Голова Служби безпеки України категорично заперечив наявність зовнішнього  політичного тиску на власників і топ-менеджерів  телеканалів та єдиного центру, з якого координується інформаційна політика ЗМІ. Він також  відкинув  інформацію про начебто проведення  зустрічей на Банковій та в Кабміні з топ-менеджерами ЗМІ, включаючи державні медіа, де чиновники  «підказують»,  із якими акцентами варто подавати інформацію. Про це йшлося під час зустрічі учасників руху «Стоп цензурі!»  з Валерієм Хорошковським в офісі СБУ.

Водночас пан Хорошковський не заперечив факту консультування російськими політтехнологами  державних діячів України, практично ухилившись від відповіді на запитання журналістів щодо цього. Однак він визнав факт консультування Ігорем Шуваловим телеканалу «Інтер», пообіцявши перевірити наявність офіційного статусу та працевлашутваня  відомого російського політконсультанта.

«Я не буду заперечувати, що Шувалов - обдарований аналітик і консультант, і його приваблює канал "Інтер"», - сказав Хорошковський.  

На репліку журналіста Романа Скрипіна, що він не знайомий із Шуваловим, Хорошковський порадив: «Спробуйте, вам всім буде корисно. Він достатньо професійна людина».

Нагадаємо, що зустріч журналістів та медіа-експертів  із Головою служби СБУ відбувалася за його ініціативою на виконання доручення президента Віктора Януковича. Рух  «Стоп цензурі!» представляли 10 активістів - представники телеканалів Перший національний, «1+1», СТБ, ТВi та 5-го - відповідно,  Ігор Кримов, Сергій Кудімов, Наталія Соколенко, Роман Скрипін та Роман Чайка, а також журналісти Сергій Лещенко, Мустафа Найєм, Наталія Лигачова, Вікторія Сюмар та медіаюрист Тарас Шевченко.

Розмова тривала майже 2 години.

Насамперед учасники заявили про те, що в них викликає подив  доручення президента саме голові СБУ, адже перевірка фактів цензури, які було викладено в заяві руху та відкритих листах журналістів  каналів «1+1» та СТБ,  не належить до компетенції СБУ. На що Хорошковський повідомив, що у сфері компетенції  СБУ є питання інформаційної безпеки. Під час дискусії про те, що саме належить у випадку протестів журналістів проти цензури до сфери інформаційної безпеки (до речі, поняття, якого немає в законодавстві демократичних країн),  учасники зустрічі дійшли згоди, що СБУ може займатися питаннями забезпечення охорони журналістів від посягань на їхнє життя та перешкоджання їхній професійній діяльності.

Учасники розмови пригадали голові СБУ його репліку щодо того, що «Стоп цензурі!» є політичною технологією «дестабілізаційних сил», і попросили або навести докази, або вибачитися. На це пан Хорошковський відповів,  що він залишається при своїй думці, що  «есть люди, которые искренне верят в наличие цензуры и борются с этим. Есть люди, которые это подхватывают. А есть и люди, которые это используют». Але запевнив, що серед присутніх у «цьому кабінеті» немає ані заангажнованих, ані куплених.

Від журналістів прозвучала вимога розслідувати свіжі конфлікти, зокрема сьогоднішній конфлікт із журналістом СТБ Андрушком, ситуацію зі стеженням за представниками ТВі, а також із надсиланням фальшивих листів від газети «Дзеркало тижня». Голова СБУ запевнив, що  до стеження за співробітниками ТВі СБУ не має відношення, але пообіцяв розібратися в можливій причетності до цього приватних охоронних фірм. Щодо конфлікту за участю Андрушка - Хорошвковський ввважає, що журналіст має зробити подання у Генпрокуратуру. А от розслідувати, від кого можуть надходити фальшивки від імені «Дзеркала тижня», пообіцяв силами власного відомства.

