Марія Захарова з МЗС Росії підхопила пісню, яку «Рабінович наспівав»
21 червня 2021 року «Детектор медіа» опублікував мій матеріал, у якому йшлося про ймовірну інформаційну спецоперацію, яка реалізує один із ключових наративів Кремля щодо України. Це переконання світової спільноти в тому, що в Україні нібито існує возвеличування неонацизму, який включає в себе піднесення антисемітських настроїв.
Того самого дня на запрошення французької сенаторки Наталі Гюле, про діяльність якої щодо України вже багато разів було згадано, зокрема в матеріалах української журналістки у Франції Алли Лазаревої, Вадим Рабінович відвідав сенат Франції, де представив маніпулятивні матеріали на круглому столі, на який ніхто не прийшов, окрім самого Рабіновича, його партнерки Наталі Гюле та ще кількох осіб з орбіти французької сенаторки.
До речі, за нашою інформацією, журналістці Аллі Лазаревій було категорично відмовлено у відвідуванні цього заходу як «нелояльній», що ставить питання про дотримання принципів свободи слова з боку сенаторки Наталі Гюле. Крім того, ми також маємо інформацію і про інші видання, які не запросили на захід, незважаючи на те, що вони просили про акредитацію.
Напередодні вказаного круглого столу Філіп де Лара, який є викладачем філософії та політології Паризького університету II Пантеон-Ассас та оглядачем журналу «Український тиждень», написав про своє ставлення до цього дійства під заголовком «Сенаторка і самозванець». У своєму блозі пан де Лара пояснює, що легітимність Вадима Рабіновича як одного з лідерів єврейської громади в Україні є абсолютно надуманою та створеною за допомогою грошей Ігоря Коломойського. Саме так Рабінович став президентом Всеукраїнського єврейського конгресу, директором якого є проросійськи налаштований експерт Едуард Долінський.
Питання про проведення круглого столу у приміщенні французького сенату, на який ніхто не прийшов, так і залишилося б нікому невідомим, якби не речниця міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова, яка щотижня проводить пресбрифінг, на якому коментує найбільш значущі міжнародні події, що стосуються Росії. Так, 1 липня 2021 року, під час такого чергового пресбрифінгу серед питань, що мають світове значення у двосторонніх і багатосторонніх відносинах Росії і світу, вона згадала і круглий стіл у Парижі, який, окрім Рабіновича, відвідало, щонайбільше, п’ять людей.
Не може існувати інших пояснень такого «піару» з боку речниці російського дипломатичного відомства, окрім як завчасно спланованої операції чергової дискредитації України на зовнішньополітичному рівні. Головною метою російського МЗС завжди було і є переконати закордонних партнерів у тому, що Україна має проблеми з неонацизмом. З 2014 року ми боремося з цим наративом, спочатку з позицій Інформаційно-аналітичного центру РНБО, потім із використанням можливостей Міністерства інформаційної політики України, а нині просто волонтерськими можливостями, оскільки два центри боротьби з дезінформацією та Міністерство культури та інформаційної політики поки що зайняті іншими проблемами.
В рамках спільного проєкту з виданням «Петро і Мазепа» було опубліковано ряд матеріалів про російський наратив звинувачення України в неонацизмі: «Як Кремль з українців "антисемітів" ліпив», «Екстремісти, навколо екстремісти» та «Байки про "хунту"».
Незважаючи на це, лідери «ОПЗЖ» продовжують використовувати цей кремлівський наратив для дискредитації України на міжнародному рівні, чим і зайнятий Вадим Рабінович. За нашими даними, окрім Наталі Гюле, в Парижі він зустрічався із представниками МЗС Франції та з Бруно Рожер-Петі, радником президента Франції Еммануеля Макрона з питань меморіалів та історичних подій. Про цю зустріч написало французьке видання.
Таким чином, Макрон, якого президент Зеленський називає «партнером», який до того ж ще є одним із бенефіціарів «нормандського формату», публічно заявляє про підтримку України. В той час як його радники на задньому дворі Єлисейського палацу зустрічаються з політичними конкурентами Володимира Зеленського та людьми, які підтримують кремлівські пропагандистські наративи.
На наше щастя, російські дезінформаційні операції здебільшого дуже прості й недолугі. Навіть якщо жоден адекватний французький журналіст не прийшов на кулуарний захід, організований Наталі Гюле, й жодне авторитетне видання не написало про маніпуляції, викладені на ньому, «ОПЗЖ» завжди може очікувати медійної підтримки від міністерства закордонних справ держави-агресорки.
Марія Захарова використала офіційний брифінг Міністерства закордонних справ Росії, щоби пропіарити кишеньковий захід Рабіновича-Гюле, про який нікому, окрім читачів «Детектора медіа», взагалі не було відомо. Які ще потрібні докази зв’язків між французькою сенаторкою, Кремлем та українським політиком?