6 червня українська журналістика відзначала свій професійний день. Цього дня у 1992 році Спілку журналістів України було прийнято до Міжнародної федерації журналістів. Донедавна українські журналісти, як і загалом українська тематика, дуже важко пробивалися до світових ЗМІ. Та з початком російської агресії світ наче відкрив для себе Україну — ту, яка бореться за своє існування. Іноземні ЗМІ не лише почали писати про Україну своїми мовами, а й навіть запрошувати українських колег і — всупереч стереотипам про російськомовність українців — створювати саме україномовні редакції. Вони призначені як для біженців і діаспори, так і для жителів України.

Винятком не стала й Чехія. З вимушеним приїздом до Чехії великої кількості українських громадян та громадянок чеські засоби масової інформації створили свої україномовні відділи. Вони намагаються полегшити перебування українців у чужій країні, роз’ясняють закони, звичаї, також намагаються сприяти в первинній орієнтації та інтеграції. Але не тільки. Україномовні редакції чеських ЗМІ починають працювати в повноцінному форматі, інформуючи про актуальні суспільні й політичні явища, розповідаючи про долі українок, які рятувалися від окупантів та військових дій і їхали через блокпости, затори й кордони світ за очі, тільки б уберегти життя та здоров’я своїх дітей.

Українські ЗМІ в Чехії до війни

До березня 2022 року в Чехії існувало лише кілька україномовних засобів масової інформації — місячні часописи «Пороги» та «Український журнал», фінансовані Міністерством культури ЧР як видання національних меншин, кілька років тому певний час виходила «Українська газета» (редактором був Анатолій Крат), іноді виходила україномовна передача на «Радіо Реґіна» (нині радіо DAB; ведучою була Алла Снігур), було ще кілька сайтів новин із прихованими власниками. Та всі ці видання були, по суті, на узбіччі, мали невеликий тираж або невелику аудиторію й розповсюджувалися тільки під час акцій громади та в небагатьох визначених місцях, а також за передплатою. Придбати у звичайному празькому кіоску якесь україномовне видання було практично неможливо, хоча засилля російськомовної преси — як привізної, так і місцевої — було більш ніж очевидним. Також діяла і діє у Празі українська редакція «Радіо Свобода», яка фінансується зі США і є надійним джерелом суспільно-політичної інформації. Розташування головної редакції впливало й на те, що чимало публікацій та передач було присвячено Чехії та українській громаді в Чехії, зокрема у публікаціях Марії Щур або Оксани Пеленської.

Нові україномовні чеські медіа

Та навесні цього року чеські засоби масової інформації стали цікавитися українськими журналістами, які могли би працювати для численної громади в Чехії, що різко збільшилася практично удвічі чи навіть утричі. З’явилися повноцінні нові й доволі якісні видання, які виходять наразі в інтернеті, але через свою мобільність і доступність, можливість реагувати на поточні події, стають дедалі популярнішими. Розгляньмо, на наш погляд, найбільш професійні та корисні з них (за алфавітом).

«Бізнес інфо»

Україномовна сторінка найкращого сервісу для чеських підприємців. Тут узагальнено важливу інформацію для залучення біженців з України до праці в Чеській Республіці. Описано основні відомості для відкриття власного бізнесу, як скласти бізнес-план, відкрити власний рахунок, вести бухгалтерський облік тощо. Утім, актуальна інформація подається чеською мовою.

«Громада»

Український інтернет-часопис у Чехії. Розміщує повідомлення та фото на актуальні теми, активний у фейсбуку, однак на сторінці немає жодних вихідних даних. Ресурс заснований у 2020 році.

