Потрапити у ньюзрум «Сьогодні», оминувши температурний скринінг, — місія нездійсненна. На вході — по-суворому турботлива медсестра. Якщо градус тіла перевищує 37,1 — ти автоматично клієнт страхової компанії чи сімейного лікаря. Обробляю руки санітайзером, надягаю рукавички й маску — і я на роботі.

Карантин вимагав швидких рішень, коли важливо усе: не скоротити хронометражі, не втратити якість, убезпечити співробітників. Канали «Україна» і «Україна 24» одними з перших змінили режим роботи. Усі, кому дозволяє виробничий процес, перейшли на віддалену роботу.

І якщо для когось карантин і зміни стали справжньою несподіванкою, то для мене — керівниці регіональної редакції — через специфіку виробництва зовсім нічого не змінилося.

Я почала розвивати віддалену команду шість років тому. Тоді, швидше інтуїтивно, я будувала «регіони» за законами комьюніті. (Більше про це можна прочитати тут). Раджу перевірити цю методику на практиці.

Упевнено можу сказати, що моя команда демонструє високі результати, виконує поставлені задачі (з запуском каналу «Україна 24» робота редакції перебудовується) і на рівні компанії вважається ефективною.

Нижче мої менеджерські правила, які допомагають не втрачати темпи роботи, підтримувати гарні відносини і не з’їхати з глузду в епоху невизначеності.

1. Не множити чати. Кожен додатковий чат — це додаткова воронка хаосу. Часто у месенджерах інформація дублюється, співробітникам стає складно відслідковувати усе, не дратуючись і не відволікаючись від роботи. Особливо важливу інформацію, до якої треба час від часу повертатися, я публікую у закритій групі — закріпленим повідомленням (наприклад, юридичну адресу компанії для правильного оформлення лікарняного). Корпоративні новини (рейтинги телепереглядів, призначення, повідомлення від топ-менеджменту і т.і.) відправляю на e-mail. В основному оперативному чаті у нас результати планування, нагальні завдання, неформальне спілкування й професійний гумор. Важливе правило: ми не спілкуємося в чаті після десятої вечора й дуже рідко до восьмої ранку. Якщо хтось з команди пише туди у «заборонений» час, ми розуміємо, що це надзвичайна ситуація. І реагуємо.

2. Культивувати атмосферу взаємопідтримки. Це важливо завжди, а особливо в кризових ситуаціях. Завдання менеджера — створити безпечний робочий простір, у тому числі психологічний. Для керівника віддаленої команди в цьому пункті викликів більше: мало що може замінити спілкування віч-на-віч. Відносини на відстані — завжди ризик. І тільки тотальна довіра як непорушна константа може стати фундаментом міцних відносин у команді. Не побоюся цієї заяви: ми дружимо. Коли я проводила в редакції анкетування залученості від Gallup (крута штука, рекомендую), на питання - чи є у вас на роботі кращий друг? – багато хто відповів ствердно. Культ надійності нашої спільноти. Дні народження, сім'ї, дозвілля, інтелектуальні змагання, шкільні домашні завдання, їжа (особливо їжа!) — усе це є в нашому порядку денному.

3. Бути двигуном внутрішнього незгоряння. Так, зараз саме той час, коли потрібно переключитися на ручне управління. Виступити гарантією стабільності роботи. Навіть найвмотивованіші співробітники схвильовані тим, що буде завтра. Тому місія менеджера — світити. Частіше дзвонити, перерозподіляти навантаження, дозволяти журналістам займатися улюбленими темами довше, давати відгули. І не згоріти. Я чітко знаю, що мого оптимізму і вміння мобілізуватися в складні моменти вистачить на всю команду. Тому що це — поновлюване джерело енергії. Вони мене заряджають, виконуючи свою роботу трохи краще, ніж очікувалося. Щодня.

Так, мої правила більше про психологічний мікроклімат. Це зазвичай складніше налаштувати, ніж акаунт в ZOOM, графік зйомок в Google Docs і додаток AVIWEST на смартфоні. Але якщо виникнуть проблеми з останнім, я на зв'язку.