Національна експертна комісія України з питань захисту суспільної моралі (далі - НЕК) на сьогодні є чи не найскандальнішим державним органом. Різні суспільні прошарки ставляться до комісії дуже по-різному, іноді діаметрально протилежно. З початком україно-російського протистояння діяльність НЕК поширилася й на питання оцінки контенту російських ЗМІ. Зважаючи на важливість цього питання, ми вирішили проаналізувати рішення комісії в цій сфері.

Але спершу - декілька зауважень щодо компетенції НЕКу. Ця комісія діє на підставі Закону України «Про захист суспільної моралі» від 20 листопада 2003 року. Відповідно до ч. 1 ст. 4 вказаного Закону, його дія «поширюється на діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування у частині державного регулювання і контролю за обігом продукції сексуального чи еротичного характеру». Тобто формально сфера правовідносин щодо суспільної моралі не охоплює питань пропаганди війни, ксенофобії та сепаратизму, але ці питання згадано в інших нормах того ж Закону, зокрема в частині 3 статті 2.

В абзаці 2 частини 3 статті 2 того ж Закону встановлено заборону на «пропаганду війни, національної та релігійної ворожнечі, зміни шляхом насильства конституційного ладу або територіальної цілісності України». Разом із тим, посягання на територіальну цілісність і недоторканність України являє собою «умисні дії, вчинені з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, а також публічні заклики чи розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій» (ч. 1 ст. 110 Кримінального кодексу України 2001 р.). Відповідно до ст. 73 Конституції України, від 28 червня 1996 р. питання зміни території України вирішується виключно всеукраїнським референдумом. Тобто посягання на територіальну цілісність полягає не лише в пропаганді насильницької зміни території України (що підпадає під дію ЗУ «Про захист суспільної моралі»), а й в закликах до зміни території в будь-який інший неконституційний спосіб. Утім, ці питання вже не охоплюються сферою суспільної моралі.

Нами було проаналізовано 28 рішень НЕК стосовно пропаганди війни, ксенофобії, посягання на територіальну цілісність України (за період з 1 березня цього року), на підставі чого можна дійти таких висновків. НЕК не має повноважень оцінювати сепаратистські висловлювання, не поєднані з насильницьким аспектом, що видно і з практики її роботи. Прикладом цього може слугувати її рішення №20 від 10 липня 2014 року щодо одного з матеріалів на веб-сайті громадського руху «Український вибір». Звертаємо увагу, що при цьому відповідні висловлювання на веб-сайті однозначно є непрямими закликами до сепаратизму («... естественно, что промышленный Донбасс не тяготеет более к пустому центру. Киев стал финансовой пустышкой, попрошайкой с протянутой рукой. Он более не в состоянии быть центром независимого национального государства.

Украина не состоялась как самостоятельное государство и просится в Европейский Союз, где свои конституция, правительство, валюта и законы....

Жить в таком подобии государства и батрачить на олигархов не только опасно но преступно с человеческой точки зрения»).

Такі заклики містять ознаки розпалювання ненависті до уряду України (в широкому розумінні), але не містять явних закликів до насильства. Відповідно, рішенням НЕК було констатовано, що цей матеріал «не містить порушень вимог Закону України "Про захист суспільної моралі". Разом з тим, стаття "Украинская Руина" може формувати почуття і настрої неприязні й ворожнечі до Української держави та заохочувати до сепаратизму».

Про ухвалене за цим матеріалом рішення (фактично про зміст матеріалу) НЕК повідомляла Службу безпеки України та Міністерство внутрішніх справ України. Такий підхід видається коректним, але інші рішення комісії нам видалися менш адекватними.

Низка рішень НЕК містять некоректне трактування інформаційних матеріалів, ознаки надмірного обмеження свободи слова або, навпаки, недостатньо повно оцінку рівня зловживання нею.

Рішенням №7 від 22 травня 2014 року визнано публікацію «Террористы в Донецке требуют у евреев по $50 под угрозой высылки. ФОТО» такою, що належить до продукції, яка принижує і ображає націю, принижує національну честь та гідність і виробництво та розповсюдження якої заборонено. В публікації йдеться про поширення в м. Донецьку антисемітських матеріалів, які фактично стосуються дискримінації людей за національною ознакою. Ця інформація є суспільно значущою, не може бути утаємничена (п. 4 ч. 4 ст. 21 ЗУ «Про інформацію» в ред. від 13.01.11 р.), тому інтернет-видання мало всі підстави поінформувати власних читачів про такі факти. При цьому, в розглянутому матеріалі описаним ксенофобським діям дано негативну оцінку (поширювачів ксенофобії названо «терористами», а їхні листівки антисемістькими). При цьому НЕК замість звернутися до правоохоронних органів щодо поширювачів самих листівок зробила це щодо журналістів інтернет-видання, які викрили такий ганебний факт та поінформували про нього громадськість.

Подібний випадок стосується журналістської публікації, в якій повідомляється, що Йосип Кобзон назвав гімн України нацистським - НЕК визнав цей інформаційний матеріал належним до продукції, що містить пропаганду національної ворожнечі, зміни шляхом насильства конституційного ладу та територіальної цілісності України. При цьому мотивації рішення (№11 від 20 березня 2014 року) комісією не наведено, тимчасом як журналістський матеріал зводиться лише до інформування громадськості про висловлювання Кобзона - його реакцію на критику. Також у згаданому рішенні відсутнє обґрунтування щодо пропаганди національної ворожнечі в іще одному матеріалі (повідомлення про глузування російських ведучих з української мови).

