Підводжу проміжну риску в наглядовій раді Суспільного
Cьогодні — четверта річниця створення українського Суспільного мовлення та останній день повноважень першого складу Наглядової ради НСТУ. Насправді, членів Наглядової ради обрали ще на рік раніше, і цей «бонусний» рік хоч і був без повноважень, зате з купою проведеної підготовчої роботи до реєстрації юридичної особи.
За ці роки пройдено і досягнуто неймовірно багато, і за це я дякую кожному працівникові та працівниці компанії, які втілювали в життя місію Суспільного мовника, сформульовану Наглядовою радою. Ця місія залишається актуальною на майбутнє.
Як ви знаєте, Наглядова рада НСТУ працює на волонтерських засадах (по суті, це єдина така безоплатна наглядова рада серед акціонерних товариств). А от роботи у нас, як керівного органу компанії, вистачало «з головою». Крім того, від самого початку колеги обрали мене секретарем ради, а протягом останнього року також ввірили комітет з аудиту. Щойно підписав «ювілейний» 50-й протокол нашого засідання, і можна вже починати ностальгувати за паперовою роботою.
Відмінною «винагородою» за інвестований час стали знайомства з неймовірними людьми, яких я зустрів протягом цих п'ятьох років. Це і нові працівники компанії, і ті, хто перейшли з колишніх державних ТРК. Це також правління на чолі з Зурабом Аласанією та топ-менеджери компанії, з якими ми можемо гаряче дискутувати щодо питань розвитку компанії, але завжди знаходимо конструктивні рішення. І, звісно ж, це мої колеги по Наглядовій раді, які самовіддано і безоплатно працювали задля спільної справи. І велике коло стейкхолдерів навколо: народних депутатів трьох скликань, урядовців, міжнародних партнерів, громадських активістів, слухачів та глядачів, без яких Суспільне мовлення би не відбулося.
У багатьох країнах є суспільні мовники, але стартові умови, які мали ми в Україні, були настільки відмінними від інших країн, що не давали змогу застосувати повністю чийсь окремий досвід. Тому, на першій наглядовій раді лежала величезна відповідальність за визначення таких засад, які закладуть фундамент та вектори розвитку найбільшого незалежного медійного холдингу в Україні на багато років уперед з урахуванням реалій — плюсів та мінусів спадщини від державних мовників, політичного контексту, ринкових умов, а також сучасних викликів, що стоять перед медіа. Можна з упевненістю сказати, що з цим ми впорались, і передаємо хороший спадок, а саме:
- Розроблені та ухвалені Основні напрями діяльності та Стратегія, що визначають цілі роботи та ключові KPI впливу компанії.
- Впроваджені правила і процедури, що забезпечують роботу груп медіаактивів — телеканалів, радіостанцій, цифрових платформ — як єдиного організму, що виражається в сформованій та затвердженій Наглядовою радою структурі компанії.
- Ухвалено Редакційний статут та працює Редакційна рада компанії на чолі з Ольгою Вакало, яка розглядає питання відповідності контенту стандартам суспільного мовлення.
- Побудована система внутрішнього контролю, що постійно спонукає органи управління до підвищення ефективності роботи: сформована і професійно працює Служба внутрішнього аудиту під керівництвом Наталії Степанової, відповідно до закону діє Ревізійна комісія на чолі з Олександром Пальніковим. Підрозділ управління ризиками під керівництвом Антона Шейка провів первинну оцінку ризиків, задокументував їх і менеджмент поступово відходидить від керування «наосліп». Системою внутрішнього контролю особливо пишаюся, як голова комітету з аудиту, що відповідає за її побудову та роботу.
- Нещодавно уперше компанія завчасно і за власні кошти, за результатами тендеру, обрала міжнародну аудиторську компанію для здійснення фінансового аудиту (раніше це робилося або донорами за їхні кошти, або невчасно і перемагала не міжнародна компанія). Якщо ви думаєте, що з нашим законодавством це легко зробити — то це зовсім не так.
- За ініціативи Наглядової ради розроблено та ухвалено низку концепцій, які визначатимуть контентні пріоритети роботи для належного виконання місії: Концепцію дитячого та підліткового мовлення — рідної для мене сфери, від якої мене обрали, а також Концепцію мовлення з тематики національних меншин, Концепцію регіонального мовлення НСТУ тощо.
- Прийнято рішення про перехід до грейдингової системи оплати праці, що вже до кінця цього року наблизить винагороду працівників компанії до ринкової.
