Проект розрахунків розмірів штрафів, які можуть накладатися на телерадіоорганізації та провайдерів програмної послуги за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення, прийнятий за основу Нацрадою понад два місяці тому, досі перебуває на доопрацюванні в Національній раді з питань телебачення і радіомовлення. Про це повідомив на брифінгу 11 грудня голова Нацради Юрій Артеменко, відповідаючи на запитання «Детектор медіа».

Цей документ Нацрада 25 вересня взяла за основу і винесла на громадське обговорення, яке мало тривати протягом місяця з моменту оприлюднення.

«Проект на опрацюванні, тому що ми отримуємо дуже різні думки. Хочемо знайти компроміс, а знайти його дуже складно», - повідомив голова Нацради.

«Один з керівників телерадіоорганізацій мені сказав, що ми занадто демократичні, бо радитися з індустрією щодо розмірів штрафів - це все одно, що спитати в автолюбителя, який штраф він хоче отримати від ДАІ. Ніхто не хоче платити, якщо буде допускати якісь порушення», - зауважив пан Артеменко.

Юрій Артеменко вважає прийнятий Нацрадою за основу проект не дуже прозорим і занадто складним, оскільки він базується на основі коефіцієнтів. «Набагато простіше взяти досвід Польщі, де визначена конкретна сума штрафу за конкретне порушення. В інших країнах штраф залежить від валового прибутку компанії. Але коли в нас на паперах усі збиткові, ми штрафів ніколи не отримаємо», - зауважив голова Нацради.

За його словами, останні компроміси з індустрією шукає заступник голови Нацради Григорій Шверк. Втім, на думку пана Артеменка, набагато більше шансів затвердити розміри штрафів через пряму норму закону, а не підзаконним актом. Тож Нацрада починає роботу над новим законопроектом про аудіовізуальні послуги. «За приклад ми беремо досвід Польщі, де є штрафи. Ти порушив - ти маєш заплатити штраф. Спочатку маленький, потім більший. У нас є спільна позиція з профільним парламентським комітетом, з Президентом України. Після широкого громадського обговорення він буде внесений у парламент у лютому», - сказав голова Нацради.

Нагадаємо, що майже два з половиною роки над розробкою законопроекту про аудіовізуальні послуги працювала робоча группа при Комітеті з питань свободи слова та інформації. Авторський колектив, який працював над текстом, складається з 30 осіб.

В останні дні роботи парламенту минулого скликання, 29 жовтня, народний депутат від Партії регіонів, перший заступник голови Комітету з питань свободи слова та інформації, Олена Бондаренко, зареєструвала цей законопроект під № 5189.

Юрист Інститут медіа права Ігор Розкладай здивувався діям Олени Бондаренко: «Я не бачу логіки в діях Олени Бондаренко, оскільки, відповідно до регламенту парламенту, зареєстровані законопроекти, які Верховна Рада не розглянула у першому читанні, просто пропадають. Думаю, краще було б передати напрацьований проект закону новому складу Комітету з питань свободи слова та інформації, щоб нові члени його зареєстрували. Ми над цим проектом працювали більше двох років, спочатку над концепцією, потім над самим текстом закону. Доведеться тепер розробляти новий законопроект», - сказав він.

Олена Бондаренко не погодилася з думкою Ігоря Розкладая. «Законопроект може перереєструвати будь-який депутат - це раз. І його переписувати не потрібно - це два», - зазначила вона.

«Детектор медіа»