Взагалі кажучи, запрошення заїжджої журналістської зірки на вітчизняний телеканал – річ неоднозначна, суперечлива та однопорядкова із облишеною всілякого сенсу балаканини щодо такого ж запрошення іноземних тренерів для наших футбольних команд. Бува всіляке…

Навіть попри серйозні технічні вади на початку передачі, які чомусь означилися у західному напрямку українського телепростору, було помітно, що у Шустера все серйозно: попередня зовнішня реклама навіть на вулицях провінційних міст, у пресі, інтернеті, закличні анонси на телебаченні – куди там деяким виборам! Маса технічних новинок, дещо незвичний, але сприйнятливий формат, облишений ознак будь-якої професійної зухвалості цілком толерантний ведучий, який навіть намагається говорити українською, урочисто обставлені прямі включення: нескорений, екзальтований Донецьк, Львів, який «любить правду», самозакоханий й принишклий Київ та навіть далека, але добре проінформована Москва – цього разу із обличчям говірливого Бориса Нємцова, ніби радника нашого Президента з якихось питань. Екраном блискотять різнокольорові схеми та діаграми, стрімко бігають дівчатка із мікрофоном, урочистою та впевненою ходою пересуваються студією відомі політики, хтось стежить за паралельними подіями, вони миттєво коментуються… Але все це – зовнішність, блискуча та лакована, як Голівуд.

Проте, майже нічого нового із середини, так би мовити. Хоча це не провина Савіка Шустера. Це така країна, специфіку якої він об’єктивно не зміг опанувати за час до першого прямого ефіру.

Ведучий, ознайомившись, очевидно, із загальною ситуацією в країні, запросив до студії 100 «простих» людей, що репрезентують соціологічно правильно все населення України, та десяток чільних політиків, які надійшли із сонмом відомих політконсультантів та технологів, які консультували їх тут же. А дехто, як пан О. Рибачук із паном Д. Видріним, безпосередньо у студії домовлялися про подальші робочі зустрічі. Ну хіба це міг передбачити ведучий? Так само він не міг знати, що навіть якщо запрошувати до мікрофону одного нардепа для загального означення конкретно своєї позиції, говорити все одно будуть всі присутні тут обранці, незалежно від наявності мікрофону. Шановний Леонід Макарович, людина, яка «останньою вночі бачила Юлію Тимошенко в якості прем’єра» Олег Рибачук, Олександр Мороз та Богдан Губський – «штатні телеговоруни», опинилися під шквалом взаємних запитань та звинувачень, які вони носять із собою із студії до студії. Міні-Верховна Рада. Але це добре. Погано, що знову не було чути артикульованої думки «простих» телеглядачів, запрошених до студії чомусь аж в означеній вище кількості. Для «соціології», чи що? Бо висловлювання із включень з «мінімайданів» Донецька, Львова та Києва - антураж. Адже оцінка, яку дають ці 100 запрошених учасникам програми – це одне, а їхня думка щодо того, що відбувається в країні – це трохи інше.

І друге. Вся країна знала про те, що паралельно на ІНТЕРі вперше після відставки говорить Юлія Тимошенко. Шустер мимохідь обіцяв, що глядачі «Свободи слова» довідаються, про що вона там говорить. Не вдалося, не вписувалося. І це підозріло. А чи не буде відтепер ця програма технологічно-тонкою альтернативою виступам на якомусь іншому телеканалі лідерам «паралельної» Ющенкові команди? У нас все можливе, й О. Рибачук неспроста іронізував із тимошенківського «навіки разом, Віктор Андрійович»?

Попри все, є всі підстави вважати, що із «Свободою слова» вдумливий телеглядач може дійсно опинитися «навіки разом». Якщо С. Шустер не стане поволі Д. Кисельовим. Й крапка, як любить говорити останнім часом наш Президент.

Володимир Килинич, для «Детектор медіа»

Читайте також:

Помилка Савіка Шустера?

Савик Шустер: «Взаимодействуя с властью, не давать этой власти делать все, что ей вздумается»

„Свобода слова” Савіка Шустера стане головним дискусійним майданчиком в країні?

На ICTV з’явиться „Свобода слова”

Савик Шустер нашел для себя «новую площадку»

На ICTV тепер працюватиме ще один російський тележурналіст?