Під час зустрічі голова СБУ також  пообіцяв «надіслати могутній сигнал» співробітникам СБУ щодо неприпустимості проведення ними профілактичних бесід із журналістами та громадськими діячами. Також він узявся доповісти президенту про необхідність указу, в якому б ішлося про обов'язок для чиновників усіх рангів оперативно і конструктивно реагувати на інформаційні запити ЗМІ: «Я донесу до президента. Думаю буде видано розпорядчий документ, і в разі ігнорування (журналістських запитів) чиновників будуть звільняти з посад».

Хорошковський не зміг заперечити фактів, названих учасниками руху «Стоп цензурі!» щодо помітного погіршення якості теленовин, замовчування телеканалами важливої інформації, відсутності критики влади тощо. Водночас він наголосив, що, на його думку, ідеться передовсім про відносини власників та редакційних колективів.

Серед факторів вирішення проблеми цензури, яка камуфлюється під редакційну політику,  голова СБУ та власник телеканалів групи «Інтер»  бачить перш за все створення суспільного мовлення, прийняття законодавчих норм щодо прозорості медіавласності, а також зміни у законодавстві в частині неможливості позбавлення ліцензії телеканалів.      

На думку більшості  учасників зустрічі з боку руху «Стоп цензурі!»,  за результатами бесіди з головою СБУ владою, можливо, буде здійснено деякі кроки у вирішенні деяких конкретних проблем  українських медіа.

Зі свого боку, журналістами під час зустрічі також було заявлено про розуміння власної відповідальності за розвиток інструментів саморегуляції медіасфери.

Водночас учасники руху не приховують, що вони не чекають від влади системних кроків щодо припинення кулуарного політичного тиску на ЗМІ. 

Втім, у кінці розмови Валерій Хорошковський на всі закиди активістів «Стоп цензурі!» сказав: «Я вас почув».

Тарас Шевченко, директор Інституту медіа права:  

- Ми намагалися донести до Хорошковського декілька позицій. 

По-перше, ми хотіли заручитися підтримкою Служби безпеки України в контексті  проекту закону «Про доступ до публічної інформації», який напрацьований спільно з громадськими організаціями, в тому числі з Інститутом медіа права, і на наступному тижні має ставитися на голосування у Верховній Раді. Ми хотіли, щоб Служба безпеки не виступала проти цього закону як на етапі прийняття у Верховній Раді, так і на етапі підписання президентом. І в цілому Хорошковський сказав, що він знає про це питання і вони позитивно ставляться до такого прохання і підтримають його. 

По-друге, ми від Інституту медіа права підняли питання про те, що Служба безпеки, за чинним законодавством про боротьбу з корупцією, уповноважена розглядати скарги про ненадання інформації (оскільки, за законом, це є корупційне діяння) і має складати адміністративні протоколи. Ми просили системного підходу, підвищення рівня уваги до цього питання. Оскільки і з нашого досвіду, і з досвіду, наприклад, Харківської правозахисної групи СБУ, як правило, відмовляє в складанні протоколів без жодних змістовних пояснень. Як ми вважаємо, із цими питаннями не налаштована системна робота. Як приклад ми передали відмови порушувати питання про корупцію по трьох запитах. 

Журналісти просили забезпечити серйозний розгляд запитів іншими органами державної влади, хоча тут є питання, наскільки це компетенція СБУ.

По-третє, журналісти проговорили з головою СБУ практику, коли працівники СБУ  проводять профілактичні бесіди з громадськими активістами, з людьми, які організовують масові заходи. І голова СБУ сказав, що він взагалі сумнівається, що це робили представники СБУ. Він запевнив, що таких вказівок не давав і готовий на найближчій їхній внутрішній нараді поставити питання, що така практика абсолютно неприйнятна. 

Також ми в цілому намагалися зрозуміти, в  чому є, а в чому немає компетенції  СБУ; чи повинна СБУ розглядати якісь  питання тільки тому, що їх доручив  президент, чи все-таки для цього має бути компетенція відповідно до закону; що таке інформаційна безпека, за яку відповідає СБУ, і що входить у це поняття.