Щодо Анкари назріває новий гучний міжнародний скандал, пов'язаний з незалежною нідерландською журналісткою Фредерікою Хердінк (Fréderike Geerdink) і станом свободи преси в країні.

Проти неї відкрито судову справу за звинуваченням у пропаганді на користь забороненої Курдської робітничої партії (PKK). Прокуратура вимагає позбавити її волі терміном до 5 років, повідомила Hurriyet Daily News.

Перше судове слухання призначено на 8 квітня.

Пред'явлене звинувачення містить посилання на записи журналістки у Twitter і Facebook та на колонку на новинному сайті. У них пані Хердінк нібито вихваляла Курдську робітничу партію та гудила президента Туреччини Реджепа Тайїпа Ердогана. У звинуваченні стверджується, що репортерка намагалася зобразити її як країну, що допомагає бойовикам «ісламської держави» в Іраку і Леванті» (ISIS).

Воно було оприлюднено після того, як турецький спецназ влаштував обшук у квартирі нідерландської журналістки. Агенти затримали й допитали її 6 січня у рамках розслідування «пропаганди терористичної організації», яку вона нібито розповсюджувала у соціальних мережах.

Після короткочасного затримання Фредеріку звільнили. Свідчення, які вона дала поліції, частково включені до тексту звинувачення. Нідерландська репортерка заперечує усі інкриміновані їй закиди. Вона стверджує, що матеріали у соціальних мережах - це її журналістський доробок. А висвітлення діяльності Курдської робітничої партії Фредеріка не вважає злочином, оскільки цієї теми торкаються й інші медійники.

Акцію проти нідерландської журналістки охоронці порядку вчинили за декілька годин після претензійної заяви президента Ердогана на зустрічі з послами закордонних держав в Анкарі. «В Європі чи деінде у світі, - стверджував він, - немає вільнішої преси, ніж у Туреччині».

А міністр закордонних справ Нідерландів Берт Кундерс заявив, що його шокував рейд поліції на квартирі журналістки.

Хердінк працює у Туреччині з 2006 року. Спочатку - у Стамбулі, а з 2012-го - у населеному переважно курдами місті Діярбакир - адміністративному центрі однойменної південно-східної провінції, де вона постійно мешкає.

Нідерландська журналістка - колумністка незалежного турецького новинного сайту Diken. Співпрацює з турецькими та міжнародними виданнями. Вона висвітлює широке коло тем, однак зосереджує увагу на проблемах курдської національної меншості, політиці та правах людини в Туреччині

Фредеріка Хердінк веде персональний англомовний блог Kurdish Matters і є авторкою книги «Загиблі хлопці» (De Jongens Zijn Dood).

Вона сказала віденському Міжнародному інституту преси (IPI), що прокуратура у місті Діярбакирі почала діяти проти неї на основі трьох скарг на її коментарі, поданих до столичної поліції. «Я навіть не знаю, - іронічно зауважила вона, - чи існує доказ того, що в Анкарі скаржилися три особи чи одна особа тричі».

«Якщо вони чинять це, щоб пограти на моїх нервах і відволікти мене від роботи, то вони домоглися свого, - вважає журналістка. - Але якщо вони хочуть мене налякати, це - марна затія».

В іншому інтерв'ю - лондонській щоденній газеті the Independent, з якою вона співпрацює - нідерландська журналістка пояснила чому вона сповнена рішучості боротися у Туреччині.

Коли восьмеро озброєних до зубів агентів антитерористичної поліції увірвалися до її квартири й усе фільмували, вона зізнається, що «була приголомшена».

«Я цього не чекала, - говорить Фредеріка Хердінк. - Мені свердлила голову думка: «Що ж відбувається?» Я була розлючена й шокована, спостерігаючи, як вони риються у моїх речах. Вони прискіпливо гортали книгу з історії Курдистану ніби то був речовий доказ. А потім мене доправили до поліційного відділку і протримали там чотири години».

«Я завжди цікавилася питанням ідентичності, - пояснює Фредеріка. - Думаю, у кінцевому підсумку до цього зводяться права людини. Для Туреччини курдська проблема - найбільша. Тож вона торкається журналістів. Іноді мене запитують, чому я не обрала іншу проблемну групу - християн чи геїв? Але ж курдська проблема домінує у цій країні».

Після того, як поліція провела рейд в її квартирі, розповіла Фредеріка, місцева газета розповіла про це на першій сторінці. Тепер пані Хердінк постійно зупиняють на вулиці курди й висловлюють симпатію.

«Це надихає мене на боротьбу, додає мені сили», - говорить нідерландська журналістка, яка зіткнулася із загрозою опинитися за ґратами у чужій країні.

«Акція проти Фредеріки Хердінк, - відзначає британська The Guardian, - викликала масовий спалах протестів західних партнерів Туреччини, стурбованих дедалі більшою нетерпимістю до критики під час перебування при владі президента Ердогана».

Це стосується й західних неурядових, зокрема, журналістських організацій.

Міжнародний інститут преси та його філія - медіа-організація Південно-Східної Європи (SEEMO) закликала турецьку владу відкинути звинувачення проти Фредеріки Хердінк за відсутності чіткого й неспростовного доказу, що її заяви підбурювали та, вирогідно можуть тлумачитися як кримінальні дії.

Директор з пропагування та комунікацій (IPI) Стівен М.Елліс (Steven M.Ellis) заявив: «Журналісти не повинні зазнавати тиску, тим більше тюремного ув'язнення, за поширення новин і поглядів через традиційні медіа чи нові медійні платформи. Ця справа викликає тривогу не тільки через висунуте проти репортерки звинувачення. Вона засвідчує бажання турецької влади знову брати на приціл закордонних журналістів».

Координатор з програми Європи й Центральної Азїї нью-йоркського Комітету захисту журналістів (CPJ) Ніна Огнянова (Nina Ognianova) заявила: «Висвітлення чутливих проблем не є злочином. Турецькому уряду слід дотримуватися міжнародних зобов'язань щодо реформування законодавства країни та припинити судове переслідування журналістів з помсти за їхню діяльність, зокрема, у соціальних медіа».

PEN International опублікувала заяву, в якій розцінила висунуте проти Фредеріки Хердінк звинувачення у пропаганді терористичної організації «як ще один вияв погіршення умов для свободи слова в Туреччині».

Міжнародна письменницька організація засудила правниче переслідування журналістки за «її законне право на свободу вираження думки». PEN International вимагає негайно й беззастережно відкинути звинувачення проти неї та скасувати «драконівський» антитерористичний закон.

Їі виконавчий директор Карлз Торнер (Carles Torner) розцінив поширення застосування цього закону на пости журналістів у соціальних медіа як «свідчення серйозного погіршення свободи слова у сьогоднішній Туреччині».

Використовуючи цей закон, в останні роки турецька влада порушила безліч резонансних справ, відзначає організація. Журналісти щодо нього особливо вразливі. PEN International висловлювала тривогу у зв'язку зі справами Ахмета Шіка (Ahmet Şık), Недіма Шенера (Nedim Şener), Мустафи Балбая (Mustafa Balbay), Зейнепа Курая (Zeynep Kuray), а також 46 курдських журналістів 46 journalists from the Kurdish press, яких нині судять згідно з антитерористичним законом.

Фото - http://www.independent.co.uk