Телеканали Росії щодня на токшоу воюють проти України, а всі «Свободи слова» телеканалів України на тривалих вакаціях.

Не відаю, як там воно з блокуванням ефірних сигналів російських ТБ, у кабельних мережах їх, дійсно, немає. Але на не надто крутому телефоні набираєш їх і можна спокійно дивитися усе в прямому ефірі. Кілька місяців спеціально стежу за політичними ток-шоу. «Россия1» щодня, крім вихідних, в обідню пору та увечері видає дискусійний клуб «60 минут». Канал ОРТ у будні влаштовує кількагодинні дебати «Время покажет». А військове ТБ «Звезда» у вечірній прайм-час має тривалі посиденьки під назвою «Відкритий ефір». Уже кілька років поспіль на 90 відсотків всі вони присвячені Україні. Якщо послухати ведучих, спікерів, то тут, як кажуть, і коню зрозуміло: це все продумана, спланована інформаційна агресія Росії проти України. Нашу неньку зображають пропащою, відсталою, підстилкою Заходу, з недолугою центральною владою, злиденним народом, над яким знущаються фашисти, нацисти, від котрих здатна порятувати тільки братня Росія.

Особливо запопадливо в цьому напрямку діють ведучі «60 минут» – Ольга Скабеєва та Євген Попов. То, пробачте, роги на голові пробиваються від карколомних поворотів, які вони придумують. Ну, скажімо, присутні ведуть мову про покинення вояками США Афганістану й тут же проводять паралелі про те, що й Україну янкі так само кинуть. Оці всі політологи, держдумівці в ці дні буквально вили зі злості, відчаю, реагуючи на морські навчання з участю 32 країн біля Одеси. У всіх програмах беруть участь перевірені, надійні, одні й ті ж гарячі голови. Про Україну щось добре мовити – не дочекаєтеся. У прямі ефіри постійно включаються з Києва депутати Верховної Ради з табору Медведчука. Зрозуміло, й вони нічого доброго про Україну не скажуть. Запопадливими підспівувачами цього антииукраїнського хору виступають так звані українці-янучари Олійник, Кілінкаров, Копатько, Скачко, котрі втекли до Росії разом з Януковичем після Революції 2014-го. Таким собі чи не єдиним у полі воїном є часто присутній на ефірах депутат місцевої ради з міста Очаків (Миколаївська область) Гордій Бєлов. Його батько живе в Москві, син провідує й принагідно бодай якось намагається відверто висловитися про агресивну, загарбницьку політику Росії в Криму, на Донбасі. Ведучі та опоненти різко, грубо перебивають, не дають висловитися.

На політичних токшоу ОРТ та ТК «Звезда» все те саме – вереск щодо прагнень України ввійти до ЄС та НАТО і погрози завадити цьому завоюванням норовливого сусіда. З уст московських яструбів звучать лайливі, нищівні приниження на адресу нинішнього президента Володимира Зеленського, попереднього Петра Порошенка. Все це «хавають» учасники від України – ще ніхто у знак протесту не залишив студії. Програми виходять постійно, регулярно, ніяких там розслабух літніх.

А що на цю інформаційну війну з боку України? Нічого. Бо літо, канікули, вакації. Всі токшоу – «Свобода слова» Савіка Шустера («Україна 24»), «Право на владу» («1+1»), «Свобода слова» (ІCTV). а також «Зворотний відлік» (Суспільне ТБ) зараз не виходять, ведучі в Індіях, на морях, у дебрях.

Панове. Війна гібридна йде, набула страшних, загрозливих форм, масштабів, а ви відлежуєтеся?! На передовій, в окопах Донбасу все гарячіше, все більше стає очевидним, що Росія вдасться до масштабних дій з так званого примусу України до «дружби». Стаття Путіна про один народ – то не просто слова. З усіх українських телеканалів «на війні, як на війні» перебуває тільки один – львівський НТА. Кілька разів на тиждень у студії, в програмі «Говорить Великий Львів» палають гарячі суперечки про те, як нам зберегти Незалежну Україну. А ще є програма Матвія Ганапольського на Прямому, де є спроби протистояти московській інформаційній навалі. Правда, там формат камерний, 2-3 співрозмовники, до того ж усі гнуть лише одну генеральну лінію. Майже немає за і контра.

Важко. Бо російські телебойовики цілодобово обробляють українських громадян ядом свого руского міра. У них на повну потужність задіяні пропаганда і контрпропаганда. Вони все важливе, значиме записують з передач українських ТБ. Коментують, подають по-своєму, тенденційно. Вони миттєво у курсі кожного кроку, заяв наших діячів, інтелектуалів. Україна у відповідь вдається до якихось дурних кривлянь, продукуючи недолугу телесатиру про Кремлівських вождів. Серйозних, вдумливих, аналітичних дебатів, дискусій, які б розвінчували брехливі витівки, вигадки Москви, у нас немає. То, мабуть, статтю Путіна на українських ТБ почнуть обговорювати на початку осені, коли журналісти, режисери, оператори з відпусток повернуться. У період російсько-української війни ніхто не повинен ні на мить залишати окопів, чи то на фронті, чи біля пультів, мікрофонів, студій.

Джерело: Фейсбук