- Побудовано FM-мережі каналів Українського радіо, чого не вдавалося зробити за всі роки незалежності. За це окрема подяка і членам регулятора — Нацради з питань телебачення і радіомовлення Ользі Герасим'юк та Олегу Чернишу, а також екс-нацрадівцям Юрію Артеменку та Сергію Костинському, і, звісно ж, менеджменту НСТУ — за всі непрості рішення, які ви зробили можливими. Я добре розумію, як це важко, і як це важливо, і як я вам усім набрид з радіочастотами. Дякую за державницьку позицію!
Підготовкою кожного з цих рішень я «жив» тижнями, а деяких — місяцями і роками. Наприклад, підготовкою нової структури компанії на центральному рівні, яка була прийнята в 2019 році, я «жив» місяців п'ять і почув стільки разів категоричне «ні, нічого не відбудеться», що вже справою честі було завершити цей проект. Перехід до нової структури, в ході якого були переглянуті ролі та відповідальність ключових менеджерів компанії, обернувся довгоочікуваним зростанням показників телеканалів та появою потужних цифрових медіаактивів. Вважаю, що це був один з найуспішніших кейсів діалогу в середені компанії, від якого виграли всі — зі мною погоджуються в сьогоднішніх підсумкових дописах голова Наглядової ради Світлана Остапа та мій колега Олексій Панич.
Розробкою та адвокацією нової моделі фінансування компанії «живу» вже понад три роки. Хоча досі, попри наші зусилля спільно з Офісом Ради Європи, міжнародними експертами та українськими громадськими організаціями, це питання впирається у «скляну стелю» неготовності до принципового рішення, фінансування Суспільного мовлення нарешті стало сприйматися владою серйозно і компанія вперше за роки існування отримала формально повний бюджет на 2021 рік (стежимо за виконанням), за що окрема подяка народним депутатам Микиті Потураєву та Євгенії Кравчук, а також Кабміну.
У інших членів Наглядової ради також є такі точки докладання надзусиль, які зрештою і дали, при несприятливих умовах, позитивний результат: Олексій Панич доклав зусиль до розробки Основних напрямів діяльності, Світлана Остапа — до розробки Редакційного статуту та концепції регіонального мовлення, Євген Глібовицький — до грейдингової структури оплати праці, Дарія Карякіна — до концепції мовлення для національних меншин, і можна ще довго перераховувати.
Нам все ще дорікають слабенькими телеканалами, хоча їхні показники поступово зростають. Разом з тим, за ці роки в сім'ї Суспільного виросла найпопулярніша розмовна радіостанція країни — Українське радіо, яку в нинішньому вигляді сформував Дмитро Хоркін. А цифрові платформи, за які взялася Тетяна Кисельчук та які існують як окрема та важлива група медіаактивів нарівні з ТБ і радіо лише рік, уже демонструють феноменальні показники: думаю, що за рік-другий Суспільне опиниться беззаперечним лідером ринку і в цій ніші. Наші новини стабільно об'єктивні та достовірні. А минулорічні дебати під час місцевих виборів на регіональних каналах, якими опікуються Микола Чернотицький та Марія Фрей, задали новий стандарт якості по всій країні, що був оцінений і політичними гравцями, і громадянами. Крім того, у нас є прекрасний Симфонічний оркестр Українського радіо під орудою Володимира Шейка та інші художні колективи, які записують, зберігають для нащадків та успішно популяризують в Україні та світі українське культурне надбання.
Окрема подяка головам Наглядової ради, з якими мені пощастило попрацювати та навчитися філігранності управління колегіальними органами — Тетяні Лебедєвій та Світлані Остапі. Подяка також нашим помічникам та помічницям з апарату Наглядової ради.
Нашим ключовим міжнародним партнерам – Офісу Ради Європи та проекту на чолі з Галиною Смірновою, SIDA та Ользі Сєдовій, Internews Network та Джилліан МакКормак, Посольству США та Вікторії Марченко, а також DW і Представництву ЄС — дякую за те, що в найскрутніші роки ви підтримували найважливіші проекти розвитку компанії.
І звісно, дякую команді рідного Детектора медіа та Наталії Лигачовій за непохитне розуміння важливості інвестицій часу та зусиль у розбудову Суспільного мовлення.
Подяка від імені понад 4-тисячного колективу Національної суспільної телерадіокомпанії (на фото) — це найвище визнання, на яке міг сподіватися!
Підводжу проміжну риску з відчуттям задоволення та вдячності за результати чудової командної роботи. Не перемикайтеся!
Джерело: фейсбук