«Міжнародне Радіо Прага», Українська редакція

Новостворена редакція в рамках радіостанції Чеського радіо, орієнтованої на міжнародну спільноту. Раніше на «Радіо Прага» працювали лише чеськомовна, англомовна, франкомовна, німецькомовна, іспаномовна та російськомовна редакції. І ось тепер, схоже, з’явиться повноцінна україномовна редакція — такі існують, наприклад, при Польському, Німецькому чи Румунському радіо. Міжнародна редакція існує й на Українському радіо. «Новини для українців у Чехії» — це повноцінний засіб масової інформації, який щодня інформує слухачів на актуальні теми, дає практичні поради щодо роботи, житла тощо, різноманітні рекомендації культурної програми, історії біженців, інтерв’ю з волонтерами тощо. Щоденний власний аудіоподкаст можна прослухати в архіві, а також можна слухати прямий ефір Українського радіо з Києва. Автором більшості текстових та аудіоматеріалів є Сергій Драчук, який проживає у Празі понад 25 років і донедавна працював в українській редакції «Радіо Свобода», а в київському бюро «Свободи» починав ще до Незалежності України.

«Мнєшец» («Гаманець»)

Сторінка економічного спрямування, інформаційним обсягом схожа на «Підприємець – Podnikatel» (див. нижче).

«Поднікател» («Підприємець»)

Інформаційна сторінка, призначена для підприємців та всіх, хто цікавиться економічними процесами. Інформаційна наповненість дещо багатша, ніж на сторінках «Бізнес інфо». У декількох статтях містяться поради та підказки для новоприбулих українців, можна дізнатися, на які пільги мають право біженці та загалом іноземці, куди подати заяву, як отримати роботу, як отримати кошти або як отримати цікаві знижки на послуги, які надають чеські компанії в рамках своєї допомоги. Також описано ринок мобільних операторів, як записати дитину до початкової школи, як знайти курси чеської мови та інша корисна інформація.

ProUkraїnu

Інтернет-видання для українців, засноване медіахолдингом СNC Media, який видає газети «Блеск», E15 та багато інших видань — від технічних до дитячих. Основу української редакції створюють досвідчені журналістки з різних регіонів України, які, втім, були змушені з дітьми виїхати до Чехії, щоби врятувати їх від війни. Також до редакції входять кілька журналістів, які проживають у Чехії довший час. Редакторкою видання є Наталія Агаркова.

«Радіо Україна»

Нова україномовна радіостанція, яка вийшла в ефір із Праги 22 березня цього року в групі комерційних радіостанцій Media Bohemia. Основу його колективу становлять досвідчені журналісти, які працювали як у Чехії, так і в Україні. Колектив із 15 людей готує новини, інтерв’ю, практичну інформацію. На сайті — чимало розповідей українок, які були змушені виїхати з України за кордон, рятуючись від війни. Шефредакторкою радіостанції є Людмила Ваннек.

«Сезнам Зправи» («Довідник», «Українські Новини»)

Повноцінне україномовне видання найбільшого чеського пошуковика, власник якого значним внеском підтримав боротьбу України проти російського агресора, та однойменного інтернет-видання. Щодня тут з’являється по кілька новин та статей на актуальні теми, репортажі, розповіді на теми й проблеми міграції, медицини, вивчення чеської мови тощо. Авторкою або співавторкою більшості матеріалів є співробітниця головної редакції Дарина Дзюба, яка навчається на журналістиці факультету соціальних наук Карлового університету й пише на міжнародні теми з наголосом на події в Україні. Також авторкою чи співавторкою багатьох статей є Наталія Драган.

Чеське телебачення, передача «Події»

Головна програма новин Чеського телебачення. Підсумок найважливіших подій дня в Чехії та у світі в перекладі українською мовою. Можна переглянути відеоархів подій. Оновлюється щодня.

Чеське телебачення, дитячий телеканал «Дечко»

Це популярний сайт для чеських дітей, наповнений іграми, казками, серіалами та інструкціями. Деякі передачі переклали українською мовою. Зібрано також чеські дитячі програми, де знати чеську необов’язково. Зручний канал для дітей з України, які вивчатимуть чеську й поступово інтегруватимуться.

«ЧТК — Чеські новини»

«Чеська пресова канцелярія ЧТК» — головне чеське інформаційне агентство, яке постачає інформаційні матеріали майже всім чеським та міжнародним ЗМІ. Партнерським його агентством в Україні є «Укрінформ». Інформація, отримана від нього, публікується на сервері «Чеські новини», який розміщує деякі матеріали ЧТК у відкритому доступі.

