Національна рада з питань телебачення і радіомовлення регулярно нагадує на своєму сайті, що до першого серпня 2022 року необхідно оновити інформацію й документи, на підставі яких приймалось рішення про внесення каналу до Переліку програм іноземних телерадіоорганізацій, що ретранслюються. Це вимога пункту 20 Порядку формування Переліку програм іноземних телерадіоорганізацій, що ретранслюються, затвердженого рішенням Національної ради від 18 листопада 2021 року № 1727. Хто документи не подасть, того з переліку вилучать.

Я уважно вивчив цей документ, пригадав баталії навколо цього питання (наприклад, висновок адвокатського об’єднання «Головань і партнери») і звернув увагу на пункт 18:

«Врегулювання питань у межах застосування юрисдикції Конвенції щодо телепрограм, які ретранслюються з держав — членів Європейського Союзу та Сторін, які ратифікували Конвенцію, відбуваються у спосіб, визначений статтями 24 та 25 Конвенції».

У мене склалося враження, що цей порядок розроблений Нацрадою для обмеження вільної ретрансляції іноземні телеканалів, які походять не з Євросоюзу або з країн, які не ратифікували конвенцію. Перевіряючи це припущення, я натрапив на цікаву публікацію від 4 червня 2009 року: «Телеканали країн-учасниць Європейської конвенції про транскордонне телебачення з 1 липня отримують вільний доступ до телемовлення в Україні, повідомив експерт Ради Європи Ад ван Лун на спільній із членами Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення прес-конференції у Києві у четвер.

"Країни-учасниці Європейської конвенції про транскордонне телебачення мають право безперешкодно транслювати програми (телепрограми на території України)", — сказав він, нагадавши, що 1 липня 2009 року Україна стає повноправною стороною конвенції після того, як у грудні 2008 року Верховна Рада ратифікувала цей документ.

Ад Ван Лун зазначив, що не всі європейські держави ратифікували цю конвенцію, зокрема до неї не приєдналася Росія. У зв'язку з цим, за його словами, Україна може самостійно обирати спосіб врегулювання відносин із країнами, які не підписали конвенцію».

Але ж Національна рада у своїх оголошеннях не робить жодних винятків для телеканалів із країн, які ратифікували конвенцію. Тому я звернувся до Нацради з офіційним запитом, поставивши просте питання: «Чи зобов’язана іноземна телерадіоорганізація, телепрограми якої ретранслюються (транслюються) з держав — членів Європейського союзу та Сторін, які ратифікували Європейську конвенцію про транскордонне телебачення подавати документи у відповідності до «Порядок формування Переліку програм іноземних телерадіоорганізацій, що ретранслюються, затвердженого рішенням Національної ради від 18.11.2021 № 1727?»

Відповідь Національної ради, на жаль, мене не задовольнилa — на прямо поставлене запитання вони не відповіли.

Але відповідь відіслала мене до статті 42 закону «Про телебачення і радіомовлення», яка, як виявилось, прямо й недвозначно все пояснює:

«2. Суб’єкт господарювання, який перебуває під юрисдикцією України, має на меті здійснювати ретрансляцію програм і отримав на це дозвіл від правовласника (виробника), який не підпадає під юрисдикцію держави — члена Європейського Союзу або держави, яка ратифікувала Європейську конвенцію про транскордонне телебачення, має право здійснювати ретрансляцію програм лише за умови відповідності їх змісту вимогам законодавства України, Європейської конвенції про транскордонне телебачення та у разі їх включення до переліку програм, що ретранслюються, за рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. {Частина друга статті 42 в редакції Закону № 422-VIII від 14.05.2015}»

Крім того, відповідь Нацради пояснює підстави для застосування санкцій до провайдерів програмної послуги щодо ретрансльованих каналів. Таких підстав дві: 1. Якщо вони ретранслюють канали чи програми, щодо яких Нацрада ухвалила рішення, що їхній зміст не відповідає вимогам законодавства України; 2. Якщо вони ретранслюють канали чи програми, заборонені або обмежені судом.

Тож, на мою думку, правовласники каналів, які підпадають під юрисдикцію держави — члена Євросоюзу чи держави, яка ратифікувала Європейську конвенцію про транскордонне телебачення, не повинні подавати жодних документів до 1 серпня 2022 року.

«Детектор медіа» готовий надати слово у відповідь Національній раді з питань телебачення і радіомовлення та опублікувати інші думки на цю тему.