Про недопуск Максима Ткачука до нацвідбору на дитяче «Євробачення»
Друзі, хочу поділитися своїм баченням щодо ситуації навколо Максима Ткачука, заявку якого на участь у Дитячому Євробаченні ми були змушені скасувати.
Мені дуже шкода цього талановитого підлітка, який мимоволі потрапив у такий скандал. Я усвідомлюю, що людина 12 років не є розпорядником своєї долі. Можу зрозуміти і бабусю, яка у скрутній сімейній ситуації робить все можливе, аби допомогти Максиму пробитися у цьому складному світі. Це заслуговує поваги і підтримки. Заради своїх найближчих (тим більше дітей) ми спроможні на все.
На жаль, нікого з нас не навчали протидії гибрідній (інформаційній в тому числі) війні, яку розв’язали проти нашої країни. Тому і помилки можливі. Стати інструментом у політичних розбірках та навіть зброєю в руках ворога - не так вже й важко. Але закликаю нас всіх не сваритися, а шукати вихід. Ця історія не може повторитися, а українські таланти мають отримати безпечну інфраструктуру для творчого зростання у себе вдома. Це завдання, погодьтеся, не лише Суспільного мовника, але й Президента, Уряду та Міністерства Культури, Верховної Ради та, врешті, всього суспільства. Інакше - розбрат, а це і є мета війни, яку ведуть проти України.
Знаю, що Максим отримав багато нових шанувальників свого таланту після цієї кепської історії. Нехай росте і розвивається в Україні! Ми не можемо відмінити рішення, бо порушення порядку відбулося, але Суспільний мовник визнає талант Максима, тому пропонує можливість зробити запис свого дебютного альбому у співпраці з нашими творчими колективами (Симфонічний оркестр та Хор Українського радіо) на базі унікального Будинку звукозапису, де робили свої записи всі найбільші українські зірки різних часів - від Софії Ротару до Океану Ельзи.
Згідно з Цивільним кодексом, Максим набуває неповної цивільної дієздатності в частині самостійного (!) здійснювання своїх прав на результати творчої діяльності вже в 14 років. Тому зможе без опікунів вирішити свою творчу долю і скористатися можливостями, які йому надає суспільство і гарантує Суспільний мовник. Я запрошую Максима та його бабусю в наш центральний офіс, а якщо змоги приїхати немає - то ми готові відправитися на Волинь із цією звісткою.
Ми також розпочнемо дискусію щодо створення спеціальної програми, яка б давала додаткові можливості дітям з неповних сімей, сиротам запускати свої кар’єри в музиці.
Коли твої мрії руйнуються - це дуже страшно, і ми, як дорослі люди, маємо давати дітям багато нових шансів!
Також хочу наголости на тому, що всім нам потрібно вчитися розмовляти не мовою ворожнечі, а шукати шляхи до порозуміння. Якими б не були переконання будь-кого.
Джерело: Фейсбук