Рішенням №20 від 16 квітня 2014 року публікацію Олега Слюсаренка «Восставший на Украине русский народ пробуждает Россию!» на сайті novoross.info визнано такою, що містить інформацію, яка належить до продукції з ознаками пропаганди національної ворожнечі. Але, по-перше, НЕК не взяла до уваги, що цей матеріал також є і посяганням на територіальну цілісність та недоторканність України (оскільки її існування як незалежної держави ставиться в цій статті під питання) і фактично матеріал закликає до насильницької ліквідації України як держави. Цитуємо:

-                     «Вывод из сказанного следует только один: точно так же, как нельзя было оставлять вне России Чечню... так же нельзя в центре Европы надолго оставлять вне России Украину...» - апеляція до досвіду вирішення «чеченського питання» однозначно свідчить про заклик застосування військової сили щодо України;

-                     «...восставший на Украине русский народ пробуждает Россию! Выводит Россию на путь державного возрождения: от Бреста - до Владивостока, от Севастополя - до Северных ледовитых морей» - фактично висловлюється підтримка насильницьким діям сепаратистів на Донбасі та в Криму.

По-друге, про прийняте рішення НЕК повідомила Міністерство внутрішніх справ України та адміністратора сайту (http://www.novoross.info/). Але НЕК не було взято до уваги, що хоча розглядуваний матеріал є суб'єктивним, а не журналістським, цей сайт не є соціальною мережею чи платформою для блогів, тобто всі матеріали, ймовірно, проходять редакторське погодження. Загальна спрямованість веб-сайту - антиукраїнська та сепаратистська (гасла-рубрики «Крым - русский» і т. д.), тобто редакція веб-сайту є співучасником діяння щодо поширення вказаних протиправних висловлювань, а тому інформування її про подання до МВС матеріалів щодо їхньої публікацій могло спричинити приховування відповідного матеріалу та неможливість процесуального закріплення його як доказу.

Рішенням №17 від 16 квітня 2014 року статтю «Осколки Украины может спасти от хаоса только "человек с ружьём"» визнано такою, що містить «антиукраїнську пропаганду», хоча дана оцінка є політичною, а не юридичною. З правового погляду цей матеріал містить спонукання до насильницького посягання на територіальну цілісність України та захоплення державної влади, оскільки наголошується на неспроможності України як держави, а військовослужбовців переконують у тому, що саме вони є «реальною владою» (ст. ст. 109, 110 КК). Проте НЕК не звернула на це уваги.

В окремих випадках НЕК звертається до експертних інституцій для отримання фахової оцінки змісту інформаційного матеріалу (див., наприклад, рішення НЕК №5 від 20 березня 2014 року, №16 від 20 березня 2014 року), що може свідчити про неспроможність НЕК дати таку оцінку самостійно.

Незрозумілим залишається питання методики роботи комісії.

Рішенням НЕК №29 від 22 травня 2014 року затверджено Рекомендації щодо визначення ознак віднесення друкованої, аудіовізуальної, електронної та іншої інформаційної продукції, а також переданих та отриманих по комунікаційних лініях повідомлень та матеріалів до інформаційної продукції, яка пропагує зміну шляхом насильства конституційного ладу або територіальної цілісності України.

По суті, Рекомендації зводяться до таких основних положень (Особлива частина):

«До інформаційної продукції, яка пропагує зміну шляхом насильства конституційного ладу або територіальної цілісності України належить продукція, яка містить одну з нижчезазначених ознак:

позитивне оцінювання, схвалення будь-яких дій, спрямованих на зміну шляхом насильства конституційного ладу або територіальної цілісності України;

заклики, спрямовані на зміну шляхом насильства конституційного ладу або територіальної цілісності України;

змову про вчинення двома чи більше особами спільних дій з метою зміни шляхом насильства конституційного ладу або територіальної цілісності України».

Тобто конкретного й детального опису відповідних ознак Рекомендації не містять, як і аналізу чи узагальнення правозастосовної практики щодо відповідних правових понять (в Україні та/або за кордоном).

Пункт 4 Загальної частини Рекомендацій містить визначення низки термінів, але водночас у Рекомендаціях жодним чином не роз'яснено, коли певна інформаційна продукція є такою, що спрямована на досягнення відповідних цілей «шляхом насильства»; що є «схваленням» або «позитивним оцінюванням» таких насильницьких дій та ін.

Тобто, аналіз Рекомендацій засвідчує, що вони не є повноцінним методичним документом, а радше продуктом імітації роботи НЕК у сфері узагальнення відповідного досвіду.

Також багато критики комісія зазнає через те, що відповідним Законом їй надано цензурні повноваження. А це може викликати критику іноземних експертів у сфері свободи слова та може бути використано РФ для підриву іміджу України як демократичної й правової держави.

Aналіз рішень НЕК у сфері інформаційної війни свідчить про відсутність системного підходу в роботі, випадки некоректної кваліфікації інформаційних матеріалів та серйозні репутаційні ризики України в разі покладення на НЕК функцій з протидії інформаційній агресії.

Керівник правових проектів ГО «Інститут масової інформації» Роман Головенко