Здавалося б, на чеському медіаринку вже є чимало видань і українцям у Чехії — як новоприбулим, так і тим, хто вже проживає тут довший час, — є з чого вибрати, щоб бути в курсі останніх місцевих подій та тенденцій і заодно не забувати рідної мови. Утім, у масштабах країни це голка в копиці сіна. Наприклад, у базі даних періодичних публічних друкованих засобів масової інформації, зареєстрованих у Міністерстві культури Чехії, — понад 10 тисяч видань, Рада з радіо- та телевізійного ефіру Чехії реєструє понад 800 радіо- та телестанцій… Багато ЗМІ мають реєстрацію за кордоном або працюють в інтернеті без усіляких реєстрацій чи дійсних ліцензій.

Чеські антиукраїнські дезінформатори

Є кількадесят чеських пропагандистських серверів, про існування яких теж треба знати, оскільки вони мають вплив на певні прошарки суспільства. У Чехії ці сайти або напівпідпільні канали називають конспірологічними та дезінформаційними. Вони переконують читачів, що головні («мейнстримні») медіа брешуть, що діє світова змова, що США, Ізраїль та загалом Захід «не бажають добра слов’янам і затягують їх у війну із братами-росіянами». Також вони переконували у штучності епідемії коронавірусу, що його не існує, деякі з них цілком серйозно пишуть, що, наприклад, Земля насправді пласка.

Такі медіа виникли переважно після 2014 року і ведуть відверто антиукраїнську, антизахідну й антидемократичну пропаганду. Після вторгнення російського агресора в Україну наприкінці лютого цього року деякі такі інтернет-медіа були заблоковані за рішенням чеського уряду, але не всі. Певний вплив вони мають, особливо на різноманітний невдоволений, не надто реалізований у житті агресивний люмпен, який, підігріваючись на ходу алкоголем, нещодавно вийшов у Празі на антиукраїнську демонстрацію. Ця маргінальна частинка чеського суспільства завжди активно звинувачує когось у проблемах, наприклад, у дорожнечі, дефіциті пального тощо. Після американців, німців, підприємців, ромів та мігрантів тепер прийшла черга… українців, які «насмілились воювати з великою Росією з її газом, нафтою і зброєю» за своє життя, мову, існування держави врешті-решт, та українських біженців, які нібито «все мають безкоштовно» і які «висмоктують чеський бюджет». За деякими спеціальними розслідуваннями, фінансування цих дезінформаційних вебсайтів має дуже сумнівне походження і ведеться, швидше за все, через складний ланцюжок посередників — із Москви.

На початку цього року були оприлюднені результати торішнього перепису населення Чехії, за яким українців у Чехії нараховувалося понад 78 тисяч, ще 10 тисяч людей ідентифікували себе і як українців, і як чехів. Дивно, але факт: ще більше людей назвали своєю рідною мовою українську, а саме понад 123 тисячі людей, які мешкають у Чехії. Більше було тільки чесько- та словацькомовних жителів Чехії. Тобто потенційних україномовних читачів у країні було багато і до війни та масової вимушеної міграції. Тож працювати українським журналістам у Чехії є для кого.

Часом журналістам у Чехії доводиться бути своєрідним довідковим бюро й відповідати на найпростіші запитання читачів, які не готувалися їхати за кордон, і не дуже, а часом і зовсім не орієнтуються в новій країні. Тож роботи тут — лише трохи початий край: від швидкого й об’єктивного інформування про повсякденне життя країни до допомоги в інтеграції в чеському суспільстві та — не в останню чергу — у збереженні та популяризації серед своїх же людей рідної мови й культури. Бо українці — це не тільки працьовиті будівельники, прибиральниці та тепер ось, на жаль, біженці, як складається про нас стереотип. Українці є народом, який відстоює своє право на існування і має що запропонувати Європі в культурній, інформаційній та багатьох інших сферах.