». «На жоден держорган не покладені функції експертної діяльності. Хто зараз робитиме цю експертизу?» - запитав він, додавши, що дублювання функцій не було, вони лише перетиналися. На його думку, ліквідувавши НЕК, держава не зможе зекономити. «Вартість експертизи державі тепер обійдеться в 35 млн грн. на рік, а ми це робили за 4 млн», - зауважив він.

Василь Костицький знайшов для НЕК нову нішу - боротьбу з інформаційною агресією Росії

У свою чергу представники Всеукраїнської ради церков були занепокоєні тим, у який спосіб ухвалено закон. «На діалог ми вийшли в день ухвалення закону. Спочатку дуже швидко ухвалюється закон, а потім обговорюється питання ліквідації НЕК. Тобто ми вас поважаємо і шануємо, але робитимемо як схочемо?» - обурився архієпископ Чернігівський і Ніжинський, секретар Священного Синоду УПЦ КП, голова інформаційного управління Київської патріархії Євстратій (Зоря). На його думку, прийнятий закон має бути доопрацьовано.

Представники релігійних організаціїй вважають, що народні депутати їх не чують

Стурбованість висловив також представник Церкви адвентистів сьомого дня, яка нещодавно перейняла головування у Всеукраїнській раді церков - президент Української Уніонної Конференції Віктор Алєксєєнко. «Ми стурбовані реакцією на нашу позицію щодо цього закону. В соціальних мережах писали: "Церкву довели до сказу" та ін. Це не сказ, це стурбованість. Ми в НЕК бачимо орган, який не тільки лікував, а й попереджав хворобу. Це роль терапевта, тоді як правоохоронні органи будуть виконувати роль хірурга», - зазначив він. Віктор Алєксєєнко також висловив стурбованість щодо демонстрації фільму «50 відтінків сірого», що днями вийшов в український прокат. «Я особисто не бачив цього фільму, але чи треба саме зараз його демонструвати?» - зазначив він.

«Коли громадянське суспільство поставило на Майдані питання, чи буде нарешті влада підконтрольна громадянам, то нова влада сказала, що так. І що? Кабмін підготував новий проект про громадські ради при держорганах, який на порядок знівелював діючі норми», - сказав митрофорний протоієрей, керівник Департаменту зовнішніх зв'язків УГКЦ Олекса Петрів. За його словами, через НЕК громадянське суспільство намагалося  регулювати сферу суспільної моралі. «На відміну від апарату НЕК, до Комісії входять люди, які не беруть грошей за свою роботу. А жертвують свій час і свої знання для того, щоб вплинути в позитивному плані на справу формування суспільної моралі. Коли ми її ліквідуємо, хто буде цим займатися? 8 державних органів? Чи це нормально? То чому ми хочемо відсунути громадянське суспільство від контролю цієї сфери? Так само як і в громадських радах. Ось так наразі поставлено питання», - зауважив Олекса Петрів. Він також закликав переглянути ухвалений закон.

У відповідь постійні опоненти НЕК - громадські медійні організації представили аргументи, чому Комісія не має права на існування державним коштом. Зокрема, за словами президента Асоціації медіа-юристів Тетяни Котюжинської, НЕК було створено та її голову призначено в неконституційний спосіб. «Голову НЕК мала обрати Комісія, а членів Комісії мав затвердити голова. Зрозуміло, що в такий спосіб ця Комісія ніколи б не була створена. У результаті її створив Кабмін, що суперечить закону», - сказала вона.

Тетяна Котюжинська вважає, що НЕК формувалася у неконституційний спосіб

Також Тетяна Котюжинська зазначила, що не слід критику на адресу Комісії зводити лише до бажання медіабізнесу її ліквідувати, бо насправді це були заяви найбільших медіаорганізацій України. «До функцій НЕК входило надавати експертні висновки до публікації творів чи виходу програм. А це є пряме порушення ст. 15 Конституції України. Цензура в Україні заборонена», - сказала вона. Тетяна Котюжинська закликала представників церков долучатися до захисту суспільної моралі, додавши, що закон не мав на меті зашкодити свободі совісті.

Аморально державі регулювати мораль, вважає завідувач кафедри реклами та зв'язків із громадськістю Інституту журналістики Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Валерій Іванов. «Регулювати мораль держава може тільки там, де вона перетинається з нормами права в захисті прав дітей. Ніхто не має права брати на себе роль морального авторитету й вирішувати, що допустимо дивитися дітям, а що ні. За багато що відповідальні батьки, а не держава. Справа держави - захищати норми права. А мораль у кожного своя», - сказав він.

Валерій Іванов вважає, що морального захисту потребують діти, а не дорослі

Генеральний директор Української асоціації видавців періодичної преси Олексій Погорєлов також заперечив твердження, що саме медіабізнес є чи не найбільшим противником існування НЕК. «Така лінія спрямована на розділення суспільства, на протиставлення інтересів "простих людей" інтересам "медіабізнесменів", в кінцевому рахунку на приниження медіабізнесу зокрема й усього підприємництва взагалі. Тому я стверджую, що це шкодить інтересам держави», - сказав він. Крім того, на його думку, НЕК, витративши мільйони гривень, за роки свого існування не зробила ніякого внеску в популяризацію високих цінностей, в тому числі й у розвиток та утвердження моралі.

Сім'я  й церква - найважливіші органи у сфері дотримання суспільної моралі, але вони не впоралися зі своїми функціями. Про це сказав директор Інституту медіа права Тарас Шевченко. Він нагадав про факт перешкоджання журналістської діяльності з боку представника УПЦ МП отця Павла, який погрожував знімальній групі каналу «1+1» розбити камеру. Також, за його словами, не додають авторитету церкві приклади використання їхніми служителями дорогих авто тощо. На його думку, проект Stop Fake зробив набагато більше, ніж НЕК за роки свого існування.

 Тарас Шевченко нагадав, як представник УПЦ МП перешкоджав журналістам у виконанні їх професійних обов'язків

Деякі зауваження медіаюристів були сприйняті схвально всіма присутніми, зокрема думка, що наразі треба всім боротися з подвійною, а подекуди й потрійною мораллю.

Але після того, як модератор заходу Андрій Куликов зачитав присутнім проект резолюції комітетських слухань, представники церков обурилися, що їх із цим проектом завчасно не ознайомили. «Мені весь час спадає на думку один відомий вислів: "Нас розводять як кошенят"», - обурився архієпископ Євстратій.

Загалом у проекті резолюції пропонувалося:

- Взяти до уваги позиції та аргументи учасників комітетських слухань щодо державного нагляду за додержанням вимог законодавства у сфері захисту суспільної моралі;

- Рекомендувати Кабінету Міністрів України вжити заходів щодо запровадження дієвих механізмів взаємодії визначених Законом міністерств та інших центральних органів виконавчої влади й їх відповідного реагування щодо захисту суспільної моралі;

- Підтримати ідею створення недержавного експертного органу з числа авторитетних діячів, представників фахових громадських, релігійних організацій, церков та медійної галузі, для оперативного реагування громадськості на процеси, що впливають на суспільну мораль, та взаємодії з уповноваженими державними органами;

- Узагальнити та подати на розгляд Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики та Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності пропозиції щодо шляхів удосконалення діяльності із забезпечення захисту суспільної моралі.

Василь Костицький просив додати до резолюції пункт про необхідність проведення спільного засідання Комітету свободи слова, РНБО, СБУ, МВС щодо інформаційної безпеки нашої країни.

І хоча в учасників комітетських слухань склалося враження, що кожен залишився при своїй думці, та, як сказав Андрій Куликов, щодо НЕК і захисту суспільної моралі існує упередженість, і наразі зроблено перші кроки в подоланні цієї упередженості.

По завершенні слухань у коментарі «Детектор медіа» Ольга Червакова повідомила: «Ми домовилися з Євстратієм (Зорею), що ще раз зустрінемося з юристами громадської ради і Нацрадою (як головним виконавцем у цій сфері) для інвентаризації очікувань і систематизації пропозицій релігійних і світських громадських організацій. Сподіваюся, що ми досягнемо порозуміння швидше, ніж "нормандська четвірка", бо ми прагнемо однієї мети».

P. S. Уже наступного дня, 17 лютого, крапку в дискусіях, чи потрібно ветувати закон, що відкриває дорогу до ліквідації НЕК, поставив Президент України Петро Порошенко. На зустрічі зі Всеукраїнською радою церков та релігійних організацій він зазначив, що суспільство повинно мати надійний захист від кроків, які руйнують суспільну мораль, однак цим не має займатися державний бюрократичний орган, що себе дискредитував.

Фото Ігоря Меделяна